Багате наше село і традиції. Одне із них – Покрова. Відзначають 14 жовтня. Свято встановлено на честь Свято-Покровської церкви, що на території села.
Покрова, Покрівонька… Свято релігійне й побутове, родинне, жіноче, козацьке, історичне. В осінньому календарі селищанців цей день займає особливе місце. До початку жовтня в селі вже зібрано урожай, завершується увесь річний аграрний цикл. Настає найсприятливіша весільна пора.
До Покрови в селі закінчується вся робота в полі, бо потім нічого копати й сіяти не можна, «бо не буде наступного року врожай». Недарма кажуть: «Не сій після Покрови, бо на полі буде голо», або «Хто посіє по Покрові, той не матиме корові». Люди в селі з усіх сил стараються прибрати городи, виорати до Покрови.
В нашому селі Покрова – храмове свято. Ще з давніх-давен існує традиція відзначати це свято. Зранку господині налагоджували святкові столи, ішли до церкви на службу, в обід з’їжджалися гості, а потім всі разом ішли до музики, яка грала до пізньої пори в центрі села. Був суворий порядок: молодь танцювала тільки до темна. Хазяї зі своїми гостями мали право танцювати аж до ранку. На наступний день робили «поправку» і аж потім гості могли поїхати додому.
Багато з роками помінялося, але на Покрову, як і колись, збирається родина за святковим столом, в селі лунає музика, молоді і старі ідуть до танцю.