Духовність Велике

Невід’ємною частиною духовності наших односельців є християнська віра. Жителі села були прихожанами церкви Мигове. Щоб відвідати службу Божу треба було долати від 5 до 7 км.

В селі приблизно в 1867 – 1869 рр. була побудована каплиця, придбані дзвони. Тут же, навколо каплиці, перед лісом частина поля була виділена вічного покою односельців.

З роками цвинтар заповнився, каплиця відслужила свою місію. Нещодавно на старому цвинтарі ґазди села Іван та Марія Юринюки спорудили капличку.

Існує істина, що без школи і церкви немає села. Прикрасою нашою села стала новозбудована церква імені Петра і Павла. Односельці за власні та спонсорські кошти побудували цей храм. Ініціаторами будівництва Божого дому були церковий староста Петро Романюк та настоятель церкви Дмитро Пуршега. Перше Богослужіння в ній відбулося 12 липня 1999 року.

На відкриття церкви приїхали буковинський владика Варлам, його церковні прислуги, священики із сусідніх церков. Це було свято не тільки для жителів села Велике. Багато гостей з навколишніх сіл прийшли помолитися в новому, просторому, повному сонця і добра Божому храмові.

Люди подбали і про впорядкування території новозбудованої церкви. На пожертви прихожан побудована дзвіниця, закуплена огорожа для нового цвинтаря.

Сельчани щосвята, щонеділі приходять на службу, щоб поділитися з Всевишнім про свої радості, печалі, тривоги. Перед образами Святих ставлять запалені свічечки. Щирими молитвами випрошують у Господа Благословення на шлях істинний до спасіння.

Щороку, 12 липня, на храмове свято з усіх навколишніх сіл миряни йдуть на службу Божу до нашої церкви Петра і Павла. Молять Господа благословити їх на щастя, на здоров’я, на многії літа.

Красуні-каплички, а їх у селі 8, є свідками подяки Богові від православних ґаздів.

Ось і ця капличка, споруджена родиною Кульки Костянтина, прикрашає хутір Чорнеї.