Історія Бережонка

Бережонка ─ невеличке село, що належить до Коритненської сільської Ради. Як до неї дібратися, запитаєте? Отією дорогою, що зривається з протореної Коритненської траси вбік лісу. Вона мчить навперегони з берегами, а назустріч їй тихо пливе річка з такою ж назвою як село.

Хто знає, хто дав таке імення селу! Може береги, які затискають село в лещата, а може річка, а згодом село. А може навпаки! Бережонка, як коронка, оточена високими зеленими горбами, звідки й пішла назва села.

А які ж береги! Бачили б ви їх зараз. Осіння позолота ятрить до болю душу, вигукуючи: «Я найкраща».

А взимку смерічки зелені тримають в своїх долонях купи білого снігу – справжня казка.

А ще кращою є природа в літню та весняну пору. Дивишся і не намилуєшся цією красою. Повітря насичене несказанною ніжністю, воно переливається, як дорогий оксамит. Сходять ароматом сади.

Щодня з односельцями вітаються сестри-берізки, поважні дуби й буки та посміхаються різнобарвні квіти. Тут таки й справді – царство природи. Підсвічене промінням, ясно сяє молодесеньке листя на гіллі й звідусіль лине щебет пташок.

А яке тут цілюще повітря. Недарма тут ростуть осінні та весняні підсніжники, занесені до Червоної книги України, водяться летючі миші, які теж занесені до Червоної  книги України.
Серед цієї краси проживають чудові люди, справжні газди і газдині, які своєю невтомною працею роблять все для того, щоб село з кожним днем ставало все кращим і кращим.