Home / Вижницький район / Банилів / Культура Банилів

Культура Банилів

Репресії села Банилів. Історія нашого Буковинського краю є і трагічною, і водночас славною. Сьогодні, коли Україна незалежна держава, ми не повинні ні на мить забувати героїчні подвиги нашого народу, який боровся за Самостійну Україну і проливав кров за волю рідної Вкраїнської землі. Упродовж десятиріч Україні відводилась роль своєрідного полігону, де безборонно чинився й навіть заохочувався державний розбій, спрямований на те, щоб знищити українців як націю, дощенту зруйнувати багатовікову українську історію, мову, віру, послідовно викорінюючи зі свідомості людей найменші ознаки національного буття. Тож чи дивно, що цілі покоління молодих людей виросли без знання власної історії, без правдивих уявлень про минуле власного народу. Нині настали сприятливі часи для подолання духовного занепаду нашого суспільства, для відродження історії, освіти, культури. Цьому великою мірою сприяє доступ до раніше заборонених джерел, зокрема творів і розповідей людей, які брали участь у національно-визвольних рухах та карались у тюрмах. Представники радянської влади за всі роки свого панування на Буковині хотіли знищити національну гідність наших краян. Буковинці віддавали свої працьовиті руки, свою творчість, енергію, свої вміння рідному народові. Натомість радянська влада – несподіваний прихід до хати озброєних в уніформі, побої, холодний вагон, безкінечну сліпу дорогу в Сибір, на Урал, Колиму, Воркуту, Карлаг, знущання, страхітливі умови існування і смерть. Не так просто було прибулій зі сходу країни владі встановити свої порядки. Тому вона відразу вдалася до репресій і винищення селян-ґаздів. Це була дуже чітко продумана комуністичною верхівкою політика. Репресивна державна машина не зупинялась ні перед чим для того, щоб на селі запровадити колгоспну систему. Це видно на прикладі села Банилова. В Сибір і тюрми вивезли 388 осіб ( найбільше в районі) найпрацьовитіших, справжніх патріотів України, людей, які мали власну думку і вміли її відстоювати, тобто – весь цвіт села і найкращих господарів, які були прикладом для інших. Так робилось по всій Україні. Решта людей, що залишилась у селі, змушена була коритись або вступати у боротьбу з окупантами. Відразу після визволення західних областей України і Білорусії Рада народних комісарів СРСР прийняла страхітливу Постанову від 5 грудня 1939 року за №2001-558 «Про насильницьку депортацію населення визволених західних областей». Це нібито мало відігравати сталінську «благодійну» місію для населення західних областей України. Народному комісаріату НКВС було доручено розробити план «милосердних» дій із зазначенням місць -поселення та тюремного ув’язнення. Згідно з Єжовським та Беріївським кривавим сценарієм, апробованим в Росії та інших республіках у 1930-32 рр. були (залежно від місць депортації) вишукані нові назви злочинів: «ворог» народу, «антирадянщина» та інші елементи. А якщо їх за рік існування радянської влади на Буковині не було? Для цього на виконання Постанови РНК СРСР необхідно було вивчити, хто і які займав посади за румунської влади, куркулів, хто в якій партії перебував тощо. Всі ці постанови Ради Народних комісарів знайшли своє місце у селі Банилові. НКВС та НКВД СРСР з першого дня приходу на Буковину 28 червня 1940 року активно взялися за розкриття і ліквідацію за їхніми оцінками всіх національних товариств і політичних партій. Причому арештовувалися не тільки членів існуючих на той час партій, осередків та товариств, але і не існуючих , записуючи їм «участь у контреволюційних партіях» чи соціально-небезпечний елемент, а також членів їхніх родин, записуючи їм член родини соціально-небезпечного елемента чи «син, дочка, дружина, невістка» і т.д. члена контрреволюційної партії. Першим був заарештований останній двірник Чорнокожа Тодор Семенович 1903 р. н. Чорнокожа Тодор Семенович Чорнокожа Тодор Семенович, 1903 р.н. українець, освіта початкова, селянин. Заарештований Вашківським РВ НКВС 21 липня 1940 року ОН при НКВС СРСР 31 травня 1941 р. як соціально-небезпечний елемент за ст. 54-13 КК УРСР засуджений до 8 р. позбавлення волі у ВТТ. Був відправлений концтабір м. Старобильска Луганської обл.. Останній лист звідти прийшов влітку 1941 року. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 30 травня 1989 р. Чорнокожа Тодор Семенович з дружиною Іриною та дітьми Семеном і Параскою. Світлина зроблена у 1930 році. 8 червня бюро Чернівецького обкому КП(б)У під керівництвом І.С. Грушецького приймає постанову про виселення 13.06.1941 р. віддалені місцевості Радянського Союзу 2279 сімей або 7720 громадян області. Під цю постанову підпало 14 сімей з Банилова та Бекрежниці., всього 63 особи. З них 5 сімей, головам яких приписано, що вони члени контреволюційних партій (23 особи), та 9-и сім»ям (40 осіб) , як соціально-небезпечні елементи. Родина Івана Яковича Андрича Андрич Іван Якович, 1891 р. н., українець,освіта початкова, селянин. Заарештований УНКДБ Чернівецької області. Від 13 червня 1941 р. ОН при НКВС СРСР 25 листопада 1942 року, як член контрреволюційної партії за ст..58-13 КК РРФСР засуджений до 5 р. позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецьким облсудом 3 листопада 1988 р. Андрич Ганна Сидорівна,1894 р.н., українка, освіта початкова, селянка. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 13 червня 1941 року вислана на спецпоселення як дружина члена контрреволюційної партії. Реабілітована на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрич Василь Іванович, 1923 р.н., українець, селянин. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 13 червня 1941 року вислана на спецпоселення як син члена контрреволюційної партії. Реабілітована на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрич Марія Іванівна, 1928 р.н. українка, освіта початкова,. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 13 червня 1941 року вислана на спецпоселення як дочка члена контрреволюційної партії. Реабілітована на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрич Микола Іванович,1921 р.н. українець, селянин. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 13 червня 1941 року вислана на спецпоселення як син члена контрреволюційної партії. Реабілітована на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрич Василина Іванівна,1930 р.н.(внизу), та Андрич Олена Іванівна, 1938 р.н., українки. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 13 червня 1941 року вислані на спецпоселення як дочки члена контрреволюційної партії. Реабілітовані на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрич Михайло Іванович, 1934 р.н., українець. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 13 червня 1941 року висланий на спецпоселення як син члена контрреволюційної партії. Реабілітована на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрич Яків Іванович,1932 р.н., українець. . За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 13 червня 1941 року висланий на спецпоселення як син члена контрреволюційної партії. Помер на спец поселенню в 1941 році в Омській обл.. Російської федерації. Реабілітований на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Сім»я була вивезена помилково замість Андрича Івана Семеновича. Андрича Івана, як усіх голів сімей було відокремлено у Вашківцях і вивезено у Комі АССР,, дружина з усього цього збожеволіла. Її зняли з поїзда десь у східній Україні. Дітей вивезли разом з усіма в Омську обл… Яків, який був інвалідом з дитинства помер цього ж літа. Зараз діти проживають з своїми сім»ями в Омській області. Андрич Василь з дружиною Катериною та з чотирьма синами, сестрами Василиною та Оленою. Фото 1959 р. Василь Андрич біля отчої хати з родичами. Родина Танасія Андрюка. Андрюк Танасій Петрович, 1887 р.н., українець, селянин. Освіта початкова. Постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 11 червня заарештований як член контреволюційної партії. Засуджений не був. Помер восени 1941 року в Устьвимлазі Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітований на підставі Указу ПВР СРСР від 16 січня 1989 року. Андрюк Анастасія Михайлівна, 1893 р.н., українка, освіта початкова, селянка. За постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 11 червня 1941 року вислана на спецпоселення у село Полноват Березівського району Тюменської області, як дружина члена контреволюційної партії. Реабілітована на підставі Указу ПВР СРСР від 16 січня 1989 року. У 1958 році повернулася у с. Банилів. Померла у 1967 році. Андрюк Васидь Танасійович, 1914 р. н. українець, освіта неповно-середня, селянин. За постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 11 червня 1941 року вислана на спецпоселення у село Полноват Березівського району Тюменської області, як син члена контреволюційної партії. Реабілітований на підставі Указу ПВР СРСР від 16 січня 1989 року. У 1960 році повернувся у с. Банилів. Працював слюсарем у колгоспі ім. Ю. Федьковича. Помер 4.02.1989 року. Андрюк Анна Степанівна, 1927 р. н. українка, освіта неповно-середня, селянка. За постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 11 червня 1941 року вислана на спецпоселення у село Полноват Березівського району Тюменської області, як невістка члена контреволюційної партії. Реабілітована на підставі Указу ПВР СРСР від 16 січня 1989 року. У 1960 році повернулася у с. Банилів. Працювала у Чернівецькому БМУ – 76 робочою. Померла 25.01.2009 року. На рибодільниці у с. Полноват Березівського р-ну, . Тюменської обл. Андрюк Ганна Степанівна. Колектив цеху з переробки риби де працювали Андрюк Ганна Степанівна та Курулюк Олена Степанівна. 1950 рік. На будівництві флоту буковинці: Андрюк Василь з Банилова, Каленчук Іван та Михайло з Зеленева, Крехтяк Василь та Мацієвський Роман з Драченців. Памятка зроблена 28 червня 1950 року. Село Полноват, Березівського району Тюменської обл.. На березі річки Об. Андрюк Василь Танасійович. Фото 1957 р. У 1956 році після закінчення служби на Далекому Сході Осташик Василь Степанович (брат Андрюк Г.С. та Курулюк О.С.) по дорозі додому повернув у село Полноват де через 15 років зустрівся з сестрами. На світлині зліва на право: Андрюк В.Т., Андрюк Г.С. Осташик В.С. Курулюк О.С., Курулюк Д. А. Сидять Андрюк Анастасія Михайлівна з онуками Андрюком Миколою та Оленою. Та Курилюк Степан Дм. Родина Василя Бобяка Бобяк Василь Гаврилович, 1895 р. н., українець, освіта початкова, селянин. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл. 13 червня 1941 р. ОН при НКВС СРСР 5 травня 1943 р. як член контрреволюційної партії за ст.58-13 КК РРФСР засуджений до 8 р. позбавлення волі у ВТК. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Бобяк Ганна Тимофіївна, 1897 р.н., українка, селянка. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 13 червня 1941 р. вислана на спецпоселення як дружина члена контрреволюційної партії. Померла на спецпоселенні в Обській Губі Ямало-Ненецького АО Російської Федерації. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Бобяк Катерина Василівна, 1926 р.н. українка, селянка. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 13 червня 1941 р. вислана на спецпоселення як дочка члена контрреволюційної партії. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Бобяк Марія Василівна,1936 р.н. українка, селянка. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 13 червня 1941 р. вислана на спецпоселення як дочка члена контрреволюційної партії. Померла на спецпоселенні в Обській Губі Ямало-Ненецького АО Російської Федерації. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родина Ільчука Іллі Ільчук Ілля Георгійович, 1881 р.н. українець, освіта початкова, селянин. За постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 10 червня висланий на спецпоселення як соціально небезпечний елемент.. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Ільчук Марія Костянтинівна, 1888 р.н. українка, освіта початкова. За постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 10 червня вислана на спецпоселення як член родини соціально небезпечного елементу. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Селище Надим на березі Обської Губи. Ільчук Настасія та Василина. Ільчук Настасія Іллівна, 1921 р.н. Українка, освіта неповна середня, селянка. За постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 10 червня вислана на спецпоселення як член родини соціально небезпечного елементу.. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Ільчук Василина Іллівна,1911 р.н. За постановою опертрійки УНКВД Чернівецької обл. від 10 червня вислана на спецпоселення як член родини соціально небезпечного елементу.. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України 17 квітня 1991 року. Померла Єдиний вид транспорту. Родина Якова Ільчука Ільчук Яків Георгійович, 1892 р.н., українець, освіта початкова, селянин. Заарештований 9 червня 1941 року як соціально небезпечний елемент. Засуджений не був. Помер 6 листопада 1941 року в Устьвимлазі Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст. 1 Закону України від 17 квітня 1991 р. Ільчук Василина Семенівна, 1890 р.н., українка, освіта початкова. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 10 червня 1941 року вислана на спецпоселення як . дружина соціально – небезпечного елементу. Реабілітована на . підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Ільчук Георгій Якович,1923 р.н. українець, освіта неповно середня. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 10 червня 1941 року вислана на спецпоселення як син соціально – небезпечного елементу. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Повернувсяя У 1977 р. Ільчук Василь Якович, 1928 р.н. українець, освіта неповно середня. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 10 червня 1941 року вислана на спецпоселення як син соціально – небезпечного елементу. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Повернувся 1958 р. Ільчук Олена Яківна,1924 р.н. українка, освіта неповно середня. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 10 червня 1941 року вислана на спецпоселення як дочка соціально – небезпечного елементу. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Повернулася у 1963 році Яків Ільчук з дружиною Василиною та дітьми: синами Василем, Георгієм, та дочками Марією та Оленою біля свого будинку. Андрюк ( Ільчук) Марія Яківна, 1922 р.н., українка, освіта неповно-середня, селянка. Заарештована ВТВ МДБ Кишинівської залізниці 7 липня 1947 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 18 серпня 1947 року за пособництво ОУН за ст.20, 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 10 р. позбавлення волі у ВТК. Реабілітована Чернівецькою облпрокуратурою 14 червня 1991р. Відбувала виселку у Карагандинській обл. Повернулася у 1962 р. Родина Курилюків Курилюк Андрій Ісайович, 1884 р. н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою опертрійки УНКВДБ Чернівецької обл. від 11 червня 1941 року висланий на спецпоселення як соціально небезпечний елемент. Помер на спецпоселенні в 1944 році в Тюменській області Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Курилюк Анна Миколаївна, 1893 р. н., українка, освіта початкова, селянка. За постановою опертрійки УНКВДБ Чернівецької обл. від 11 червня 1941 року вислана на спецпоселення як член родини соціально небезпечного елементу. Померла на спецпоселенні в 1946 році в Тюменській області Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Курилюк Дмитро Андрійович, 1914 р. н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою опертрійки УНКВДБ Чернівецької обл. від 11 червня 1941 року висланий на спецпоселення у с. Полноват Березівського району Тюменської області як член родини соціально небезпечного елементу. У 1960 році повернувся у с. Банилів . Працював у Чернівецькому БМУ – 76. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Помер у 2002 році. Курилюк Олена Степанівна, 1920 р. н., українка, освіта початкова, селянка. За постановою опертрійки УНКВДБ Чернівецької обл. від 11 червня 1941 року вислана на пецпоселення у с. Полноват Березівського району Тюменської області як член родини соціально небезпечного елементу. У 1960 році повернувся у с. Банилів . Працювала у Чернівецькому БМУ – 76. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Померла у 2004 році. Родина Степана Іванчука Іванчук Степан Танасійович, 1897 р.н. укранець, освіта початкова, примар. Заарештований Вашківським РВ НКДБ 13 червня 1941 р. ОН при НКВС СРСР 25 листопада 1942 року як соціально небезпечний елемент за ст.. 58-13 КК РРФСР засуджений до 5 р. позбавлення волі у ВТТ. Помер 28 квітня 1942 р. в Устьвимлазі Комі АРСР Російської Федерації до винесення вироку. Реабілітований на підставі ст.1 Указу ПВР СРСР від січня 1989 року.   Іванчук Олена Тодорівна, 1901 р.н., українка, селянка. За постановою опер трійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 11 червня 1941 р. вислана на спец поселення як член родини соціально небезпечного елементу. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Іванчук Марія Степанівна, 1934 р.н. українка, селянка. За постановою опер трійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 11 червня 1941 р. вислана на спец поселення як член родини соціально небезпечного елементу. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Іванчук Степан Степанович, 1924 р.н. українець, селянин. За постановою опер трійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 11 червня 1941 р. висланий на спец поселення як член родини соціально небезпечного елементу. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Іванчук Василь Степанович, 1926 р.н. українець, селянин. За постановою опер трійки УНКДБ Чернівецької обл.. від 11 червня 1941 р. висланий на спец поселення як член родини соціально небезпечного елементу. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Іванчук Василь вивезений не був так як навчався у Вижницькій гімназії і тоді дома не був. Іванчук Олена Тодорівна з дітьми Марією та Степаном після повернення додому. Фото зроблене біля свого будинку у 1956 році. Родина Шандро Данила На світлині Шандро Данило з дружиною двома дочками, чотирьма синами та зятем. Роблено 1936 р. Шандро Данило Федорович, 1873 р.н. українець, освіта початкова, селянин. За постановою опертрійки УНКВДБ Чернівецької обл. від 9 червня 1941 року висланий на спецпоселення як соціально небезпечний елемент. Засуджений не був. Помер восени 1941 року в Устьвимлазі Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Шандро Єфросинія Михайлівна, 1883 р.н. українка, освіта початкова, селянка. За постановою опертрійки УНКВДБ Чернівецької обл. від 9 червня 1941 року вислана на спецпоселення як член родини соціально небезпечного елементу. Померла на спецпоселенні в 1941 році в Тюменській області Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Шандро Андрій Данилович, 1907 р.н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою опертрійки УНКВДБ Чернівецької обл. від 9 червня 1941 року висланий на спецпоселення як член родини соціально небезпечного елементу. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родина Степана Стринадко. Стринадко Степан Миколайович, 1894 р. н., українець, освіта початкова, селянин. Заарештований УНКДС Чернівецької обл. 13 червня 1941 р. ОН при НКВС СРСР 24 січня 1943 р. як член контрреволюційної партії за ст. 58-13 КК РРФСР засуджений до 5 р. позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 30 травня 1989 р. Стринадко Василина Яківна, 1897 р.н., українка, селянка. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 11 червня 1941 р. вислана на спецпоселення як дружина члена контрреволюційної партії. Померла на спецпоселенні 12 червня 1947 р. в Томській області. Російської Феерації. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Стринадко Юрій Степанович, 1923 р. н. українець, селянин. За постановою опертрійки УНКДБ Чернівецької обл. від 11 червня 1941 р. вислана на спецпоселення як син члена контрреволюційної партії. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Стринадко Юрій повернувся у Банилів , так як його не приписували він поселився у м. Вижниці де і помер. Степан Стринадко з дружиною Василиною, сином Юрієм. Фото 1930 р. Був вивезений Гакман Петро Георгійович, 1904 р.н., як член контреволюційної партії, його дружина Гакман Ганна Прокопівна, 1914 р.н., дочка Гакман Марія Петрівна, 1937 р.н., сини Гакман Микола Петрович, 1934 р. н. та Гакман Танасій Петрович, 1933 р.н. Колотило Михайло Васильович, 1881 р.н., як соціально-небезпечний елемент його дружина Колотило Ганна Василівна, 1888 р.н. та їх син Колотило Василь Михайлович, 1928 р.н. Сім»я Гільзенрадів: Гільзенрад Мізі Хайм-Лейбівна, 1860 р.н., Гільзенрад Сара Мойсеївна, 1897 р.н., Гільзенрад Давид Вольфович, 1926 р.н., Гільзенрад Манфріда Вольфівна, 1941 р.н., Гільзенрад Мозис Вольвович, 1922 р.н., Гільзенрад Рита Вольфівна, 1926 р.н., Гільзенрад Соломон Фольфович, 1924 р.н. Сім»я Гензлера Адольфа Вольфовича, 1887 р.н., його дружини Гензлер Берти Пейсівни, 1903 р.н., таїх дітей Гензлер Дори Адолфівни, 1936 р.н., Гензлер Рахіль Адольфівни, 1932 р.н., Гензлер Фаїни Адольфівни, 1930 р.н. Сім»я Наймаєр Лейб Іцкович, 1886 р.н., його дружини НаймаєрБерти Берлівни, 1887 р.н. та їх дочки Наймаєр Регіни Лейбівни, 1922 р.н. Зозулі Миколи Петровича, 1882 р.н. з дочкою. Всі 14 сімей були звезені у м. Вашківці де голів сімей відокремили посадили в інший вагон і відправили, як потім було виявлено у Комі АРСР в Устьвимлаг. Табір був розташований за три км від селища Іоссар. Зараз там залишились порожні будівлі. Додому повернулися тільки двоє Бобяк Василь та Гакман Петро. В книзі Дмитра Голика «Мої спогади про сталінські репресії на Буковині в 1940-1941 р.р. і їх наслідки» він пише, що всіх кинули на лісоповал, їсти практично недавали тому молоді люди віком 40-50 років гасли як ті свічки. Увязнених ховали, як худобу. Взимку копали яму метр на метр і 60 см глибини. Покійникам ламали руки ноги щоб помістити в так звану яму. Членів сімей було вивезено в Крутінський район Омської обл.. де вони пробули цілий рік, працювавши на тваринницькому відгодівельному пункті, а в червні 1942 року всіх посади на підводи і перевезли на берег р. Іртиш де через 12 днів помістили в трюми пароплава «Усієвич» і переправили на північ Тюменської обл.. в село Полноват Березівського району одну частину, а інших повезли ще дальше за полярне коло висадивши с. Надим на березі Обської губи. Майже всіх направили працювати на рибодільниці. 5-го липня 1941 року в ході воєнних дій село знову попало під окупаційний режим Іона Антонескула. Як у селі кажуть, прийшла друга Румунія. 8 квітня 1944 року в ході здійснення Проскурівсько-Чернівецької операції в селі Руський Банилів знову була встановлена Радянська влада. і вже 22 травня цього ж року знову почалися репресії. Першою жертвою стала родина Олександра Кузя. Родина Олександра Кузя Кузь Василь Георгійович, 1866 р.н. українець, селянин. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Помер на спец поселенні в 1945 році в Пермській обл.. Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кузь Василина Мойсеївна( Мойсівна), українка, освіта початкова, селянка. Даних в архівах МВС та СБУ не має. Кузь Олександр Васильович,1900 р.н. українець, селянин, освіта початкова. Заарештований УНКВС Чернівецької обл.. 22 травня 1944 р. ВТ військ НКВС Чернівецької обл.. 17 жовтня 1944 р. за участь в ОУН за ст..54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 років позбавлення волі у ВТТ. Помер у місцях позбавлення волі у Сиктикварі. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 15 серпня 1991 р. Кузь Катерина Данилівна 1911 р.н., українка, неписьменна, селянка. Заарештована УНКВС Чернівецької обл.. 2 червня 1944 р. ВТ військ НКВС Чернівецької обл.. 17 жовтня 1944 р. за пособництво і зв’язок з ОУН за ст.20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 років у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 15 серпня 1991 р. Кузь Георгій Васильович, 1897 р. н., українець, селянин. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Помер на спец поселенні в 1945 році в Пермській обл.. Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кузь Василина Георгіївна, 1935 р.н. селянка, українка, освіта початкова. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кузь Марія Георгіївна,1931 р.н. . селянка, українка, освіта початкова. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кузь Іван Георгійович,1934 р.н. . селянин, українець, освіта початкова. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кузь Марія Олександрівна,1935 р.н. , селянка, українка, освіта початкова. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кузь Василина Олександрівна,1931 р.н. селянка, українка, освіта початкова. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Олександр Кузь з дружиною Катериною , мамою Василиною Мойсеївною та дітьми: Василиною Г., Марією Г., Іваном Г., Марією О., Василиною О. Кузь Василина Олександрівна,1931 р.н. селянка, українка, освіта початкова. За постановою ОН при НКВС СРСР від 24 вересня 1944 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Зараз проживає у селі Банилів. Пенсіонерка. Родина Миколи Андрюка Андрюк Микола Сидорович, 1896 р. н. українець, освіта початкова, селянин. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл.. 16 грудня 1945 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 26-27 квітня 1946 року за участь в ОУН за ст.. ст.. 54-1, 54-2 КК УРСР засуджений до 10 років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 26 грудня 1990 року. Андрюк Фрозіна Василівна,1910 р.н. українка,освіта початкова, селянка. За постановою ОН при МВД СРСР від 22 травня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Андрюк Микола Сидорович з дружиною Фрозіною на спец поселенні. Андрюк Василина Миколаївна, 1935 р.н., українка. За постановою ОН при МВД СРСР від 22 травня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Вислана не була. В ту ніч коли арештували її маму Андрюк Фрозіну вона ночувала у сусідів так як була чутка, що вночі будуть забирати родини тих хто заарештований як посібник ОУН. А її батько Андрюк Микола був забраний у 1945 році. Вранці вона бачила як вели її маму, але сусіди її не пустили до мами. Всі роки вона прожила у Івоняка Георгія. Родина Дасевичів Дасевич Іван Іванович, 1884 р.н., українець, селянин. Постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Помер на спецпоселенні 25 січня 1947 року в Архангельській обл. Російської Федерації. Дасевич Параска Пантеліівна, 1894 р.н., українка, неписьменна, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 19 жовтня 1946 року, вислана на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Померла 1984 р. у с. Банилів. Дасевич Василь Іванович, 1920 р.н. українець, освіта початкова, селянин. Заарештований 8 червня 1945 р. ВТ військ НКВС Чернівецької обл. 2 серпня 1945 р. за участь в ОУН за ст.54-1 «а» КК УРСР Засуджений до 15 років каторжних робіт. Помер 3 січня 1950 року в Річному ВТТ Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітований Чернівецьким облсудом 12 квітня 1990 року. Дасевич Микола Іванович, 1930 р. н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р.Помер у м. Фолешти Молдавія у 1992 році Дасевич Георгій Іванович, 1936 р.н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 року висланий на спецпоселення спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабі- літований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня квітня 1991 року. Помер у м. Анадир, Хабаровсько- Хабаровського краю у 1984 році. Дасевич Тодор, Настя та Георгій у дитячому будинку. 1948 рік, Архангельська обл. , с. Усть-Ваєнга Дасевич Тодор Іванович, 1935 р., українець. За постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабілітовани на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Нині проживає в с. Банилові. Дасевич Анастасія Іванівна, 1939 р. українка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спецпоселення як член родини учасника ОУН.Реабілітовани на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Померла у с. Банилові у 2008 році Дасевич Яків на лісоповалі, 1949 рік. с. Нюхмиш, Архангельська обл.(стоїть, справа.) Дасевич Яків Іванович, 1932 року, українець, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спецпоселення як член родини учасника ОУН . Реабілітовани на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Помер у с. Бережниця у 2000 р. Дасевич Михайло Іванович, 1932 р., українець, освіта початкова, селянин постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 року висланий на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. З усієї родини тільки один Дасевич Дмитро Іванович не був репресований так як проживав окремою сім’єю. Родина Козьми Андрюка Андрюк Кузьма Демянович, 1885 р. н. українець, селянин. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Помер на спец поселенні в січні 1949 року в м. Углеуральську Пермської обл.. Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрюк Ганна Тодорівна, 1887 р. н. українка, селянка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Померла на спец поселення 19 серпня 1950 року в м. Углеуральську Пермської обл.. Російської Федерації. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрюк Василина Кузьмівна, 1911 р. н., українка, освіта початкова, селянка. Заарештована УНКДБ Чернівецької обл.. 15січня 1946 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл..4 травня 1946 року за участь в ОУН за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 29 червня 1991 року. Андрюк Олексій Кузьмич, 1928 р. н. українець, селянин. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрюк Ілля Кузьмич, 1932 р. н. українець, селянин. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрюк Олена Кузьмівна, 1928 р. н., українка, освіта неповно середня, селянка. Заарештована УНКДБ Чернівецької обл.. 16 березня 1946 р. за участь в ОУН за ст. ст. 54-1 «а», 54-2 КК УРСР. ВТ військ МВС Чернівецької обл..17 травня 1946 року виправдана і звільнена з-під варти. За постановою ОН при МВС СРСР від 23 березня 1948 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрюк Микола Кузьмич, 1921 р. н. Член ОУН з 1938 року .Псевдо «Заєць». Був убитий 21 грудня 1945 року енкаведистами. Фото зроблене 28 серпня 1953 року в м. Углеуральську. Після закінчення війни Андрюк Тодор Кузьмич, який єдиний не був арештований так як був у той час на фронті приїхав у гості в Углеуральськ. На фотографії сестра Олена, брат Олексій та дочка Олексія, та Андрюк Тодор ( посередині). Родина Стринадко Івана Стринадко Іван Максимович 1904 р. н., українець, неписьменний, селянин. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл.. 9 лютого 1947 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 3 червня 1947 року за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 років позбавлення волі у ВТТ. Помер 3 червня 1947 року в Южкузбаслазі Кемеровської обл.. Російстької Федерації. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 30 січня 1992 року. Стринадко Марія Прокопівна,1911 р.н., українка, селянка, неписьменна. За постановою ОН при МДБ СРСР від 27 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Стринадко Василина Іванівна,1934 р.н., українка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 27 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родина Андрія Кузя Кузь Олена Андріївна, 1930 р.н. українка, освіта неповна середня, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р.вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Проживали у Томській обл.. Кривошиїнський район, п/к Красний Яр. Кузь Микола Андрійович, 1932 р.н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р. висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кузь Дмитро Андрійович, 1925 р.н. українець, освіта початкова, боєць винищувального загону. Заарештований УМВД Чернівецької обл.. 1 липня 1947 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 5 вересня 1947 р. за зв’язок з ОУН за ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 4 травня 1992 року. Стринадко (Кузь) Фрозина Ілларіївна, 1907 р.н. українка, освіта початкова, селянка. Заарештована УМВД Чернівецької обл. 20 серпня 1947 року ОН при МДБ СРСР . 15 листопада 1947 р. за зв’язок з ОУН за ст.. 20, 54-1 «а», 54-11 КК УРСР засуджена до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 22 травня 1992 року. Родина Василини Меглей Меглей Василина Олексіївна, 1903 р. н. українка, селянка. За постановою ОН при НКВС СРСР від 30 січня 1946 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Померла на спец поселенні 23 травня 1946 р. в Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Меглей Георгій Танасійович, 1931 р. н. українець, селянин. За постановою ОН при НКВС СРСР від 30 січня 1946 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Помер у листопаді 1947 р. у с. Банилів. Меглей Марія Танасіївна, 1934 р. н. українка, освіта початкова. За постановою ОН при НКВС СРСР від 30 січня 1946 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Меглей Олена Танасіївна, 1936 р. н. українка.. За постановою ОН при НКВС СРСР від 30 січня 1946 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Померла на спец поселенні в березні 1946 р. в Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родина Кобилюків Кобилюк Степан Семенович, 1908 р.н., українець, освіта початкова, селянин. Заарештований 16 червня 1941 року ОН при НКВС СРСР 14 листопада 1942 року за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 5 р. позбавлення волі у ВТТ. Помер 1 червня 1943 року в тюрмі № 1 м. Омська Російської Федерації. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 30 січня 1991 року. Кобилюк Ганна Василівна, 1899 р.н., народилася у с. Коритне, українка, освіта початкова, селянка. За Постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кобилюк Георгій Степанович, 1930 р. н., українець, освіта початкова, робітник. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл.. 9 лютого 1947 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 3 червня 1947 року за пособництво і зв’язок з ОУН за ст. ст.. 20, 54-1 «а» засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 30 січня 1992 року. Кобилюк Микола Степанович, 1939 р.н., українець. . За Постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кобилюк Іван Степанович, 1941 р.н., українець. . За Постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кобилюк Марія Степанівна, 1937 р.н., українка. За Постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Кобилюк Анна Василівна з дітьми Марією, Миколою та Іваном. Родина Барбазюків Барбазюк Олексій Пантелійович, 1894 р.н., українець, неписьменний, селянин. Заарештований Вижницьким РВ МДБ 7 вересня 1947 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 4-6 жовтня 1947 р. за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТК. ВТ ПрикВО 15 липня 1955 р. злочин перекваліфіковано зі ст.. ст.. 20, 54-1 «а» на ст. 54 -12 КК УРСР за недонесення і термін покарання змінено на 5 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 26 березня 1992 року. Барбазюк Іван Олексійович, 1927 р.н. українець, освіта початкова, селянин. Заарештований УМВД Чернівецької обл.. 30 червня 1947 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 18 серпня 1947 року за зв’язок з ОУН за ст. ст.. 20, 54-1 «а» засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Помер 12 квітня 1948 року в місцях позбавлення волі. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 27 травня 1992 року. Родина Паренюків Паренюк Андрій Степанович, 1906 р.н. українець, неписьменний, селянин. Заарештований ВББ УМВС Чернівецької обл.. 16 листопада 1946 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 5 травня 1947 року за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 20 січня 1991 р. Паренюк Олена Тодосіївна,1900 р.н. українка, неписьменна, селянка. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Паренюк Василь Іванович, 1937 р.н. українець. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Паренюк Георгій Іванович, 1936 р.н. українець. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Паренюк Марія Іванівна, 1939 р.н. українка. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Родина Стринадко Василя Стринадко Василь Георгійович, 1886 р.н. українець, неписьменний, селянин. За постановою ОН при МВБ СРСР від 30 березня 1948 р. висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Георгій Васильович,1923 р.н. українець, освіта початкова, продавець. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл.. 7 березня 1946 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 22 червня 1946 р. за пособництво ОУН за ст.. 7-206-17 КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 21 січня 1992 року. Стринадко Василина Михайлівна, 1897 р.н. народилася у с. Мілієво, українка, селянка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 30 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Степан Васильович, 1933 р.н. українець. За постановою ОН при МВБ СРСР від 30 березня 1948 р. висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Василина Іванівна, 1934 р.н. українка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 27 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Родина Стринадко Нестора Стринадко Танасій Несторович, 1895 р.н. Українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення за зв’язок з ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Проживали у Томській обл.., Чаїнському районі, селище Бундюг. Стринадко Настасія Василівна, 1901 р.н., українка, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Василь Танасійович, 1934 р. н. українець. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Степан Танасійович, 1940 р. н. українець. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Олексій Несторович , 1898 р. н. українець, освіта середня, псаломщик. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Анастасія Георгіївна , 1897р. н. українка, селянка За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Стринадко Михайло Олексійович, 1928 р. н., українець, освіта неповно середня, заготівельник сільгосппродуктів. Заарештований Вашківським РВ МДБ 5 грудня 1947 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 13 березня 1948 р. за дворушництво і участь в ОУН за ст.. 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 25 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 7 лютого 1992 р. На світлині Стринадко Танасій Несторович з дружиною Настасією Василівною та синами Василем і Степаном на засланні у Томській обл.. Чаїнський район, с. Бундюг, 1956 р. Родина Миколи Качалки Качалка Микола Петрович, 1890 р. н. ,українець, неписьменний, селянин. За постановою ОН НКВС СРСР від 30 січня 1946 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Помер на спец поселенні в 1946 р. в м. Печора Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Качалка Ірина Григорівна, 1893 р. н. ,українка, неписьменна, селянка. За постановою ОН НКВС СРСР від 30 січня 1946 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Качалка Василь Миколайович, 1922 р. н. ,українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН НКВС СРСР від 30 січня 1946 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Помер на спец поселенні в м. Печора Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Качалка Ганна Миколаївна, 1831 р. н. ,українка, освіта початкова, селянка. За постановою ОН НКВС СРСР від 30 січня 1946 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Качалка Григорій Миколайович, 1935 р. н. ,українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН НКВС СРСР від 30 січня 1946 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Качалка Марія Миколаївна, 1927 р. н. ,українка, освіта початкова, селянка. За постановою ОН НКВС СРСР від 30 січня 1946 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Качалка Параска Миколаївна, 1931 р. н. ,українка, освіта початкова, селянка. За постановою ОН НКВС СРСР від 30 січня 1946 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Померла на спец поселенні в м. Печора Комі АРСР Російської Федерації. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Родина Михайла Мензака Мензак Михайло Ілліч, 1887 р.н., українець, освіта початкова, голова сільради. Заарештований Вашківським РВ МДБ 19 грудня 1946 року. ОН при МВС СРСР 24 травня 1947 року за пособництво з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а», 54-11 КК УРСР засуджений до 6 років позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 29 червня 1991 року. Мензак Параска Михайлівна, 1925 р. н., українка, освіта початкова, селянка. Заарештована Вашківським РВ МДБ 7 липня 1947 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 14 серпня 1947 р. ОН при МВС СРСР 24 травня 1947 року за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а», КК УРСР засуджений до 7 років позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 29 червня 1991 року. Мензак Василина Миронівна, 1896 р. н. українка, неписьменна, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 23 березня 1948 року, вислана на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Вислана у Пермську обл.. с. Вільгард. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родина Мирона Бойчука Бойчук Георгій Миронович, 1921 р.н., українець, освіта початкова, залізничник. Заарештований Вашківським РВ МДБ 20 квітня 1950 року. ОН при МВС СРСР 27 вересня 1950 року за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 років позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 27 грудня 1991 року. Бойчук Іван Миронович, 1900 р.н. українець , селянин, овіта початкова. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення за пособництво ОУН. Помер на спец поселенні 6 липня 1957 року в Томській обл.. Російської Федерації. Реабілітований на піставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Бойчук Анастасія Семенівна, 1903 р.н. українка , селянка, овіта початкова. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення за пособництво ОУН.. Реабілітована на піставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родина Колотило Миколи Ілліча Колотило Микола Ілліч, 1896 р.н. українець, селянин. Даних в архівах СБУ та МВД немає.Був засуджений на 10 років. Відбував термін в лагерях у Мордовські й АРСР. Помер 19 грудня 1950 року у лагері. Колотило Анна Тодорівна, 1900 р. н. українка, селянина, неписьменна. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Колотило Ілля Миколайович, 1931 р.н. українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Колотило Марія Миколаївна,1934 р.н., українка, освіта початкова, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Колотило Василь Миколайович, 1946 р.н. українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Помер 1983 році у м. Донецьку Колотило Георгій Миколайович, 1937 р.н. українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Помер 1983 році у м. Донецьку Колотило Василина Миколаївна, 1935 р.н., українка, За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Померла у Сибіру. Колотило Василина Іллівна, 1897 р.н. українка, неписьменна, селянка. Заарештована Вашківським РВ МДБ 31 січня 1948 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 17 березня 1948 р. за пособництво і зв’язок з ОУН за ст. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 10 р. позбавлення волі у ВТК. Реабілітована Чернівецькою облпрокуратурою 29 травня 1991 року. ( сестра Колотило Миколи Ілліча) Родина Василя Колотило Мензак Олександр Степанович , 1865 р. н. українець, неписьменний , селянин. Заарештований і висланий на спец поселення 27 березня 1948 року. Ніяких даних в архівах СБУ та МВД немає. Помер на спец поселенню восени 1948р. Вивезений у віці 82 роки у Молотовську обл., Первомайський р-н, с. Половинка. Колотило Василь Гаврилович, 1886 р.н., українець, освіта початкова, голова земельної ради. Заарештований ВББ УМВС Чернівецької обл..12 листопада 1946 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 8 січня 1947 р. за зв’язок з ОУН за ст.. 20 КК УРСР засуджений 10 р позбавлення волі. Покарання відбував у Мордовській АССР. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 19 вересня 1991 року. Помер у 1977 р. у с. Банилів. Колотило Катерина Олександрівна,1898 р.н. українка, селянка. Вивезена на спец поселення не була. Так як в той час переховувалася у сусідів. Думаючи, що дітей самих не заберуть. Але у списках була. Тому і реабілітована згідно Закону України від 17 квітня 1991 року. Померла у 1984 році у с. Банилів. Колотило Марія Василівна, 1931 р.н. українка, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 27 березня 1948 року. року, вислана на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Померла у 1990 році. Колотило Іван Васильович, 1933 р.н. українець, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 27 березня 1948 року. року, висланий на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Проживає у Вінницькій обл.. Колотило Олена Василівна, 1938 р.н. українка, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 27 березня 1948 року. року, вислана на спецпоселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Проживає у с. Банилів. Дід Олександр Мензак залишився у с. Половинка Молотовської обл.., а діти Іван, Марія та Олена разом з Андрюком Іллею Козьмовичем 1932 р. н. переночувавши на вокзалі на другу ніч сіли у поїзд і поїхали назад. Спали під лавками. Через 10 днів четверо дітей самі вернулися додому. Хоча туди їхали три тижні. Дома зустрілися з мамою, але в хаті вже поселили репатріантів з Закарпаття. Родину Павлишів. Тому Марія пішла жити до старшої сестри Параски, Олена пішла пастушити до Шандра. Родина Мензака Степана Мензак Василина Степанівна, 1930 р. н. українка, неписьменна, селянка. Заарештована УНКДБ Чернівецької обл.. 8 лютого 1947 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл..3 червня 1947 року за звязок з ОУН за ст. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджена до10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована Чернівецькою облпрокуратурою 30 січня 1992 року. Мензак Ілля Степанович, 1935 р.н., За постановою ОН при МВБ СРСР від 13 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Мензак Анастасія Миколаївна, 1896 р.н., українка, неписьменна, селянка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 13 березня 1948 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родини Андрія Пріца Пріц Андрій Георгійович, 1899 р. н. українець, освіта початкова, селянин. . Заарештований Вашківським РВ НКДБ 31 березня 1945 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 13 червня 1945 р. за участь в ОУН за ст. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецьким облсудом 28 вересня 1990 року. Пріц Олена Іфтимівна, 1911 р.н. українка, селянка, народилася у с. Коритне. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Пріц Василина Андріївна, 1934 р.н. українка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Пріц Марія Андріївна, 1932 р.н. українка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Пріц Параска Андріївна, 1945 р.н. українка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Пріц Михайло Андрійович , 1937 р.н. українець. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Пріц Микола Андрійович , 1939 р. н. українець. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Пріц Петро Андрійович , 1941 р. н. українець. За постановою ОН при МВБ СРСР від 23 березня 1948 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Родина Михайла Мироняка Мироняк Михайло Марійович , 1910 р. н. українець, освіта початкова, робітник. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл..21 грудня 1945 р. ВТ військ НКВС Чернівецької обл.. 26-27 квітня 1946 року за зв’язок з ОУН за ст. ст.. 20, 54-1 «а» ,54-2 засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 26 грудня 1990 року. Мироняк Катерина Парасківна, 1916 р.н. українка, селянка, освіта неповна середня. За постановою ОН при МВБ СРСР від 27 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Мироняк Ганна Михайлівна, 1937 р.н. українка. За постановою ОН при МВБ СРСР від 27 березня 1948 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст.3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Родина Тимкович Василя Тимкович Василь Дмитрович, 1888 р. н., українець, неписьменний, селянин. Заарештований Вашківським РВ МВД 12 серпня 1948 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 8 жовтня 1948 р. за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 25 років позбавлення волі у ВТТ. Військовою колегією ВС СРСР 23 червня 1954 р. термін покарання знижено до 6 р. позбавлення волі у ВТТ і на підставі Указу ПВР СРСР від 27 березня 1953 р. «Про амністію» звільнений . Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 15 серпня 1991 року. Тимкович Іван Васильович, 1933 р. н. українець, освіта початкова, селянин. Заарештований Вашківським РВ МВД 12 серпня 1948 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 8 жовтня 1948 р. за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 25 років позбавлення волі у ВТТ. Військовою колегією ВС СРСР 23 червня 1954 р. термін покарання знижено до 5 р. позбавлення волі у ВТТ і на підставі Указу ПВР СРСР від 27 березня 1953 р. «Про амністію» звільнений . Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 15 серпня 1991 року. Тимкович Марія Василівна, 1931 р.н. українка, освіта початкова, селянка. Заарештований Вашківським РВ МВД 12 серпня 1948 року. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 8 жовтня 1948 р. за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 25 років позбавлення волі у ВТТ. Військовою колегією ВС СРСР 23 червня 1954 р. термін покарання знижено до 5 р. позбавлення волі у ВТТ і на підставі Указу ПВР СРСР від 27 березня 1953 р. «Про амністію» звільнений . Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 15 серпня 1991 року. Родина Загулів Загул Іван Олексійович, 1888 р.н. , народився в с. Мілієве, українець, неписьменний, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 28 червня 1950 р. висланий на спец поселення за зв’язок з ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Загул Галина Семенівна, 1900 р.н. , українка, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 28 червня 1950 р. вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Загул Дмитро Іванович, 1934 р.н. , українець, освіта початкова. За постановою ОН при МДБ СРСР від 28 червня 1950 р. висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Загул Семен Іванович, 1932 р.н. , українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 28 червня 1950 р. висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Родина Грижуків Грижук Ганна Демидівна,1905 р. н., українка, неписьменна, селянка. Заарештована УМДБ Чернівецької обл. 17 червня 1947 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 29 липня 1947 року за звязок ОУН за ст. 20,54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована Чернівецькою облпркуратурою 22 червня 1992 р. Грижук Василь Олексійович,1935 р.н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МВД СРСР від 26 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Грижук Іван Олексійович,1926 р.н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МВД СРСР від 26 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Грижук Олексій Михайлович,1888 р.н., українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МВД СРСР від 26 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 р. Родина Гаврилюків Гаврилюк(Стринадко)(Гоян) Катерина Василівна, 1929 р. н. освіта початкова, селянка, українка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 13 березня 1948 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Мироняк Георгій Мироняк Георгій Васильович, 1893 р.н., українець, освіта початкова, голова сільради. Заарештований Вижницьким РВ МДБ СРСР 29 липня 1948 р. за зв’язок з ОУН і антирадянську агітацію за ст.. ст.. 20,54-1 «а», 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений до 10 років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 21 травня 1992 року. Колотило Володимир Колотило Володимир Тодорович, 1927 р.н., українець, освіта початкова, боєць винищувального загону. Заарештований Вашківським РВ МДБ 9 серпня 1947 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 10 жовтня 1947р. за зв’язок з ОУН за ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 25 січня 1992 року Івоняк Танасій Васильович Івоняк Танасій Васильович, 1909 р. н. українець, неписьменний, селянин. Заарештований ВББ УМВС Чернівецької обл.. 6 жовтня 1946 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 12 листопада 1946 р.за зв’язок з ОУН за ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 2 листопада 1992 року. Івоняк Іван Григорович Івоняк Іван Григорович, 1921 р. н. українецьЮ, освіта початкова, робітник лісопильного заводу. Заарештований Вижницьким РВ МДБ 10 липня 1947 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 4-6 жовтня 1947 р. за зв’язок з ОУН за ст..ст.20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 26 березня 1992 року. Шандро ( Верховна) Параска Петрівна Шандро Параска Петрівна, 1927 р.н. українка, освіта неповно середня, санітарка. Заарештована Вашківським РВ НКДБ 31 березня 1945 року ВТ військ НКВС Чернівецької області 22 травня 1945 року за участь в ОУН за ст.. 54-1 «а» КК УРСР . Засуджена до 7-и років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована Чернівецькою прокуратурою 15 червня 1992 р. Відбувала покарання на Уралі У Пермській ( колишній Молотовській) обл.. Працювала на лісоповалі, грузили ліс на машини.. Через 5-ь років перевили у Воркуту совхоз Центральний на будівництво доріг. Там і познайомилася з Верховним Петром родом з Камянця –Подільського. Після звільнення поселились у с. Банилові. Де зараз проживає з онуками. Сліпа. Родина Григорія Гокери Гокера Григорій Манолійович, 1912 р.н. українець, неписьменний, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення за пособництво ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Гокера Соломія Василівна, 1923 р.н. українка, освіта початкова, колгоспниця. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року вислана на спец поселення за пособництво ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. На світлині Гокера Григорій з дружиною Соломією та дітьми Оленою та Григорієм у 1949 році. Гокера Олена Григорівна, 1943 р.н . українка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Гокера Григорій Григорович, 1948 р.н., українець. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст.. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Гокера Григорій Манолійович н а засланні. Сім»я Миколи Андрюка Танасійовича Андрюк Микола Танасійович, 1912 р.н. українець,освіта неповно-середня, селянин. Заарештований ВББ УМВС Чернівецької обл. 16 листопада 1946 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 8 січня 1947 року за пособництво ОУН за ст. 20,54-1 «а» 54-2 КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецькою облпркуратурою 10 липня 1991 р. Помер 2003 року. Курилюк( Андрюк) Марія Дмитрівна, 1922 р.н. українка , освіта початкова, селянка. . Заарештована Вашківським РВ МДБ 4 листопада 1948 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 25 грудня 1948 р. за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 25 р. позбавлення волі у ВТК. ВТ ПрикВО 12 лютого 1955 р. термін покарання знижено до 5 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована Чернівецькою облпркуратурою 18 грудня 1991 р. Родина Андрюка Івана Петровича Андрюк Іван Петрович . 1898 р.н українець, освіта, початкова, селянин. Заарештований Вашківським РВ МДБ 11 листопада 1947 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 12 лютого 1948 р. за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 25 р. позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецькою облпркуратурою 27 липня 1992 р. Андрюк Петро Іванович, 1933 р. н. українець, освіта початкова, селянин. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Андрюк Танасій Іванович, 1943 р.н. українець. За постановою ОН при МДБ СРСР від 10 червня 1950 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст..3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Фльора Степан Михайлович Фльора Степан Михайлович, 1929 р.н., українець, освіта початкова, робітник. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл.. 12 квітня 1947 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 3 червня 1947 р. за участь в ОУН за ст..54-1 «а» КК УРСР засуджений до 7 років позбавлення волі у ВТК. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 30 січня 1992 р. Фай Тетяна Іллівна Фай Тетяна Іллівна, 1899 р.н. народилася у с. Попельники, Заболотівського району, Станіславської обл.., українка, неписьменна, колгоспниця. Заарештована Вашківським РВ МДБ 25 листопада 1951 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 13 лютого 1952 р.за зв’язок з ОУН за ст.. ст.. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 25 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована Чернівецькою облпрокуратурою 11 березня 1992 ро Родина Колотило Івана Яковича Колотило Параска Яківна, 1911 р.н., українка, освіта початкова, селянка. Заарештована Вашківським РВ МДБ 16 грудня 1946 року за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 КК УРСР ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 30 травня 1947 року виправдана. ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 31 липня 1947 р. за за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 10 років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована Чернівецькою облпрокуратурою 30 червня 1992 року. Колотило Василина Іванівна, 1931 р.н., українка,, освіта неповна середня, селянка. За постановою ОН при МДБ СРСР від 13 березня 1948 року вислана на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Колотило Василь Іванович, 1936 р.н., українець. За постановою ОН при МДБ СРСР від 13 березня 1948 року висланий на спец поселення як член родини пособника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Колотило Іван Якович, керівник боївки ОУН у с. Банилів, був заарештований у 1946 році і розстріляний у м. Чернівці. Кузь Василь Іванович Кузь Василь Іванович, 1890 р. н. українець, освіта, початкова, селянин. Заарештований ВВБ УМВС Чернівецької обл. 14 листопада 1946 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 29 січня 1947 року за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТК. Помер 22 червня 1949 року в Дубравлазі Мордовської АРСР Російської Федерації. Реабілітований Чернівецькою облпркуратурою 10 січня 1992 р. Кузь Василина Василівна Кузь Василина Василівна, 1905 р. н. українка, неписьменна, селянка. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 р. вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Романюк Ганна Никифорівна Романюк Ганна Никифорівна, 1930 р. н. українка, освіта початкова. Заарештована ВКР «Смерш» 30 січня 1946 р. в м. Снятин. ВТ 24-ї механізованої дивізії 2 березня 1946 за участь в ОУН за ст.. 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 10 років позбавлення волі у ВТТ м. Норільська. Працювали на земельних роботах на будівництві будинків. Звільнили її через 9 років 1955 році хвору і виснажену. Зараз проживає у селі Банилові. Реабілітована Чернівецькою облпрокуратурою 17 червня 1992 року. Кобилюк Василь Васильович Кобилюк Василь Васильович, 1930 р. н., українець, освіта неповна середня, селянин. Заарештований Вижницьким РВ МДБ 23 серпня 1947 року ВТ військ МВС Чернівецької обл.. 4-6 жовтня 1947 року за недонесення за ст.. 54-12 КК УРСР засуджений до 5 років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований Чернівецькою облпрокуратурою 26 березня 1992 року. Після повернення у 1954 році був висвячений на священника. Андрюк ( Мельничук) Василина Михайлівна Андрюк Василина Михайлівна, 1922 р.н., українка, освіта неповна середня, селянка. Заарештована УМДБ Чернівецької обл. 17 червня 1947 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 29 липня 1947 року за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджена до 10 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована Чернівецькою облпркуратурою 22 червня 1992 р. Нахамко Микола Іванович Нахамко Микола Іванович, 1908 р.н., освіта початкова, селянин. Заарештований УНКДБ Чернівецької обл. 7 березня 1946 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 17 травня 1946 року за зв’язок з ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТК. Помер 31 березня 1955 року в Піщаному таборі Карагандинської обл.. Казахської РСР. Реабілітований Чернівецькою облпркуратурою 28 лютого 1991 Лучук (Лучак) Михайло Порфирович Лучак (Лучук) Михайло Порфирович, 1893 р.н., українець, освіта неповно-середня, селянин. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Повернувся у 1959 році. Лучак ( Лучук ) Василина Ілларіївна, 1894 р.н. українка, освіта неповно-середня, селянка. За постановою ОН при МВС СРСР від 19 жовтня 1946 р. висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Померла на спец поселенні в 1947 році в Нижньотоїмському лісопункті, Верхнєтоїмського району, Архангельській обл.. Російської Федерації. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Лучук Михайло Порфирович, дружина Василина Ілларіївна та син Василь 1912 року народження. Лучук Василь Михайлович, був в ОУН. За це батьків було вислано в Архангельську обл.. Одночасно він виконував і доручення НКВД. Так було вбито першого голову сільради Іванчука Миколу Володимировича за те, що мав авторитет та власну думку. За це у 1947 році Лучука Василя боївкою ОУН було повішано. Іванчук Петро Савич Іванчук Петро Савич ,1898 р.н. українець, освіта, початкова, селянин. Заарештований ВВБ УМВС Чернівецької обл. 14 листопада 1946 р. ВТ військ МВС Чернівецької обл. 19 березня 1948 року за пособництво ОУН за ст. 20, 54-1 «а» КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі у ВТК. Справа припинена ВТ військ МВС УкрВО 14 квітня 1948 ор. За відсутностю в його діях складу злочину. Реабілітований на підставі ст. 1 Закону України від 17 квітня 1991 року. Родина Зозулі Андрія Зозуля Андрій Петрович, 1912 р. н. член ОУН був убитий НКВД у 1945 році при відступі через р. Черемош Зозуля Аксенія Пантелеївна ( Онисія Петрівна) 1915 (1916) р.н. освіта початкова, селянка, українка. За постановою ОН при НКВС СРСР від 26 грудня 1945 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Зозуля Василь Андрійович, 1933 р.н., українець. За постановою ОН при НКВС СРСР від 26 грудня 1945 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Зозуля Ганна Андріївна, 1938 р.н. українка. За постановою ОН при НКВС СРСР від 26 грудня 1945 року вислана на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітована на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 рок Зозуля Андрій Андрійович,1943 р.н. українець. За постановою ОН при НКВС СРСР від 26 грудня 1945 року висланий на спец поселення як член родини учасника ОУН. Реабілітований на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року. Помер на спец поселенні у 1946 році. Зозуля Василь та Зозуля Ганна вислані не були, так як в ту ніч не начували дома. Період 1940 – 1951 років, був дуже важкий і нині ще неоднозначно оцінюється істориками. Адже, до недавніх днів , люди, які потерпіли, боялися розповідати про своє життя далеко від батьківщини. Життя можна прожити по-різному. Але кожна людина повинна присвячувати його служінню людям і рідній землі, незважаючи ні на які труднощі, і тоді вона заслуговує на вічну пам’ять нащадків. Щасливий той, хто витримав все і повернувся додому. Після повернення ці люди зазнавали кривд і утисків. І не тільки вони, а й їхні діти. Адже вони вважалися «ворогами народу». Права голосу ці люди домоглися лише тепер. Настав час на повні груди заявити, що у нас є держава, є пам”ять. А пам”ять допоможе нам залишитись людьми. Прводячи дослідження, ми намагалися зберегти і передати історію рідного краю, історію важкого життя наших односельчан для сучасного покоління та нащадків.