Home / Глибоцький район / Синівці / Історія Синівці

Історія Синівці

Робота пошукової групи «Дзвіночок» учнів 8 класу

Керівник пошукової групи: Лерка Отілія Ів.- педагог-організатор Нижньосинівецької ЗОШ І-ІІІ ст.

                        Історія     села   Синівці

Легенда  розповідає, що  перша  документована  звістка  про  існування  Синівців  датує  з  1492 р., коли  молдавський   воєвода  Штефан  Чел  Маре
( Стефан  Великий )  подарував  цій місцевості  дерев’яну  церкву  разом  із  священиком  на  честь перемоги  в  одній  із  війн  з  турками  ( в цілому  він  побудував  і  подарував  49  монастирів  і  церков  на  честь  49  перемог,  одержаних  над  турками ).
Звідки  назва   «Синівці»?  Існують   різні  версії  походження  назви  села.  Одні  кажуть,  що  це  зв’язано   із  сіном  і  сінокосами,  які  були  в  достатку  на  території  Буковини.  Інші – що назва  походить  від  румунського  слова  “ saniuta” ( саночки ).    Назва  ,  у  всякому  випадку  відповідає  навколишньому  середовищу.  Природа  щедро  обдарувала  наше  село  чарівними   місцями ,  високими  пагорбами ,  які  покриті  зеленню  та  лісами,  широкими  полями ,  прозорими  водами,  родючими  ґрунтами.
Але  Синівцям  випала  доля  всю  свою  історію  бути  « на краю» ,  на  межі,  на  кордоні .
По  центру  села  протікає  маленька  річка   під  назвою  «Молниця», яка  розділяє  село  на  дві   частини –с.  Верхні  Синівці   та   с. Нижні  Синівці.
Загальна  площа  території  села  –  3035,5 га.  Загальна  чисельність населення ,  що  проживає  на  території  Синівців  – 1431 мешканців ,  з  них
у  Верхніх  Синівцях  – 447 мешканців,  у Нижніх  Синівцях – 984 мешканців.
На  території  двох  сіл  проживають  переважно  румуни,  але  є  і  українці,  і  росіяни,  та  інші.
Історія  села  Синівці  цікава  і  давня.  Вона  починається,  як  ми  вже  згадали,  в  середині  ХІV століття .  В  архівах  маленької  сільської  церкви
зазначається ,  що  перші  жителі  села  з явилися  тут  у  1412 – 1426 р.   Це  були  знедолені  люди ,  втікачі   з  південного  передгір’я   Карпат .    До   появи  перших  жителів  на  цьому  місті  були  ліси  з  прекрасними  галявинами.
Перша  церква  в с. Нижні  Синівці  була  побудована  більше  двохсот  років  тому  і  була  освячена  Святим  Георгієм.
Першозасновниками   села  були:   Грінчук ,  Тудосій ,  Унгуряну,   Дамаскін,  Кречун,  Сташеску,  Каленюк ,  Лучак,   Паулюк  та  інші.
Після  війни  з  Туреччиною  у 1877 – 1878 р.р.,   в  якій  приймала участь і  Румунія,  село збільшилося.
У  1878  році  почали  відкриватися  перші  школи  на території  села. Заможні  люди  бажали  навчати  своїх  дітей грамоти.  Тоді  сільський  чоловік   на  прізвище  Тудосій  виділив  одну  кімнату   у своїй  хаті,  де  почали  навчатися семеро  дітей  з  сімей  Пую,  Тудосій ,  Грінчук,  Унгуряну,  Лерка  та  інші.  Уроки  проводив  сільський  батюшка – так   розпочалося  навчання  у  нашому  селі.
Річка  Молниця   розділяє  село  Синівці ,  як  ми  вже  сказали,  на  дві  частини.  На  території  с.  Верхні  Синівці   до  1918 р. була  Австро –Угорщина ,  а  на  території  с.  Нижні Синівці – Румунія .  Після  знищення  кордону,  якій  проходив  по річці  Молниця,  застава  була  розформована .а  будівля  зруйнована.   Будівельні  матеріали ,  які  були  ще  придатні ,  сільські    жителі  використовували  для  будівництва  нової  школи.  В  ній  діти   навчалися   до  4-го.   класу,  а  хто  бажав  продовжити   навчання   йшов  у   сусіднє   село  Турятка   або  Михайлени.
До   1940 р.  село  входило  до складу  королівської  Румунії.  В  цьому  ж  році  Синівці,  як  і  вся  Північна Буковина,  були  приєднані   до  Радянського  Союзу.  В  цей   же  період  почалися    депортації  в  Сибір   та  Фінляндію.
В  1941 р. село   знов  перейшло   до  Румуніїї,  в  складі  якої  було  до  1944  р.,  коли  радянські  війська   встановили   державний  кордон,   який                    триває  до  наших  днів  і  який  розділяє   Синівці   від  Нижніх   Синівців,  які   знаходяться   на  території   Румунії.  Цікаво,  що  в    Нижніх   Синівцях   з   Румунії  живуть  українці,  а  в  Синівцях  з  України – румуни .
З    1991 р.  село  Синівці   входить  до  складу   незалежної  України.
У   1999 р.  в  селі  Нижні  Синівці  була  освячена   нова  церква  Св.  Георгія,  яка  знаходиться  поряд  із  старою,  а  в  Верхніх  Синівцях  будується  нова  церква  Святого  Хреста,   яка  також  височить  поряд  із  дерев’яною.
В  селі  є  загальноосвітня  школа  І-ІІІ  ст.,  дитяча   установа, пошта,  амбулаторія,    сільська  рада,   4  магазина.
Ми  гордимося  нашим  селом,  де  живуть  працелюбні  та  веселі  люди,  які  пишаються  своїм  вбранням ,  обрядами  та  звичаями.
Побувавши  в  Синівцях   ви  будете  насолоджуватись  мальовничою  природою  і  відчуєте  її  цілющу  силу,  познайомитись  з  привітними  та  щирими  людьми,    пізнаєте  народні  традиції  та  звичаї.  Синівці  завжди  подарує вам  приємні  та  незабутні  враження.