Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Герб села Розтоки: поділений на дві частини ламаною лінією у вигляді гір: синю і зелену. У синьому полі розміщено золоте тисове дерево. На зеленому полі розміщено золоту річку, яка розгалужується на окремі русла. Герб увінчаний декоративним картушем та золотою сільською короною (з п’яти колосків). Нижче щита розміщена стрічка зеленого кольору з надписом населеного пункту «Розтоки».
Прапор села Розтоки: квадратне полотнище ( співвідношення сторін 1:1), яке поділено на дві частини ламаною лінією.
У верхній синій частині розміщений золотий ( жовтий) тис. У верхній лівій стороні (вільна від древка) розміщений золотий буковий горішок, що свідчить про приналежність с .Розтоки до Буковини та Чернівецької області. У нижній ( зеленій) частині розміщено золоту (жовту) річку Черемош, яка розгалужується на декілька русел.
Автор проекту герба і прапора с. Розтоки – Тарас Ковальчук
Розтоки (Ростоки, Тисова Рівня, Тисоваровна) – село належить до Путильського району, а в кінці ХІХ століття належало до Вижницького повіту. Найдавніші письмові згадки про село Розтоки знаходимо в 1501-му році (Історія міст і сіл УРСР). Село розташоване на правому боці р.Черемошу, за Карпатським перевалом Німчичем. Воно відділене на 30 км від Путили та на 15 км від залізничної станції Вижниця. знаходиться село на 400 м над рівнем моря. Від заходу село Розтоки межує з селом Розтоки Косівського району, з півночі – з Підзахаричем, а від сходу – з територією міста Вижниці і Берегомету/Серетом, а від полудня – з Петрашанами.
Північно-східну межу села творить річка Черемош довжиною 7.500 метрів. Упродовж північно-східного кордону, рівнобіжно до р.Черемошу, пливе потік Смугар. Через південно-західний обшир перепливає потік Товарниця. На південний схід від села Розтоки підноситься гора Черешня (787м), яка знаходиться між потоками Смугарем та Товарницею. Потік Товарниця випливає з-під Ростки (1084 м) та Смодоватої (1143 м). На полудневий захід височіє гора Почки (1240 м).
Назва села Розтоки походить від «розток», що значить розгалуження річки на окремі русла. Якраз тут річка Черемош розгалужується на кілька відніг. Не виключено, що ця назва занесена сюди з населеного пункту, що розташований на лівому березі р.Черемошу і теж раніше називався Розтоками (тепер це село належить до Івано-Франківської області). Таке припущення підтверджується тим, що в ряді письмових джерел нинішні Розтоки мають назви – Тисова Рівня, Тисоваровна, тобто рівнина, на якій росли тисові дерева. А вже у ХVІІІ столітті почали вживати назви Розтоки (на основі запитальника Гуцульського Дослідного Інституту).
В кінці ХVІІІ і на початку ХІХ століття земельні і лісові посілості с.Розтоки належали до таких трьох дідичів: Г.Джурджувана, м.Ромашкана і А.Логофетті. Мешканці села в той час ділилися на такі групи: багаті, що управляли землю, вони мали худобу та тримали слуг; середняки – мали кілька штук худоби; бідняки – крім однієї корови не мали ніякого іншого маєтку. В тому часі в селі Розтоки було 309 господарств, які посідали землі від 2 до 30 йохів кожний (історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область, Київ, 1969р., стор.481).
При кінці ХІХ ст. в с.Розтоки начислювало 5163 га, 9 акрів та 16 метрів квадратових грунту. В 1869-му тут було 358 хат, в яких замешкувало 1367 осіб; у 1880-му році тут було 402 хат -1575 мешканців. Згідно з статистикою того часу, мешканці села за національним складом становили: українців (русинів) -1437, німців – 136 осіб.
За переписом 1910-го року, в с.Розтоки було населення 2200 осіб, з них – 1985 українців. На той час проживало в селі 16 ремісників та 41 торгівців. З ремесл найбільш поширеним було шевство, виробництво дерев»яних виробів домашнього вжитку та чабанство.
При кінці ХІХ ст. Розтоки мали такі присілки: Смугар, Босна, Околена, Кінашка, Бурцель, Ленцюлені, Черешня і Товарниця.
В 1872-75 роках мешканці села розтоки побудували дерев’яну церкву Успення Пречистої Діви Марії. Вона була парафіяльною церквою. У 1885-му році тут було 495 родин, а 1564 парафіян.
В с.Розтоки, у 1863-му році було відкрито однокласову школу. Як показують пізніші джерела, школа ця ще існувала й 1885 р. В тому році в селі було 182 дітей шкільного віку, а лише 44 дітей ходило до школи.
Багато зробив своєю працею для піднесення культурного рівня цього села Юрій Федькович, а також письменник Данило Хоров’юк, (1883-1916), який певний час учителював у Розтоках).
На початку ХХ ст., за румунської окупації, в с.Розтоках була лишень одна початкова школа з трирічним навчанням. Навчання відбувалося румунською мовою. Після упадку румунської влади в 1940-му році дотеперішню початкову школу перетворено на семирічку. Навчання в ній відбулося в українській мові. За статистикою з 1969-го року, у с.Розтоки є народна й середна школи, в якій навчається 536 дітей. В цих школах працює 55 учителів та інших працівників).
Щодо нинішнього стану села Розтоки, то варто зазначити, що тепер село є центром сільської Ради, якій підпорядковані такі населені пункти: Околена, Товарниця та Ями.
З часу Незалежності України сільськими головами працювали:
- З 1991 – 1994рр. Токар Михайло Юрійович
- З 1994 -1998рр. Матіос Василь Михайлович
- З 1998 – 2002рр. Різун Василь Васильович
- З 2002 – 2010рр. Матіос Василь Михайлович
- З 2010 – 2015 рр. Ілюк Марія Миколаївна
- З 2015 року і на даний час головою сільської ради є Джуряк Марія Андріївна.
На території села функціонує така соціальна інфраструктура: середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст., лікарська амбулаторія, два фельдшерсько-акушерські пункти, сільський будинок культури, бібліотека-філія с.Розтоки і бібліотека с.Товарниця, дошкільний навчальний заклад, поштове відділення зв”язку, АТС, філія ощадбанку, філія музичної школи.
Інтенсивного розвитку набуває підприємництво.
Розширена мережа закладів торгівлі. В селі діють 14 магазинів продовольчих та 2 господарські, 1 ринок, СТО, торгівельно-готельний комплекси «Тиса» та “Рафаелло”, лісництво, АЗС.
Пісня про Розтоки
Слова Mapiї Mamioc
Приїджайте до нас навесні
Коли пінитъся клекіт в потоках
На Синичну вийдіть гору
Подивіться на нaшi Розтоки
Приспів:
Де на cвimi я не буду
Сині гори не забуду
Як згадаю стишу кроки
Ой Розтоки, ой Розтоки
А, які у нас люди живутъ
Про діла у столиці їхні знають
Бо кохається з піснею труд
Ще й веселки в Розтоках ночують
Приспів:
Де на cвimi я не буду
Сині гори не забуду
Як згадаю стишу кроки
Ой Розтоки, ой Розтоки