Духовність Селятин

В центрі села на пагорбі розташована дерев’яна пам’ятка архітектури – церква. Вона збудована в 1846 році, за часів Австро-Угорської імперії. Церква була католицькою. Після Першої світової війни її відбудували колоністи: німці та поляки. Ці дві касти на той час вважалися привілейованими. Тому на її кладовищі, яке розташоване поруч із церквою, перші захоронення були німецькі та польські.

У 1947 році церкву переосвятили і вона носить ім’я Святого Володимира. Тоді місцеві жителі одержали право відвідувати церкву, вінчатися в ній, хрестити дітей, також хоронити на кладовищі.

У 1962 році церква була закрита.

У 1992 році церкву було знову відкрито. В даний час церква діюча.

 Історія церкви Пресвятої Богородиці

На карті Селятина першою пам’яткою історії та архітектури є церква Пресвятої Богородиці, яка була побудована в ХVІІ ст. також рядом знаходиться дзвіниця тоді ж збудована . Знаменита церква тим, що збудована без жодного цвяха. Нажаль в даний час будівля немає такого вигляду як раніше , так як зроблено зовнішній ремонт внаслідок чого церква оббита цинком і дошками. Тут же на території церкви є кладовище на якому можна побачити цікаві пам’ятники. В  Селятині проживало багато людей різних національностей : українці – гуцули, німці, поляки, румуни були і знатні фамілії. Відповідно їхні поховання вінчають гарні пам’ятники. Так недалеко від церкви є фамільний склеп сім’ї Чекану  Елену, яка вибита на склепі 1798 рік . Найпізніше поховання 1912р. Напроти церкви ми бачимо склеп , де похований колишній директор п’ятикласної школи Отелло Ельгольц. Ще одне поховання на якому чудовий мармуровий обеліск, який гарно зберігся хоча простояв 100 років. З написів ми дізналися , що там похований Герман Тауш який був шкільний інспектором м. Чернівців, або шкільним директором якогось учителя. Надпис гласить , що пам’ятник встановлено у 1890 році Марією Тауш та Анною Герман. Мабуть там ще похований добродій Карл Тауш.

Дзвіниця церкви Пресвятої Богородиці

Фамільний склеп сім’ї
Чекану

Церква Пресвятої Богородиці

Історія Селятинської церкви АСД

Вивчаючи історію села Селятин ми багато дізналися про історію Православної церкви , менше Греко – Католицької, знаємо що в селі були дві Єврейські синагоги , а також є будинок Адвентистів сьомого дня . І ми мало знали історію цієї церкви адвентистів СД . Дізнавши , що церква в селі діє 80 років наша група зацікавилася історією її існування . Ми пішли до старожилів , членів церкви АСД із їх уст дізналися . Що в 1921 році з міста Кемполунг ( Румунія) по курявій ґрунтовій дорозі рухався віз якого тягли два коники . Вони рухалися в сторону села Ізвори і далі до Селятина .
На возі їхали три мужчини ,які направлялись в Селятин на заробітки . Це були Валян , Карпен , Легач . Вони були членами церкви АСД .
Прибувши в Селятин знайшли роботу – заготовка деревини в лісі , вирішували питання місця проживання . Та їм допоміг фільвайтер . Він сказав , що там через річку проживає добрий чоловік , ґазда , побожний , ідіть до нього він вас прийме . Це був Косован Прокіп Герасимович . І дійсно дав згоду , віддавши одну кімнату в оренду незнайомим людям. Цілий тиждень вони працювали , а в першу п’ятницю робітники з роботи повернулися раніше . В господарки вони попросили теплої води . “Для чого ?”, – спитала вона . “Ми хочемо помитися , бо завтра святий день”. Жінка їм відповідає ні завтра субота , а неділя після завтра . Жінка була православна . Вони їй відповіли По Біблії в святому законі написано – Субота Святий День.
Коли вони помилися , побрилися , одяглися в чисту білизну , одяг.
Як сонце заходило всіх домашніх запросили до себе в кімнату на вечірню молитву . Заспівали пісні , прочитали псалми , на румунській мові помолилися . Це був перший місіонерський вечір . Із цього часу сім’я Косованів збиралася і до них приходили інші і по суботам вели розмови про царство Боже . Перше хрещення відбулося 8 жовтня 1925 року в селі Беня . Першими хрещення прийняли жителі с. Селятин Косован Прокіп , з жінкою, Косован Василь з жінкою Марією , Василь з жінкою Параскою , Гурдіш Тимофій з двома дочками , Антоній Ілля з жінкою Марією . Война Єлена , Ковалюк Катерина , Заєць Олена та Бойчук Євдокія . В 1929 році хрещення прийняв Гріздак Василь Григорович . Служителі проповідники , які відвідували Селятинську громаду були : Манхей, Радой Кеснер , Райгомер , Орчовський , Шульц , Легач , Морошан , Война та інші .
Продовжувалися зібрання на дому в жительки с. Селятин Войни Олени . Першим просвітером церкви був обраний Косован Василь Прокопович перший скарбник громади Кречуняк Козьма . Перша дияконеса Кричуняк Марія . В 1930 році прийняв хрещення Чепіль Тимофій Іванович . В цьому 30 -му році вирішили будувати молитвинний будинок . В 1932 році розпочали будівництво , а 1934 році відбулося посвячення молитовного будинку . На посвячені служителів проповідників були : Кеснер , Фріц Орчовський . У 1935 році до церкви долучилася сім’я Поленчука Кузьми Дмитровича , а тепер його потомки складають Ялівецьку общину .
В 1936 Косован Василь покидає церкву замість нього вибирають Гріздака Василя Григоровича , який служив 1954 року . В цей   ас під керівництвом брата Колбача церква вибирає Чепіля Тимофія пресвітером громади АСД.
У 1939 рік румунськими властями було заборонено проводити богослужіння в молитовному будинку . Богослужіння проводили в лісі нагорі Демині . На Церкві нагрянула буря гонінь , випробувань. Лазар Танасій , Мушуля Михайло з сином Іваном , Поленчук Кузьма , Гашитар Василь , Жабчук Микола відсиділи в нормі. В 1940 році група членів АСД відійшла в село Ізвори , по причині утворення кордону і утворили свою громаду . Коли радянські війська визволили Буковину від фашистів двері молитовного будинку відкрилися і не закривалися по сьогоднішній день .
Деякі члени АСД в 1944 році пострадали від банд . В с. Плоска було закатовано 10 чоловік , які не займалися політикою . Це були Мачужак з жінкою , Гашпар з жінкою і двоє маленьких дітей , Симчук Катерина і її стара мама та інші . Всі вони поховані в с.Селятин .
Як уже я говорив в 1954 рік пресвітером був обраний Чепіль Тимофій . Громаду відвідували служителі – проповідники Марсука, Колбач , Вовк , а потім на постійне обслуговування приходив Андрійчук Федір Іванович . В 1957 році вперше організував хор . Хорової граматики навчав Равлюк з Берегомета . Ведення хорових занять передав Анатолію Величку , який керував хором до 1968 року . В 1977 році захворів служитель Селятинської общини Чепіль Тимофій Іванович і відійшов на спочинок.
Пресвітером вибирають Косована Василя Васильовича , який веде хор , організовує духовний оркестр веде молодіжний гурток 13 років служив в Селятині , а потім в 1979 році був переведений в Вижницький район . 1980 року члени АСД Антимюк Дмитро і Процюк Василь були покликані в Віницьку область на духовну роботу , а Величко Анатолій працював в Донецькій області і в місті Запоріжжя . 1989 року пресвітером стає Величко Василь Петрович . У1992 року Величка Василь переводять в Путилу зараз він пастор міста Тернополя його брат Петро в Сергіях просвітер , а брат Ілля на Київщині. В1992 році пресвітером обирають Протока Манолія. 1995 -2000 рік просвітер Гурдіш Максим , зараз Унгурян Юрій Іванович.