Шановні краяни!
Історія нашого Буковинського краю є і трагічною, і водночас славною. Сьогодні,коли Україна незалежна держава, ми не повинні ні на мить забувати героїні подвиги нашого народу,який боровся за Самостійну Україну і проливав кров за волю рідної Вкраїнської землі. Упродовж десятиріч Україні відводилась роль своєрідного полігону, де безборонно чинився й навіть заохочувався державний розбій, спрямований на те. щоб знищити українців як націю, дощенту зруйнувати багатовікову українську історію, мову, віру, послідовно викорінючи зі свідомості людей найменші ознаки національного буття.
Нині настали сприятливі часи для подолання духовного занепаду нашого суспільства, для відродження історії,освіти,культури.
Справжніх героїв не треба шукати десь далеко. Вони серед нас, серед наших односельчан. Вчімося у них. як вони, любити свою землю, бо зрадити її – то великий гріх, як зрадити батька чи матір.
Сільський голова М.Андрюк
У кожної людини є своя маленька батьківщина, найдорожчий для серця куточок, з якого починається незвіданий і загадковий світ, про який згадує із теплим, щемним сумом і радістю, бо тут вона провела найкращі роки свого життя – дитинство.
Цей дім, ця дорога серцю країна зветься школою, з відси бере початок становлення громадянина, людини.
Вивчаючи і досліджуючи історію свого села, школи учні глибоко засвоюють першоджерела, витоки духовності народу. Великий виховний потенціал містить історія рідного села, бо її творили пращури, діди і батьки.
Беручи активну участь у багатогранній краєзнавчій роботі, учні з раннього віку прилучаються до героїки минулих епох, вивчають і цілісно сприймають національний колорит рідного краю, глибоко усвідомлюють себе, як частини народу, в них виховується любов до рідного села, краю.
Директор школи Л.Никифоряк