Традиції Замостя

Традиції

 

Над сторінкою працювали:

Приймак Марина Василівна – практичний психолог,

Мандрик Наталія Георгіївна – вчитель інформатики,

Проскурняк Олена Андріївна – вчитель біології та екології,

Тимофійчук Людмила та Василинчук Людмила – учениці 9-Б класу

 

Обряд поховання «кози» в Замостю
на Різдвяне свято Василія

 

13 січня вечором родини збираються за святковими столами і вечеряють.  Після чого виходять в село дивитися, як колядують юнаки та дівчата переодягнені  на козаків та маланок, а також разом з ними ходять переодягнені ведмеді, діди, баби і хлопець який одягнений у маску кози.  Ходячи від хати до хати колядують:
Ой місяцю бай-королю,
Красна Маланка бай з тобою.
А ще краща із чінчиком,
Ой чінчику Васильчику
Посію ж тебе в городчику.
Буду тебе поливати
За русу косу закладати.
В мене коса до пояса,
Ні розплести, ні розчесати,
Хіба її приперезати.

14 січня діти встають вдосвіта ходять засівати, бажаючи людям щастя, здоров’я, щедрого врожаю та приплоду худоби. А дорослі тим часом ідуть до церкви.  Ввечері люди виходять на вулицю колядувати, по господах, де є чоловіки на ймення Василь, після чого йдуть ховати козу.   За  давніми переказами  Матір Божа  запеленала Ісуса Христа і положила його в ясла накривши пахучим сіном.  У хліві разом з вівцями була коза, яка виїдала сіно з ясел, де був накритий Ісус Христос. Тому люди вбивають козу, закопують її в сніг і калфа каже казані:
«Наша мама була добра, щедра і весела, тепер нам захворіла і звернулися ми до Замостянського лікаря: Гараздюка Петра Васильовича. Він її лікува, лікував, не міг вилікувати. Звернулися ми до Думана Михайла, а потім до Максимюка Іван, а Іван говорить: «Будемо її ховати!». Після поховання кози  молодь та старші люди ідуть до будинку культури танцюють, веселяться, найстаршим є хлопець села якого називають калфою.
У день святого Василія  в хату першим повинен зайти хлопець,  з його приходом в родині пануватиме мир, злагода, достаток цілий рік.

 

Обряд весілля

Весілля це найбільш яскраве дійство яке відбувається в нашому селі. Весіллю передує злагода. Вона може проводитись за півроку до весілля. Злагода (заручини), проводяться в молодої. Батьки нареченої готують до цього дня пишне застілля. Коли приходять батьки нареченого, разом з ним, додому до нареченої, то привітавшись починають бесіду такими словами: «Чи не буде у вас пане господарю, «телички» на продаж?»
Господар відповідає, що є теличка на продаж. Зав’язується щира бесіда, яка закінчується тим, що встановлюється дата весілля. Потім свати запрошуються за стіл і бенкетування проходить до опівночі.
Весілля може проводитись у нареченого або нареченої разом, а в більшості окремо. Зразу ж після заручин починається підготовка до весілля. Заздалегідь замовляється куховарка, музиканти, палатки для столів і танців. Господиня розводить: свині, курчата, качати, індичата. А далі проводиться якщо потрібно, ремонт оселі. Також заздалегідь виготовляються прикраси, квіти для палаток. Для наречених закуповується все необхідне для весільного обряду. Господар і господиня вирішують на скільки пар буде весілля і відповідно узгоджують ці питання з куховаркою. За дві неділі до весілля наречені запрошують гостей.
В останній тиждень перед весіллям у четвер шиють вінок. По нашим звичаям вінок повинна шити матка молодої і вона повинна встигнути до заходу сонця, теж саме відбувається і у нареченого при тому обряді співають співанки.
Коли вінок дошитий, батьками молодої чи молодого повинні відкупити його у матки. Коли вже батьки відкупили віночок у матки, вони кличуть доньку до хати, щоб клонити вінок. Приходить молода, батьки клонять вінок і при цьому співають пісні.

А в неділю зранку наречена збирається до шлюбу. Коли молода зібрана, в хаті збираються дружки, рідні, батьки.       Вибирається хтось із рідні, хто вміє казати прощу. Проща, це так зване благословення молодої, яке говориться перед тим, як іти до церкви.
Після того, як сказали прощу, батько з мамою клонять калачі, тоді вже молода може йти до шлюбу.

Коли вже наречена близько коло церкви то жінки починають співати. Наречені заходять до церкви, після того, як священник повінчав, молоді йдуть у сільську раду державно засвідчують шлюб.

Після розпису наречені їздять фотографуватися в мальовничі місця нашого краю.

Після подорожі вони роз’їхаються, молодий до себе додому, а молода до себе додому.
Коли вже молода прийшла додому, починаються сходитися гості, і якщо вони зійшлися починають «заводитися» за столи. Всі гості запрошуються до столів, і пригощаються, доволі посидівши, люди з виходять з-за столів до танцю як у нас говорять. І через деякий час приїжджає наречений за нареченою. Він стає з своїми дружбами в ряд назустріч до воріт виходить молода при тому гості молодого співають. Потім молодого з молодою заводять в палатку а столи, але перед ти як завести, при вході батьки молодої стелять під ноги молодим полотенце і клонять калачі. Молода з дружками йде поперед за столи. Починається «зкуповування» дружок, тобто дружки мають мати при собі подарунки, які дружби повинні відкупити у них. Потім коли дружби скупили дружок, виводять їх за столів і разом всі йдуть танцювати гуцулку. Молода залишається сама за столом і тоді приводять братчика меншого, який є в родині. По звичаям, він повинен за гроші продати молоду, нареченому.

Після викупу наречену покривають і молоді повинні погасити свічки, які тримає світивка.

Молодий забирає наречену до себе на весілля, але перед цим вона за все дякує батькам і гостям, що прийшли розділити її радість.
В наших краях весілля – 2 дні, в більшості неділя і понеділок. Другий день на вечір збираються гості, їх відповідно садять за святкові столи. По нашим звичаям, оскільки молодої немає, бо вона в молодого, то люди величають батька й матку співаючи пісні.
Після цих співанок матка з батьком починають частувати гостей не обминаючи нікого. Батько кожному гостеві наливає вина а матка пригощає цукерками і медом.
Згодом приїжджають молоді. Їх весело зустрічають музичним маршом.

 

Починається розгулювання вінка, тобто з молодої знімається вінок і по черзі надівається на всіх не заміжніх дівчат, в той час, як хлопці приміряють костюм молодого. І так беруть пару хлопця і дівчину, які розгулюють вінок під аплодисменти всіх гостей.
Ось-так відбувається весілля в нашому селі.