Культура Михалкове

Загальновідомою аксіомою є фраза про те, що хто не знає свого минулого, той не знає майбутнього. Тому сьогодні, коли активно відроджується власна українська культура, необхідним і є знання тих звичаїв і культурних досягнень, що були накопичені українським етносом протягом століть. Органічно розвиваючись, ці культурні досягнення українського народу у важкі часи підтримували його дух. Вони і зараз є невід’ємною частиною нашої незалежності.
Одним із найдавніших і найважливіших елементів національної культури нашого села є ткацтво. Воно належить до найбільш поширених видів господарської діяльності людини і є видом мистецтва, яке має багатовікову історію. На всіх етапах розвитку ткацтво відображало природно-географічні особливості та культурно-естетичні запити українського народу. В селі Михалкове традиційно працювали з конопляною сировиною. З полотна, виготовленого з коноплі, михалківчани ткали килими, доріжки, верети.
Давньою галузю ручного ткацтва є килимарство. У Михалковому килими ткали з вовни в одну, у дві, у три квітки. Були килими і меншого розміру: пілки, маринки та кадрелі. Чіткі різноколірні смужки на пілках виконані в теплих тонах дають цікавий кольоровий ефект. Квадратами, ромбами тчуться кадрелі. Дуже  поширеними були в селі верети. З найдавніших часів вони служили людині для утеплення і прикрашання житла (завішували стіни, покривали скрині, підлогу, сані), виконували обрядові та естетичні функції.
Велику роль у обрядовості відігравав рушник. Адже від сивої давнини і до наших днів він є необмінною частиною українського побуту. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на рушнику, без рушника і пісні людина не обходиться у житті.
Простий, скромно оздоблений рушник висить у кожній хаті на стіні. Традиційно в селі накривають рушником хліб на столі, після закінчення жнив хліборобів зустрічають з хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Рушником вшановують появу дитини на світ, без рушника неможливо уявити весільний обряд чи похорон.
Славиться Михалкове народними умільцями. В селі проживає багато майстринь вишивки: Гринько Надія, Радевич Ганна, Радевич Ніна, Місюрко Любов, Беженар Надія.
З упевненістю можна сказати, що михалківчани – талановитий народ. Щасливі ми, що народилися і живемо в такому чудовому, багатому на культурні звичаї та традиції, мальовничому селі Михалкове.