Традиції Мигове

Традиції

Матеріал підготували : учень 10 класу Берник Іван та  вчитель історії Клим Фрозіна Танасіївна

 

Дивовижна невичерпна

Країна Фольклору

Без неї неможливо

Помандрувати в світ історії,

Вона немов скарбів

Невичерпна криниця

Між поколіннями

Вкраїнців нерозривна нитка.

Тут кожне слово,

Пісня кожна, немов перлина

До неї припадає серцем,

Мов до джерела духовності

Дорослий і дитина.

 

 

Шануєм розум, вишуки прогресу,

Душа ж скарби прадавні береже, –

 

ці слова Ліни Костенко є моїм кредом у нашій роботі, роботі краєзнавчого гуртка Мигівського НВК. Перлинку до перлинки ми збираємо, записуємо неповторні українські легенди, пісні, звичаї і традиції щоб зібрати, скласти перлинове намисто творчості наших земляків.

Найдавнішим звичаєм нашо народу є весілля, цей обряд з роками змінюється і відходить від давніх традицій.

Народна мудрість каже “Чоловік тричі дивний буває: як родиться, жениться і умирає”

Розщедрилась на весілля осінь,

В церкви веде закоханих усіх.

Безмежну радість в кожен дім приносить.

Весільна осінь – свято молодих.

Горять деревця на усіх воротах,

З барвінку шиють молодим вінки…

Такі приємні це для всіх турботи,

То ж збережімо їх на всі віки.

 

 

 

 

 

 

Зберігся у нашому селі звичай колачинів. Це коли батьки новонародженої дитини відносили кумам колачі і прощалися із ними.

Прощайте нас перший раз,

другий раз

та третій.

У відповідь звучало: “Хай Бог простить”.

Не забули наші люди і давнього звичаю толоки. Толокою косили, збирали сіно, мастили хату, “лупили” кукурудзу, сапали, а після роботи господарі пригощали кавою та хлібом, а потім всі гарно танцювали. Унаш час цей звичай дуже змінився.

Ще в даний час святкують ювілейні дати 50, 60, 70, 80, 90-річчя і так далі.

Родинні ювілеї

 

 

 

 

 

70-річний ювілей (06.12.2011) вчительки-пенсіонерки Семеген Марії Іванівни

 

Нова радість стала,

Яка не бувала.

Над вертепом звізда ясна

На весь світ засіяла

Маленькі мигівчани із звіздою у руках 6 січня підхоплюють цей спів і весело вітають рідних, близьких, сусідів.

Ця традиція підтримується і дорослими, які на Різдво колядують від хати до хати, сповіщаючи радість Великого Різдва.

 

 

По особливому відзначається Старий Новий Рік (14 січня), або  в народі  “Маланка”

Кожен куточок села по особливому готується до цього свята : шиються маски, одяг, але найцікавіше це проходить у горішньому куті села, тут справжній “карнавал”.

Свято “Маланки”

А закінчується цикл Різдв’яних  свят щедруваннями молоді та посіваннями .