Духовність Селище

Праматір’ю церкви села, першою культовою спорудою була капличка, що розташована на церковному подвір’ї, а колись це був в’їзд в село.

Старожили села переказують таку історію про будівництво церкви села Селище. Колись дуже давно центр села був зовсім не тут, де тепер, а в тій частині, що називається „Під лісом”. І ось там жителі села вирішили будувати церкву. Та коли везли перший віз з будівельними матеріалами, віз поламався при в’їзді в село, побіля каплички. І люди сказали, що, напевне, це від Бога, що віз зупинився саме тут. Тут і будемо будувати „Божий храм”. І стали будувати церкву там, де вона красується зараз. Поступово село стало розбудовуватися і церква опинилася в центрі села.

Колишуться в тихій задумі дерева навколо церкви, поскрипують своїм крилатим віттям, ніби хочуть повідати нам чи саме так було насправді… Та непевне таки насправді, бо навіть при реставрації не було зроблено ніяких змін і стоїть вона первонароджена. 

Розмір церкви: довжина – 27 м, ширина – 13 м, висота – 20 м. Дерев’яна, на кам’яному фундаменті, тризрубна, одноверха, хрестова в плані з дзвіницею над притвором, до якого примикає тамбур. Складається із квадратних бабинця, нави і гранованого вівтаря. До вівтаря із заходу і сходу примикають ризниця, яківниця. Хрещатість у плані створюється за рахунок ризалітів, що виступають по вісі схід-захід. Ризаліти завершують трикутними фронтонами. Композиційним центром є нава, зруб якої вищий за інші і завершується декоративним верхом.

Основне декоративне оздоблення фасадів складають мандрики, лиштва, профільовані карнизи вікон.

В інтер’єрі домінує висотне розкриття простору. Бабинець і вівтар перекриті плескатими склепіннями. Із бабинця до нави веде фігурна арка-виріз.

ЇЇ східний і західний фасади відмічені ризалітами, завершені трикутними фронтонами. Верхній ярус дзвіниці завершується наметом з верхом.

Центральний внутрішній купол побудований у формі правильного зрізного фосьмигранного конуса. На його стінах – зображення Ісуса Христа, що ілюструють сторінки книги «Житіє Ісуса Христа». Церкву освітлюють два підвісних світильники. Іконостас складається з ікон, на яких зображені святі. Малюнки виконанні на полотні, встановлені в гарно оздоблені рамки. Ким написані ікони, невідомо. Старожили села розповідають, що іконостас був оформлений зразу ж після завершення будівництва церкви.

У Вівтарі знаходиться стара Плащаниця. За словами старожилів Плащаниця куплена за кошти панів Бурдиків, які виділили землю і частину коштів на будівництво церкви. На престолі у Вівтарі знаходиться макет церкви (автор невідомий).

На другому поверсі центрального купола знаходиться дзвіниця, оснащена 6-ма дзвонами різної величини. На дзвонах є відбиток-рік їхнього виготовлення: 1925-1928 рр. 

Також на території церкви є кладовище, на якому сім поховань. Поховані там церковнослужителі, їхні сім’ї та сім’я пана Бурдика. Роки поховань – 1878 р.,  1883 р., 1886 р., 1922 р., 1940 р. – похована мати священика Гербановського.

В 2008 році проведено ремонт Свято-Покровської православної церкви. Біля церкви поряд з віковічними деревами висаджено різноманітні квіти на ошатних клумбах, а також збудовано паркан.