Духовність Лопушна

Церковне життя мешканців Лопушни.

 Історія православної  громади Св. великомучениці Варвари, можливо, тягнеться з більш давнього часу, аніж як зазначено в грамоті – 1890 року. Проте грамота є основною підставою для початку літочислення православної парафії.

Першу церкву привезли в Лопушну з Берегомета на підводах і по  підписаних колодах склали на тому місці, де стоїть тепер нова.

До 40–х рр., окрім богослужіння, також головною діяльністю священнослужителів було викладання Закону Божого (катехизису) в середу і п’ятницею у місцевій школі. Дехто з них, крім катехизису, викладали і румунську мову.

Після ІІ Світової війни церкву намагалися закрити, але люди  відстояли право  молитися в своєму храмі. Проте і постійно служби в храмі не було: одні священики доїжджали з інших парафій, а інші, крім у Лопушні, служили і в сусідньому селі Долішній Шепіт.

На початку 90–х рр., коли громада стала більшою, виникла потреба у будівництві нового храму, оскільки старий не вміщав велику кількість віруючих.

У 1994 р. стару церкву розібрали і почали будувати нову, будівництво якої завершили 1998 р. Новий храм був освячений преосвященним Никоном, єпископом Чернівецьким і Кіцманським разом з грецьким православним єпископом на другу Пречисту, 21 вересня 1998 р.

У 2005 – 2006 р.р. при церкві діяли недільна школа. 2005 р. організувалися поїздки і молодіжні туристичні походи до святих місць : Почаєва, Зарваниці, Анниної Гори, Манявського Скиту.

Духовно – культурна життєдіяльность мешканців села Лопушни ґрунтується на неперервності традицій і тісно пов’язане з системою релігійних вірувань. Більшість традицій сільського життя має сакральний зміст і підтримується завдяки релігійності населення. Тісний зв’язок усіх видів життєдіяльності з природним оточенням, екологічний світогляд і цінності мешканців краю проявляється у нашому календарі. У ньому майже кожне церковне свято має екологічно – господарське спрямування. Найбільше лопушняни люблять Різдво, Великдень, Василія, храмові свята, що пишно відзначають у нашому селі, а також літні релігійні свята Юрія, Івана Купала, Петра і Павла, з якими пов’язані і вихід на полонини, сходження на вершини. Саме ці релігійні свята мають багато рис давніх вірувань буковинців, відблисків їхнього традиційного укладу життя.

В. с. Лекече  Вижницького району з благополуччя Преосвященнійшого Марка єпископа Чернівецького та Кіцманського розпочнеться будівництво святині – Свято-Прокопівського Лекечівського жіночого монастиря. Під будівництво монастиря Долішньошепітська сільська рада виділила земельну ділянку площею 0,5 га, яка була в оренді пана Бучока Михайла, місцевого жителя. Цей чоловік відмовився від оренди на користь побудови майбутнього монастиря.

Будівничим монастиря призначено Ієрея Івана Гузака, який родом з цього села. До будівництва долучаються і місцеві жителі, підприємці та всі, хто не байдужий до цієї майбутньої святині.

21 липня 2010 року, в день згадування пам’яті вмч. Прокопія, Преосвященнійший Марк єпископ Чернівецький та Кіцманський освятив Хрести на роздоріжжі біля початку с. Лекече та на місці, де має бути збудований жіночий монастир на честь святого великомученика. Біля цього місця є джерело, в якому Преосвященнійший владика освятив воду, для того щоб люди, котрі будуть приходити до цього святого місця, могли втамувати спрагу не лише тілесну , але й духовну.

А 21 липня 2011 року Владика Марк, духовенство єпархії та паломники зібралися для освячення новозбудованого храму на честь святої мучениці Ірини. Преосвященнійший Марк освятив храм та відслужив в ньому Божественну літургію свт. Іоанна Златоустого. Під час літургії, на малому вході, Преосвященнійший єпископ Марк нагородив ієрея Івана Гузака наперстним Хрестом. Після літургії владика освятив воду. Коли закінчилось освячення води, єпископ Чернівецький та Кіцманський виголосив проповідь, в котрій пояснив значення монашого життя та про нелегкісь служіння в монашестві. Після ж проповіді всі присутні обійшли тричі новосвячений храм, співаючи молебні прохання до Ісуса Христа, Богородиці, св. мц. Ірини, св. вмч. Прокопія та Всіх святих. Згодом, після хресного ходу Владика Марк помазав всіх присутніх освяченим єлеєм та привітав зі святом св. вмч. Прокопія.

Основною діяльністю монастиря – є  молитва, проте окрім богослужінь, жіночий монастир буде в Берегемотській зоні таким собі православним центром виховання молоді. При обителі  діятиме недільна школа, де дітей священнослужителі навчатимуть Закону Божого. За допомогою вчителів місцевих шкіл, психологів відбуватимуться відкриті уроки, лекції на духовно – моральні теми. Також функціонуватиме паломницький відділ, завдяки якому молодь буде мати змогу ознайомитися з духовними, історичними та природними красотами нашої Батьківщини.

сайт : http: // lekechemonastyr.ucoz.ua

 

 

Церква Св. Вел. Варвари

 

Грамота 1890 р. (а це оригінал) є основною підставою для початку літочислення православної парафії

 

 

Водохреща біля р. Сірет с. Лопушна. 1992р.

 

Водохреща біля р. Сірет с. Лопушна. 90- ті роки. ХХ ст..

 

Великодні кошики кін. ХХ ст. с. Лопушна

 

Ікона Св. Великомучениці  Варвари 2010р.