Традиції Грушівка

 Виконавець: Ропкол Діана,уч.7 класу
 Керівник: Галушка Ж.І.
Кожне село має свої обряди та традиції,свій безцінний скарб,який отримав від своїх пращурів і який має зберегти,щоб передати своїм нащадкам. Усі ці традиції тісно пов’язані з нашою християнською вірою і тому більшість з них має релігійний характер.
На початку Нового року починаються найгарніші різдвяні свята. Кожний господар має за честь прийняти у своїй оселі щедрувальників та колядників. Кожна господиня намагається спекти та приготувати найсмачніші страви ,щоб пригостити ними гостей.
Першими починають свято найменші мешканці села – діти. Вони гарно одягнуті(найчастіше у національних костюмах),починають мандрувати по селу співаючи колядки,сповіщаючи людей про Різдво Христове. Дітей усі радо приймають із задоволенням та дарують гроші й пригощають чимось смачненьким. Ближче до вечора колядує молодь та дорослі. Усе село чує прекрасні співи про Різдво.
У день святого Василя в нашому селі щедрують та складають так званий”pluguşor”,про все добре та не дуже,іноді критикують щось або когось. Вони вірять,що якщо висміяти свої негаразди,то вони залишаться у старому році.
На свято Василя дуже багато переодягнених. По селу ходить Маланка зі своєю компанією. Люди ходять до своїх друзів та родичів у гості. Це час коли родинні зв’язки найміцніші.
Після всіх веселощів настає свято Водохреща. Люди йдуть до церкви,освячують воду та чекають дома священика з дітьми,який освячує їхні хати.
Найбільшим святом для кожного християнина є Пасха. До цього свята люди готуються також по особливому. У чистий Четвер господині печуть паски. Вони у нашому селі особливі. Це спеціально спечений калач,який має бути оздоблений сплетеним з тіста хрестом. У середину кладуть сир. На Великдень люди освячують свої паски та все що є у кошиках. Кожна господиня намагається,щоб її кошик був найгарнішим та найбагатшим. Після освячення всі збираються родинами та сідають за святковий стіл.
Традиційними у нашому селі є також весілля. На весіллях жінки можуть продемонструвати свої національні костюми,які є найгарнішими в Україні(на нашу думку).Ці костюми вишити вручну бісером та є дуже дорогими. На весіллях ще мають бути особливі вінчальні свічки,калачі,рушники,подушки та інші речі,які виготовляють також наші сільські майстрині. Старі жінки співають нареченим обрядових пісень. Наприкінці весілля на наречену надягають хустку. Наступного дня молода господиня одягає наш традиційний костюм. Після весілля наречена не має права цілий тиждень відвідувати свій батьківський дім. Усі весільні речі ретельно зберігають. Кажуть,що вони мають особливу силу.
Влітку,на свято святих Петра і Павла,у нашому селі храм. Щороку господині у селі готують різноманітні страви та несуть їх до церкви,щоб пригостити людей. У цей день запрошують багато гостей з різних місцевостей. Це також є  гарне свято.
У селі існувало дуже багато традицій та обрядів,але на жаль не всі збереглися. Кожен з нас має зберегти ці традиції та обряди,щоб передати їх майбутнім поколінням.