Серед пишного вишнево-черешневого цвіту, прадавніх кучерявих верб, розлогих гіллястих волоських горіхів, п’янкого запаху старих лип, в оточенні високих струнких тополь, пишних квітів чорнобривців, любистку, маруни, бузку та калини ніби вийшло на побачення на високий берег Дністра село Вітрянка. Стоїть в задумі неквапливо відраховуючи понад триста літ з того часу, як поселилися тут перші мешканці. Хоч на вітрах воно завжди, та люблять його всі, бо живуть тут привітні, щирі, працьовиті люди.
В письмових джерелах Вітрянка вперше згадується у 1771році. З історичної довідки нам вдалося довідатися, що 3 листопада 1897року в результаті наполегливої праці священника-отця Косми Посталакія було офіційно відкрито, на перших порах, школу грамотності в нашому селі Вітрянка та сусідньому селі Кулішівка.
На протязі 1919-1930 років діяла 3-класна церковно-приходська школа. Протягом 1930-1940 років в зв’язку з тим, що територія нашого села була під окупацією Румунії, діяла 4-класна школа з румунською мовою навчання та досить суворою дисципліною. Ще й до сьогоднішнього дня пам’ятають люди старшого віку, як приходилося отримувати різкою за незасвоєні знання та порушення дисципліни. За часів румунської окупації школу очолював Буркоман Мирон. Навчальні заняття проводилися у приміщеннях де проживав пан Занга. Одна будівля знаходилася на території подвір’я сучасного Вітрянського НВК. Друге приміщення знаходилося навпроти пам’ятника загиблим воїнам-односельчанам. Третє приміщення знаходилося на вулиці О.Кубилянської, 5.
З 24 березня 1944року по 1950рік в початковій школі, яка діяла на території села Вітрянка, навчалися діти українською мовою навчання. В 1950 році відкрито 7-річну школу, а з 1959року – 8-річну. В 1992 році школу було реорганізовано у 9-річну, Вітрянську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. З 2013 року Вітрянську загальноосвітню школу було реорганізовано у Вітрянський НВК. Зараз у Вітрянському НВК навчається 121 учень 1-9класів і підготовча група в кількості 14 дітей.
Керівники закладу
23.08.1950 – 26.01.1951 – Вапняр Андрій Михайлович
27.01.1951 – 30.08.1951 – Рябич Сергій Юхимович
31.08.1951 – 30.08.1953 – Мар’янич Сергій Маркович
31.08.1953 – 10.08.1958 – Беглий Василь Андрійович
01.09.1958 – 12.05.1964 – Крилатий Михайло Семенович
14.08.1964 – 24.08.1965 – Стець Григорій Андрійович
25.08.1965 – 20.06.2000 – Черней Михайло Федорович
21.06.2000 – Зелінський Михайло Васильович
Бєглий В.А. був не тільки прекрасним вчителем-практиком, але й займався науковою працею. Захистив дисертацію на ступінь кандидата педагогічних наук. Удостоєний звання “Заслужений учитель УРСР”.
Черней Михайло Федорови керував школою з 1964 до 2000 року. Загальний педагогічний стаж роботи 47 років з них 35 років на посаді директора. За часи його керівництва сформувався міцний учительський колектив, добудувалися навчальні приміщення, зміцнилася матеріально-технічна база, відбувся перехід на кабінетну систему навчання.
З 2000 року Вітрянську школу почав очолювати Зелінський Михайло Васильович, директор, з керівництвом якого школа перейшла на якісно новий рубіж: з’явилось тепло в школі. Якість навчання покращилася. У районному рейтингу школа почала посідати призові місця.
На даний час Вітрянський НВК розміщений у двох будівлях. Головний корпус було збудовано в 1966, а так виглядає школа сьогодні, корпус №2 було збудовано в 1989році.
В нашому закладі було започатковано дуже добру традицію щодо озеленення навчального закладу. В 1966 році було висаджено алею каштанів. На сьогоднішній день вони вже виросли і мають такий вигляд. В навчальному закладі працює шкільна їдальня на 50 посадових місць, функціонують різноманітні гуртки, на яких діти в змозі розвивати свої здібності за інтересами, розвиватися фізично здоровими, особливо на заняттях спортивних секцій.
Педагогічний колектив нашої установи керується у плануванні виховної діяльності «Основними орієнтирами виховання учнів 1-11класів», в яких зазначено, що основою сучасного виховного процесу є людина – як найвища цінність.
Розвиток національного виховання спостерігається в процесі позакласної, позашкільної діяльності, в організації органів учнівського самоврядування, у взаємодії з батьками, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, державними установами.
У Вітрянському НВК вже багато років діє дитяча громадська організація «Берегиня». Учнівське самоврядування класних громад базується на роботі освітніх комісій.
Один раз на місяць проводиться засідання комісій, на яких під керівництвом педагога-організатора та вителів-консультантів вирішуються конкретні питання шкільного життя.
Виховна робота організовується так, щоб вихованці вчилися поважати один одного та старших, щоб панувала атмосфера доброзичливості та взаємодопомоги. Важливим для учнів є те, що вони мають змогу отримати практичні навички самоврядування.
Всі загальношкільні заходи проводяться за напрямком «Моя земля – земля моїх батьків»
З великим інтересом пошукові групи разом із вчителями працюють над збором матеріалів про воїнів-односельчан, які героїчно захищали наш край в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років, більше дізнаються про духовне життя наших предків. На сьогоднішній день в нашому селі немає в живих уже жодного ветерана війни, та всі зібрані пошукові матеріали про участь односельців у приближенні перемоги дають змогу ознайомити молодше покоління із великим подвигом українського народу у роки війни.
Невід’ємною складовою національного виховання є обряди нашого села. Велику пошукову роботу було проведено учнями та вчителями Герасимчук М.Г., Рошко Л.П. під час підготовки та проведення обряду «Входини». Як результат нашої праці – І місце у районі.І цього року фольклорний колектив нашого закладу представляв фольклорне дійство «Вечір на Маланку» на сцені м.Чернівці
Значна робота з національного виховання проводиться шкільною бібліотекою. Проведення бібліотечних уроків, тематичних виставок, виховних заходів.
Система національного виховання у Вітрянському НВК спрямована на: самопізнання, самоусвідомлення, самовдосконалення, самореалізацію учнівської молоді. Разом дружньою родиною вчителів, учнів, батьків ми творимо історію нашого навчального закладу.
Пройдуть роки, і наші діти займуть позиції в рядах будівників незалежної держави. Тому саме ми, вчителі, ведемо кропітку роботу, яка хоч і помалу, але дає позитивний результат і надає системі нашої освіти національного характеру, коли національна свідомість не є додатком до професійної освіти, а є її вагомою гармонійною складовою.