Home / Путильський район / Селятин / Видатні особистості Селятин

Видатні особистості Селятин

Благун Іван Васильович.

Народився в грудні 1949 р. в с. Селятин, Путильського р-ну, Чернівецької обл..

 

Навчався частково в Селятинській школі та в Селятинській ш/інтернат, яку закінчив в 1966 році.

 

В тому ж році поступив в Чернівецьке музичне училище. Після закінчення училища по направленню працював директором Путильського будинку культури (1968-1970р.р.)

 

Тоді ж був призваний до лав радянської армії (м. Уфа, Башкирія)

 

1071-1972 працював в ансамблі «Карпати» м.Чернівці ,Клуб текстильшиків.

 

1973 по 1974 р.р. з аматорського ансамблю (ВІА «Карпати») переведений в професійний ВІА «Товтри»., а в 1974 – ВІА «Світязь» при Волинській філармонії. В «Світязі» виступав разом із Василем Зінкевичем. В ансамблі працював до 1998 року. Потім вийшов на пільгову пенсію і виїхав в США де перебуває донині.

 

В ансамблі Іван Васильович працював музикантом: саксафон, іоніка, акордеон.

благун 11

 

ВІА «Світязь» гастролював по всьому Радянському Союзу, в Чехії, Німеччині, Польші, Фінляндії… Виступали в Москві на Олімпіаді-80 та Міжнародному фестивалі молоді і студентів у 80х роках.

Пилатюк Михайло Васильович

 

Життєвий та творчий шлях
Народився а селі Трач Коломийського району, Івано-Франківської
області 2 лютого 1939 року.

В 1953 році закінчив Трацьку семерічну школу, 1956 році – Корницьку
середню школу Івано-Франківської області, 1961 році – Чернівецький
державний університет їм. Ю.Федьковича, факультет романо-германсько
філології, відділ німецької мови.

В 1961-1977 н.р. працював вчителем німецької мови в Селятинській
середній школі, Путильського району, Чернівецької області  в 1977-1997 н.р.
– учителем німецької мови в Садовій середній школі Баришівського району,
Київської області.

З 1997 року – на пенсії.

Перші поетичні спроби припадають на 1950 рік, коли навчався в 4 класі.

Друкувався в районній газеті “Червоний промінь” Коломийського району,
Івано-Франківської області, в Чернівецьких обласних газетах “Радянська
Буковина”, “Молодий Буковинець”, в університетській багатотиражці
“Радянський студент”, в Путильській районній газеті “Радянські Карпати”,
Чернівецької області, в альманахах “Буковина” ( місто Чернівці), “Перевал”,
“Сонячний годинник”, (видавництво “Карпати”, м. Ужгород).

Навчаючись в Чернівецькому Державному університеті, відвідував обласне
літературне об’єднання, яким керував поет – пісняр, пізніше лауреат
Шевченківської премії Михайло Ткач.

Благословив на літературний шлях видатний український поет Максим
Рильський, з яким зустрівся в 1959 році, в Чернівцях, навчаючись в
Чернівецькому держ. університеті та на пропозиціях Максима Тадейовича
вислав йому добірку своїх віршів, одержав від нього з Києва лист-відповідь,
надрукований пізніше в 20-му томі його творів, листування з молодими
авторами.

6 листопада 2004 року помер Михайло Пилатюк.

Вічна память про цього невтомного трудівника на ниві української культури і освіти залишиться в сер­цях його колег і друзів.

                                                               Національна Спілка

                                                     письменників України,                                                                          Київська обласна організація НСПУ.

  Історія села Селятин дуже давня і цікава. На території села дуже багато гарних давніх будинків ,які мають свою історію.

          На території теперішньої школи-інтернат в 1954 році було відкрито санаторій для лікування і оздоровлення хворих на туберкульоз. Перших два роки в цьому закладі були тільки лежачі хворі, в яких був туберкульоз кісток. Потім там лікувались хворі на туберкульоз легенів. Санаторій «Селятин» проіснував до 1959 року. Тоді ж був переведений в Красноїльськ  Сторожинецького району.

  

На території лікувально-оздоровчого закладу функціонувало десять корпусів. Це і спальні корпуси, кабінети лікарів, лабораторії, бухгалтерія, баня, прачка, клуб тощо. В приміщенні ,де тепер шкільна бібліотека, був кабінет головного лікаря Володимира Павловича Малкоскроса і терапевта Зіньковського. В приміщенні, де зараз головний корпус школи були процедурні кабінети. Де корпуси молодших класів знаходилась лабораторія, де перевірялись аналізи хворих.

Пацієнтів обслуговували двоє лікарів, десять медсестер і біля двадцяти санітарок та інший персонал.  

© Copyright 2024, Всі права захищено