У новорічно-різдвяні свята михалківчан особливо об’єднують давні традиції. Та, мабуть, найяскравіше це виявляється у такому дійстві, як буковинсько-бессарабська Маланка. Раніше її проводили на Старий Новий рік. Водять із собою традиційного для Бессарабії «Бугая», який подавє голос тільки тоді, як його смикають за хвіст, страхітливим ревінням. Зібравшись групою, дітлахи ходять попід хати і речитативом щебетали вітання, хто які завчив. Господарі дякують за привітання, обдаровують гостей, а ті дякують у свою чергу людям, що приймають їх, і поспішали далі.

Ось і минулого року новорічно-різдвяна феєрія відбулася біля святкової ялинки в Сокирянах.

За християнськими легендами, Меланія була святою. А в язичницькій культурі це Матош – богиня рільництва, води, прядива, покровителька жінок.
Отож, тепер зрозуміло, чому кожний фольклорний колектив, що демонструє на святі свою майстерність, обов’язково має у своєму складі Маланку в супроводі парубка Василя (14 січня припадає день Святого Василя Великого).
Вирує і витанцьовує свято, вибухає дзвінкими вітаннями і новорічними побажаннями, сипле жартами і захоплюючим сміхом…
З упевненістю можна сказати, що михалківчани – талановитий народ. Щасливі ми, що народилися і живемо в такому чудовому, багатому на культурні звичаї та традиції, мальовничому селі Михалкове.
Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області