Видатні особистості Велике

    За роки існування школи з неї вийшли хороші спеціалісти різних сфер життя: лікарі, вчителі, агрономи, військові, працівники міліції, банків, підприємці. Випускників залишили добрий слід в історії школи, села, прославили їх своїми здобутками.

Це Шутак Ілля Дмитрович, доктор юридичних наук.

Палійчук Володимир Дмитрович, колишній директор міжнародного Чернівецького аеропорту.

Боднарюк Василь Володимирович, колишній працівник Вижницького УБОЗу.

Місікевич Василь Сидорович, виконуючий обов’язки генерального директора об’єднання Чернівецьагроліс.

Шутак Петро Дмитрович, директор банку “Аваль” по господарській частині.

Точенюк Оксана Петрівна, викладач фізичної культури Чернівецького індустріального коледжу.

Чорней Юрій Іванович, заввідділом з питань оборонної та мобілізаційної роботи, працівник Вижницької РДА.

Гайдук Василь Дмитрович, агроном.

Гайдук Василь Юрійович, працівник митної служби.

Близько 30 випускників присвятили своє життя вчительській професії. Четверо із них є в числі теперішнього колективу.

Зінич Наталія Тодорівна, директор школи;

Гнатюк Олена Миколаївна, вчитель початкових класів, географії;

Точенюк Андрій Ілліч, вчитель технічної праці;

Кравчук Інна Костянтинівна, вчитель початкових класів.

Учителі засівають дитячі душі зерном мудрості, доброти, милосердя.

 Зінич Наталія Тодорівна

Вчителькою стала не випадково. Це була її дитяча мрія, яка зародилася на уроках української мови і літератури, які проводила колишня вчителька, нині пенсіонерка села Мілієве, Короп Степанія Василівна. А ще й класний керівник. Зернини доброти до дітей, любові до рідної мови, до рідного краю, взяті від своєї любимої вчительки, передає Наталія Тодорівна понад 40 років.

Крок за кроком, долаючи дорогу освітянської ниви від старшої піонервожатої до керівника навчального закладу, внесла і свою вагому частку в історію рідного села, школи.

Зінич Наталія Тодорівна народилась 2 липня 1947 р. у селі Велике Вижницького району Чернівецької області у сім’ї колгоспників.

З 1954 по 1962 р. навчалась у Великівській восьмирічці, яку закінчила на “відмінно”.

З 1962 по 1965 р. здобувала освіту у Берегометській середній школі, після закінчення якої працювала вчителем німецької мови та фізкультури у Липованській восьмирічній школі.

3 жовтня 1966 по квітень 1967 року доля закинула її в Донецьк до п’ятьох братів-шахтарів. Там працювала лаборантом на одній із шахт. Але сум за рідним краєм повернув її на Буковину.

З 1967 по 1969 роки працювала літературним працівником багатотиражної газети Берегометського лісокомбінату ім. 50-річчя Радянської України. Зустрічі з цікавими людьми, неперевершені щирі розповіді про них на сторінках часопису, аналітичні матеріали про діяльність підприємства, а разом з тим і співпраця з творчим колективом “Радянської Верховини” (нині “Вижницькі обрії”) принесли їй повагу і визнання людей.

Роботу поєднувала з навчанням у Чернівецькому державному університеті на філологічному факультеті.

У 22 роки прийшла у свою рідну школу, як вчителька. А через 10 років стала директором школи.

У шкільних турботах з тих пір минуло кілька десятиліть. Це період постійного зростання, удосконалення. За добросовісну, багаторічну працю на освітянській ниві нагороджена медаллю “Ветеран праці”, знаком “Відмінник освіти України”, премією ім. Ю. Федьковича, присвоєно педзвання “Вчитель-методист”. Відзначена чисельними грамотами райво, облуон, Міністерства освіти і науки України, яких заслужила за 43 річну роботу на освітянській ниві.

Учні вчительки є призерами ІІ етапів олімпіад та конкурсів з української мови та літератури.

Користується авторитетом серед вчителів, учнів та батьківської громадськості. Школа, яку очолює Наталія Тодорівна, є доглянутою, добротною, є маленьким храмом науки для минулих та майбутніх поколінь села Велике.

 

Палійчук Володимир Дмитрович

 

     Майстер спорту з вільної боротьби. Неодноразовий чемпіон та призер області, України, СРСР, полковник міліції у відставці – Володимир Дмитрович Палійчук яскрава і цікава особистість. Він знає собі ціну, уміє за себе постояти, готовий завжди подати руку взаємодопомоги, взаємовиручки. Його життєве кредо – якнайкраще виконувати свої функціональні обов’язки, працювати не покладаючи рук.

Народився 8 квітня 1959 року в селі Велике Вижницького району Чернівецької області. У 1974 році закінчив восьмирічну школу у своєму селі. Середню освіту здобув у сусідній Мигівській ЗОШ.

З 1976 по 1981 р. навчався на історичному факультеті Чернівецького державного університету.

Шкільні і студентські роки Володимира були не лише роками здобуття освіти, а й утвердження спорту в його повсякденному житті. Цьому він завдячує, в першу чергу, вчителю фізичного виховання Великівської восьмирічки Василю Олексійовичу Лучику. Це він помітив спортивні завдатки у Володимирі. Вчитель, сам фанатично відданий своїй справі з великівської парти привив хлопцеві любов до спорту, праці, до життя. Фізрук постійно працював з учнем, давав йому цінні методичні рекомендації. А результати не забарилися. Починав з легкої атлетики. Потім взявся до важкої. Відвідував секцію боротьби, де настирливо відточував уміння борця. За плечима не одні спортивні змагання, на яких вдалося досягти вагомих результатів. Брав участь у змаганнях різних рівнів. Ще студентом у 1979 році викладав нормативи майстра спорту СРСР з вільної боротьби – найважчої вагової категорії.

Після закінчення університету працював тренером-викладачем з вільної боротьби ДЮСШ Чернівецької облради ДСТ “Буревісник”. Змагаючись на килимі за “Буревісник”, за “Динамо”, відстоював честь цих спортивних товариств.

Майстер спорту з вільної боротьби. Неодноразовий чемпіон та призер області, України, СРСР.

Двадцять років трудової біографії віддані службі в органах внутрішніх справ на різних командних посадах від командира взводу до першого заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю в Чернівецькій області. Закінчив службу в чині полковника міліції. Коли йому присвоїли звання полковника, він став наймолодшим полковником у ті роки не тільки в області, але й у всій системі Міністерстві внутрішніх справ.

У 1993 році закінчив Українську академію внутрішніх справ. За час роботи в органах ВС відзначений грамотами, медалями.

Цікавою сторінкою в біографії Володимира Палійчука є його перебування на посаді директора комунального підприємства “Чернівецький аеропорт”. Це 2002 – 2007 роки.

Він не побоявся очолити підприємство, яке мало великі борги перед державою, де була заборгованість по заробітній платі. Техніка розкомплектована, вкрай низька дисципліна – ось що дісталось у спадок від попереднього керівництва.

Поволі почав наводити порядок у своєму новому господарстві. І як результат – збільшилось кількість авіарейсів, розширились зв’язки з іншими аеропортами. В розкладі появилися декілька міжнародних рейсів, авіалінії, які проходили через Чернівецький аеропорт.

А ще дбав, щоб пасажири відчули турботу про себе, щоб мали бажання ще раз скористатися авіатранспортом.

З 2007 по 2010 року – директор товариства з обмеженою відповідальністю “Міраж ЛТД”. Підприємство займалося глибокою переробкою місцевої деревини. Виробництво дерев’яних євровікон, євродверей інші вироби з дерева заміняли цільне місце на ринку не тільки України, а й в країни Євросоюзу.

З 2010 року – заступник голови правління з економічної безпеки відкритого акціонерного товариства “Чернівцігаз”.

Любов до рідного краю, чарівність сільських краєвидів постійно притягують Володимира Дмитровича до отчого дому, який красується серед пишних зелених смерек, неподалік сивочолої Карпатської Кичери.

Він постійно підтримує зв’язки з селом, школою, знає проблеми своїх земляків, допомагає їх вирішувати.

Він зумів не тільки зберегти, а й відновити батьківську хату. Сюди, навідуються його дорослі діти – дочка Ольга із Києва, кандидат юридичних наук та син Іван – студент Одеської юридичної академії. У всіх справах він має добру підтримку своєї дружини, знаного в області педагога-історика, Надії Йосипівни Палійчук. 30 років пліч-о-пліч торують життєві стежини спільно, віддаючи свої знання, пошуки, наполегливість на користь Батьківщини.

 

Шутак Ілля Дмитрович

 

 

 

Доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету МВС, професор кафедри теорії та історії держави і права Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, Почесний професор Санкт-Петербурзького державного університету МВС Російської Федерації, дійсний член Академії енергетики України.

Народився 19 липня 1959 року в селі Велике Вижницького району Чернівецької області. З 1966 по 1974 рік навчався у Великівській восьмирічній школі. Закінчив Ленінградське вище політичне училище ім. Ленінського Комсомолу, Юридичний інститут МВС Російської Федерації.

У 1999 році Ілля Шутак став доктором юридичних наук Росії, в 2006 році — доктором юридичних наук в Україні. Відомий учений у галузі теорії та історії дер-жави і права, філософії права, юридичної техніки та міжнародного пра¬ва, член спеціалізованих учених рад Львівського дер¬жавного університету внутрішніх справ за спеціаль¬ностями «Філософія права», «Кримінальне право і кри¬мінологія», Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького за спеціальністю «Теорія та історія держави і права, «Філософія права», які визнані Міністерством освіти і науки України провідними спеціалізованими радами із при¬своєння наукових ступенів кандидатів і докторів юри¬дичних наук. Член експертної ради Вищої атестаційної комісії України з теорії та історії держави і права, фі¬лософії права.

Ілля Шутак здійснив значний внесок у розвиток ви¬щої правничої освіти, особливо в контексті створення передумов для розширення та інтеграції українського юридичного наукового простору. Він є автором понад 60-ти наукових праць, у тому числі семи навчальних посібників, рекомендованих МОН для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів України та Росії, зокрема: «Теорія і практика застережень в праві: система понять» (термінологічний словник), «Правові застережен¬ня в доктрині міжнародного права», «Теорія держави і права» (навчально-методичний комплекс), «Управлінське консультування», «Правові основи міжнародної економіч¬ної діяльності», «Правове регулювання міжнародних економічних відносин».

Доктор юридичних наук, професор І. Шутак наполегливо працює над формуванням першої в Україні наукової школи в галузі юридичної техніки та правових інновацій. Засновник фонду Шутака Іллі Дмитровича «Правові інновації» та громадської організації «Лабораторія академічних досліджень правового регулювання та юридичних технологій». Є безкомпромісним прихильником інтеграції України в Європейське Співтовариство.

 

Точенюк Оксана Петрівна

 

 

 

У 2004 році, в місті Донецьку виконала норматив кандидата майстра спорту на дистанції 1500 м.. Багаторазова переможниця обласних змагань на 1500, 3000 метрів.

Народилася 28 жовтня 1984 року в селі Велике Вижницького району Чернівецької області. В 1999 році закінчила Великівську ЗОШ І – ІІ ст.. Середню освіту отримала в сусідньому селі Мигове.

З 2001 по 2006 роки навчалася в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича на кафедрі фізичної культури та валеології.

З 2006 р. – викладач Чернівецького індустріального коледжу.

Шкільні та студентські роки заповнені численними спортивними успіхами по легкій атлетиці. Ось деякі з них:

 2000 р. – І місце в 55 обласній спартакіаді школярів, біг 800 м.

 2001 р. – І місце з бігу на 1500 м в змаганнях в залік 53-ї Олімпіади університету серед збірних команду факультетів університетів.

 2002 р. – І місце в області з легкої атлетики серед студентів ВНЗ ІІІ – IV рівня акредитації.

 2002 р. – І місце в пів марафоні “Народна допомога 2002”, присвяченого відзначенню 594-річчя м. Чернівці, біг 4 км.

 2002 р. – І місце в першості області з легкої атлетики в залік VІ обласної Універсіади з бігу на 1500 м.

 2004 р. – І місце в змаганнях з легкої атлетики VІІ обласної Універсіади студентської молоді з бігу на 800 м.

Географія участі у змаганнях – це різні куточки України: Тернопіль, Донецьк, Євпаторія. Найбільше перемог здобула на території області.

В здоровому тілі – здоровий дух – під цим девізом працює нині зі своїми студентами коледжу Точенюк Оксана Петрівна, прививаючи їм любов до спорту.