Традиції Волока в

Наше село Волока, як і кожен населений пункт, багате на традиції. Вони передавалися з покоління в покоління і саме таким чином отримали право на існування і сьогодні. Порівняно з минулим, традиції частково змінюються, йдучи в ногу з часом.

Однією з традицій нашого села є колядування молоді, або «вертеп». Це дійство відбувається 6 січня, в Різдвяний Святковий вечір: після вечері молодь збирається і ходить від хати до хати, вітаючи односельчан з Різдвом Христовим. Зазвичай цей обряд проходить так. Два «пастирі» (переодягнені у названих осіб підлітки) після того, як заколядували під вікном будинку господаря, заходять у хату з вертепом, на якому зображена Мати Божа з новонародженим Ісусом в яслах. «Пастирі» ставлять вертеп на стіл, а самі лягають біля столу. Один з них промовляє: «Що за чудо, що за диво, чи то, може, мріє, щось то нині дуже живо на небі зоріє». Інший відповідає: «То не дніє, не зоріє – ще далеко день, – то в вертепі так сіяє, певно, там вогонь». Після цих слів у хату входить «ангел» – маленький хлопчик, одягнений у біле вбрання з крилами та мечем у руці. Він говорить такі слова: «Не лякайтесь, не смутіться, я приношу вість для вас. Ідіть Богу помоліться, бо народився Спас. До вертепу поспішайте, Сина Божого вітайте і всім людям розкажіть, що прийшов Христос на світ». Після сказаних ангелом слів у хату входить три «царі», співаючи: «Ангел пастирям мовив: «Христос нам ся народив у Вифлеємі, у містечку убогім у роді Давидовім від Діви Марії». «Тоді перший «цар» говорить такі слова: «Ми ідемо із колядою, із небесною звіз дою зі Сходу». Другий «цар» каже: «До Царя ідемо нового, що народився  для всього народу». Третій «цар» промовляє: «Ми ідемо зложити щиро миру Господу».

Після цього в хату вбігає «жид» з валізою, повною різних речей, які хоче продати. «Ангел» зацьковує «жида» словами: «Жиде, ми не міняєм і не торгуєм, тебе тут не треб».

У хату входить усі колядники, колядуючи «Бог Предвічний народився…», після чого господарі частують учасників вертепу, віддячують грошима, за які потім парубки організовують різдвяні дводенні танці для односельчан та гостей села.

Традиційно в селі Волока кожного року святкують храм, який припадає на кінець літньої пори року, а саме 28 серпня. У селі храмовим святом є день, коли була освячена церква, – 28 серпня 1784 року. Церква названа на честь релігійного свята – Успіння Пресвятої Богородиці – свято – Успенською.

У 2014 році виповнилося 230 років з дня побудови храму (церкви). У цей день у церкві відбувалося урочисте богослужіння. На свято зібралося всі жителі села Волока, вісім священиків з різних церков області, а також почесні гості. Єпископ Хотинської преосвященні ший Мелетій вручив священику Свято-Успенської церкви отцю Ярославу грамоту від блаженнішого митрополита УПЦМП Онуфрія (Березовського).

А ще в цей день існують і народні традиції святкування цього свята. Всі готуються до нього довго і по-особливому. В усіх родинах готують багато смачних страв. Молодь збирається в центрі села на толоці, де відбувається розважальна частина дня і вечора. Сюди приходять багато гостей – вихідців із нашого села, а також гості із сусідніх сіл.

Зазвичай святкування храму розпочинається танцями. Перший танець мають затанцювати калфи (хлопці з села, які організовують свято: запрошують музикантів, гостей) з дівчатами. Всі танцюристи завжди одягнені в національний одяг – вишиванки. Свято продовжується два дні. Це завжди цікава і довгоочікувана подія для молоді у нашому селі.

Багаті на традиції також такі обряди, як весілля, хрестини, входини тощо.

Ми, жителі с.Волока, вшановуємо наші традиції, що прийшли до нас із минулого, і намагаємося зберегти їх для майбутніх поколінь.