Освіта Слобода-Банилів

    Школа в селі Слобода-Банилів була заснована в 1836 році як початкова. Навчання велося українською мовою до загарбання краю Румунією, яка заборонила рідне слово. Навчання велося тільки румунською мовою.
Після закінчення війни (1918 р.) розпочинається новий етап у розвитку села. Вже під новим
румунсько-боярським ладом село заліковує рани…
У 1926-27 роках пани Духовний та Елінштейн відбудовують та розширюють гуральню, на місці якої виростає крохмало-патокова фабрика «Soare» – («Сонце»). Пани зуміли стабілізувати виробництво продукції та забезпечити розвиток фабрики, на якій з часом випускається чотири види продукції, а саме: цукор, клей, крохмаль, сироп. Фабрика визначила на довгі роки перспективу і розвиток села, адже зявляється робітничий клас, своя інтелігенція, що піднімала питання подальшого розвитку освіти і культури села. У цей час до семи класів розширяється школа, хоча румунська влада не дуже дбала, щоб діти вивчали свою рідну мову — лише один урок української мови на тиждень. В цей час румунські окупанти змінюють назву села на „Слобода – Банилів над Черемошем” (Slobodzia – Banila de Ceremus). Варто згадати, що у важкі воєнні роки 1914-1918рр. велику роль зіграли в сільському житті – сільські активісти: сільський староста Георгій Кушицький (пом. в 1927р), директор школи
Цурканович Денис, які робили все можливе для покращення сільського добробуту та морального клімату в селі. Тому не дивно, що по рішенню сільської громади, Дениса Цуркановича, за великі заслуги перед громадою села, було поховано біля церкви. Це був виняток, тому що бути похороненим біля церкви мали право тільки священнослужителі та їх рідні. Вічна їм пам’ять!
З 1940 року відновлено викладання українською мовою.
У 50-х роках директором п. Рудим – фізиком за фахом, в селі на річці Перевід, була побудована невелика електростанція, за допомогою якої, освітлювались клуб та школа. Однак вона не довго проіснувала, при першій повені її прийшлося демонтувати.
А за неповними даними за період з 1945 року по 1985 рік в селі 57 осіб отримали вищу і 55 –
середньо-спеціальну освіту. Серед них доктор медичних наук, доцент педагогічних наук, заслужені вчителі, інженери різних галузей, агрономи, зоотехніки, економісти, бухгалтери, юристи, музиканти, офіцери. Принагідно нагадати, що чимало наших селян проявили себе, як чудові організатори – фахівці і очолювали різні ділянки господарської діяльності. Так очолювали колгоспи – Проскурняк Василь Васильович, Данилюк Дмитро Дмитрович, Вижницький районний відділ освіти – Проскурняк Василь Васильович; Вижницький районний суд – Данилюк Микола Іванович, заступник голови Городоцького райвиконкому Оленюк Дмитро Костянтинович, начмедом. Вашківецької лікарні була Проскурняк Наталія Василівна. Директорами шкіл в різний час були – Флора О.О, Радул Д.М., Проскурняк П.І, Кошман М.І., Шиманський В.М., Гавалешко І.П., Гавалешко О.П., Троцюк П.Н., Гордійчук О.І. Головою Вижницької міської ради – Іванчук Дмитро Степанович, інспектором райво Гаврилюк С.К, секретарем парткому, заступником голови колгоспу ім.О. Кобилянської м.Вашківці – Радул І.І., Проскурняк П.Д. – головний агроном колгоспу «Росія» с. Лукавці. Список жителів села, які
внесли свій посильний внесок у розвиток села, а також у підвищенні його авторитету можна було б продовжувати. Адже він не може бути завершеним, бо життя продовжується і на зміну одному поколінню людей приходить інше.

Також необхідно відзначити важливість освітянського руху в селі в другій половині ХХ ст.. Велику пам’ять про себе залишили і залишать як патріоти, як громадські діячі такі освітяни: Гавлешко Петро Миколайович, Гавлешко Ганна Семенівна, Скрипчук Степан Прокопович, Скрипчук Марія Степанівна, Кошман Марія Іванівна, Проскурняк Василь Васильович, Проскурняк Параска Іллівна, Проскурняк Марія Степанівна, Оленюк Костянтин Васильович, Флора Олексій Олексійович, Флора Тамара Іванівна, Проскурняк Олена Михайлівна.

Хронологічні дані про розвиток школи та людей, які очолювали освіту в селі:
Школа заснована в 1836 році, як початкова з-за Австро-Угорщини. Викладання велося українською мовою.
1918 рік – Румунська окупація, викладання ведеться румунською мовою.
1925 рік – семирічна школа, два класи-комплекти, 2 вчителі: директор Андрієвич і його дружина.
1941 рік – директор Остафієвич.
1944 рік – початкова школа – директор Галина Пацюк
1947 рік – директор Бондаренко.
1950 рік – директор – Рудий
1957 рік – директор – Проскурняк Параска Іллівна
1962 рік – восьмирічна школа, директор – Проскурняк Василь Васильович
1974 рік – директор – Флора Олексій Олексійович
1985 рік – директор – Проскурняк Василь Васильович
1991 рік – дев’ятирічна школа, директор – Кошман Марія Іванівна
1994 рік – директор – Троцюк Петро Наумович
1997 рік – директор – Проскурняк Василь Васильович
1999 рік – директор – Троцюк Петро Наумович
У 01.01.2012 року створено навчально-виховний комплекс
На 01.01.2012 р. налічується 81 учень та 20 дітей дошкільного віку.
Найбільше учнів було в 1981 р – 166 чол.
Сьогодні Слобода-Банилівський НВК – це єдиний міцний колектив вчителів, учнів, батьків.

Дошкільний підрозділ Слобода-Банилівського НВК, 2013 р.

У НВК працює 20 педагів.
З них:
спеціаліст вищої категорії – 10
спеціаліст І категорії – 3
спеціаліст ІІ категорії – 2
спеціаліст – 5
старший вчитель – 7
відмінник освіти України -8
Структура школи:
Початкова школа – 1- 4 кл. – 35 уч.
Основна школа – 5 – 9 кл. – 46 уч.
Всього в школі навчається 81 учень.

2 клас, 1956 р.

Педколектив працює над реалізацією таких проблем:
– удосконалення фахової майстерності вчителів та впровадження інноваційних технологій на уроках
– виховання всебічно-розвинутої, гармонійної особистості, громадянина України.
Школа розміщена у двох корпусах. В першому корпусі знаходяться чотири класи початкової ланки у і п’ять класів середньої ланки, учительська і світлиця. В другому корпусі розміщені два класи і кабінети. В школі створені кабінети: математичний, української мови і літератури, хіміко-біологічний, фізичний, комбінована майстерня, спортивний зал. Працює їдальня на 80 посадочних місць. На території школи знаходиться господарський двір де зберігаються вугілля і дрова. Шкільна бібліотека має повний фонд підручників і художньої літера-тури, що дає змогу в повному обсязі виконувати програму з основ наук і забезпечити учнів шкільними підручниками. Не території школи обладнаний спортивний майданчик для початкової і середньої ланки. Тут е баскетбольна і волейбольна площадки, мале футбольне поле, яма для стрибків у висоту і довжину, перекладини, рукоходи, колоди.
Знаменитими випускниками школи є:
 Данилюк Микола Іванович – суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці
 Флора Олексій Олексійович – директор школи, сільський голова.
 Гавлешко Ігор Петрович – директор Мілієвської ЗОШ І-ІІІ ст.
 Гавалешко Олег Петрович – директор Іспаської ЗОШ І-ІІ ст..
 Шиманський Віктор Миколайович – директор школи-гімназії №1 м. Чернівці
 Проскурняк Наталя Василівна – лікар Банилівської амбулаторії
 Гордійчук Прокіп Іванович – професор мед. наук
Колектив молодіжний, творчий. Існує осередок районної організації “ Просвіта ”, який налічує 20 чоловік, – голова осередку – Чибиряк Ольга Степанівна
Школа щорічно бере участь у районній спартакіаді школярів. Кожного року займає призові місця. Планується впровадження і розвиток жіночого футболу.
На базі школи було проведено такі методичні об’єднання:
– Заступників з навчально-виховної роботи – 2000 рік;
– Класних керівників – 2006 рік;
– Вчителів фізичного виховання – 2006 рік;
– Вчителів історії – 2007 рік;
– Вчителів початкових класів – 2007 рік;
– Вчителів трудового навчання – 2008 рік;
– Вчителів біології – 2009 рік;
– Вчителів фізики – 2009 рік;
– Шкільних бібліотекарів – 2011 рік.
Для кращого функціонування школи та забезпечення навчально-виховного процесу школа потребує:
1. Оновлення компютерно-розмножувальної техніки.
2. Придбання мультимедійної системи.
3. Придбання сучасної музичної системи.
4. Вирішення питань, щодо ремонту приміщень школи.

27-го листопада 2014 року класний керівник 9-го класу Баланюк Юрій Васильович провів відкритий урок на тему: “Допоможи собі сам, подолай шкідливі звички”.