Home / Глибоцький район / Луковиця гл / Спорт Луковиця гл

Спорт Луковиця гл

  «Спортивне життя села Луковиця»

Виконавець: учень 9-б класу Кришка Василь Васильович

Керівник:  Чоботар Олександр Васильович

Спортивне життя Луковиці протягом останніх десятків літ вирує, набираючи щораз більшу кількість обертів. І це не дивно: саме така плідна на чисті світанки земля може виростити здоровий рід української нації.
Значна кількість луківчан спробувала свої сили в чисельних видах спорту, а особливою популярністю користувався футбол. Цей вид спорту поширився серед односельчан ще у далекі шістдесяті, коли перші паростки засобів масової інформації-телевізори, кількість яких у селі не перевищувала і десяток, збирала коло голубих вогників в луковицькій хаті велику кількість луківчан-вболівальників на черговий матч. І від тоді, протягом півстоліття, футбол став улюбленою традиційною грою луківчан, який збирає їх в одно єдине ціле щонеділі.
Луковиця пишається своїми видатними футболістами-неодноразовими призерами змагань різного рівня з футболу- Павлюк Іван- один із кращих воротарів району та області, брати Гушуляки Іван та Василь, брати Пантєлєєви Петро та В’ячеслав, Брати Семенчуки Іван та Василь, Романюк Володимир. А зараз активно діючі футболісти-нащадки- сини своїх батьків-футболістів- Баб’як В’ячеслав, Косован Владислав, Романюк Іван, Медвідь Денис, брати Мага Костянтин та Володимир, брати Антонюки Юрій та Василь.
У сімдесяті роки минулого століття неабиякий інтерес виявили луківчани до такого виду спорту, як теніс. Започаткував заняття цим видом спорту Василь Роман – неодноразовий чемпіон області, району, призер кубка України у складі чернівецької збірної кандидат у майстри спорту, призер Кубка України у складі Чернівецької області.
Завдяки його аматорській тренерській діяльності в Луковиці виросло чимало спортсменів- тенісистів, серед яких Романюк Володимир-вчитель фізичного виховання місцевої школи, Ісак В’ячеслав, Семенчук Іван, Джаман Василь-багаторазовий призер обласних змагань з настільного тенісу, а також переможець обласних змагань з боротьби дзюдо, призер України з цього виду спорту. Багато зусиль і майстерності доклав у вихованні спортсмена саме з цього виду спорту-боротьби дзюдо, вчитель фізичного виховання Луковицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Романюк Володимир Васильович,який вклав значний внесок у розвиток спортивного життя рідного села. В минулому випускник Київського інституту фізкультури, майстер спорту з боротьби дзю-до, чемпіон області з боротьби дзю-до, призер всеукраїнських та всесоюзних змагань з цього виду спорту. Протягом тридцяти років педагогічної діяльності виховав чималу кількість спортсменів-аматорів з таких видів спорту, як дзюдо, настільний теніс, рукопашний бій, футбол. Володимир Васильович декілька років назад започаткував в стінах Луковицької школи секцію з рукопашного бою від обласного товариства з рукопашного бою. Вихованці цієї секції здобули чималу кількість перемог на обласних змаганнях з цього виду спорту. Найкращі з них- Медвідь Денис, Антонюк Василь.
Напевне секція з рукопашного бою на початку століття дала поштовх тому, що,буквально, через десятиліття в стінах нашої школи народився чемпіон України та світу з « Панратіону» серед юніорів в розділі «грамплінг» 60 кг., –випускник Луковицької школи Марівцан Сергій (на фото в центрі).
Протягом п’яти років бажання оволодіти професією викладача фізкультури виявило троє випускників нашої школи: Чоботар Олександр- вчитель фізкультури Луковицької ЗОШ- активний аматор пішохідного туризму, наставник учнівської молоді, Мага Костянтин, Міський В’ячеслав- випускники ЧДУ ім. Ю Федьковича.
Міський В’ячеслав (на фото праворуч) – неодноразовий чемпіон і призер силового триборства і жиму лежачи.

У 2008 році йому присвоєно розряд КМС України з пауерліфтингу.
У 2012 році брав участь у чемпіонаті України серед ВНЗ –індивідуальне 5 місце.
Пишається Луковиця своїми героями. Словами видатного російського письменника ХІХ століття-вихідця з України Миколи Васильовича Гоголя закінчу свою оповідь про славних луківчан його цитатою »… тільки така Земля могла народити справжніх героїв!…»
( повість «Тарас Бульба»).