Традиції Сербичани

Над розділом працювали: учні Сербичанського НВК
Керівник: Ладан Алла Дмитрівна – вчитель українознавства

Доторкнутись до минулого… Скорстатися можливістю відчути красу народних традицій, звичаїв та обрядів не втрачають сербичанці під час зимових свят. Адже сербичанська “маланка” активний учасник районних театралізованих свят. Сербичанці щороку дивують публіку цікавими костюмами, жартами, танцями, давньою піснею-маланкою . Із щирими вітаннями крокує “маланка” від хати до хати, з побажанням людського щастя, достатку, благополуччя у кожну родину.
Традиції маланкування передаються від покоління до покоління. В ній беруть участь і старші люди, і молоде покоління, і, навіть, діти. Виступи сербичанської “маланки” завжди супроводжуються злагодженою грою оркестру.
Неодноразово сербичанська “маланка” отримувала першу премію. А в 2005 році представляла район на обласному огляді-конкурсі “Ой радуйся, земле!”, де також отримала призове місце.
Сьогодні весілля – це свято, яке надовго залишається в пам’яті не лише молодого подружжя, але і всіх присутніх гостей. Батьки, родичі і наречені не один день працюють над тим, щоб зробити цей день незабутнім та неповторним. Чи завжди так було? Вже стає тратиційним, серед жителів села робити короткий екскур в історію народних традиці свого села, щоб зрозуміти, що ж змінилося за минуле століття?
На святі, що відбулося в Сербичанах, цими молодими жінками було відтворено історичний шлях української весільної сукні 20 століття. Вона формувалася під впливом історичних подій, під впливом політичних подій, під впливом фінансового становища населення, під впливом модних тенденцій кожного десятиліття, та кожна з них була уособленням жіночності та ніжності, чистоти та непорочності, естетичних смаків та вподобань, втіленням вічної молодості та краси. А головне, це дало змогу залучити молодь села до історичного відтворення народних звичаїв та традицій.