• вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • вул. Ольги Кобилянської, Чернівці вул. Ольги Кобилянської, Чернівці
  • Театральна площа, Чернівці Театральна площа, Чернівці
  • Турецька площа, Чернівці Турецька площа, Чернівці
  • вул. Головна, Чернівці вул. Головна, Чернівці
  • Німецький народний дім, Чернівці Німецький народний дім, Чернівці
Автор: kicmbil Категория: Біла
Дата публикации Просмотров: 2502
Печать
image001

Завідувач Білянської школи-саду

Дутчак А.І.

image002

Голова сільської ради

Підлубний В.Г.

 

 

Шановні краяни та гості!

Вітаємо Вас на сайті села Біла!

Гостинно запрошуємо у дивовижний край, що причаївся на зелених уквітчаних пагорбах, умитих бурхливими хвилями Прута, де Ви поринете у світ краси, духовності й натхнення та насолодитесь найцікавішими хвилинами життя нашої спільноти!

У будь-яку пору року село Біла вабить до себе чарівними пейзажами, буянням барв і диханням самої природи. Саме тут Ви доторкнетеся до прекрасного, вічного, познайомитесь із щирими, працьовитими людьми, які люблять своє село, дбають про нього, докладають усіх зусиль, щоб зробити його кращим.

Сподіваємось, що на нашому сайті Ви знайдете цікаву та корисну інформацію про невеличке, проте дуже затишне село Біла та відкриєте для себе ще один куточок мальовничої Буковини.

Бажаємо Вам доброго здоров’я, щастя і миру у Вашій оселі!

З повагою, завідувач Білянської школи-саду Дутчак Алла Іванівна та голова сільської ради Підлубний Василь Георгійович. 




 

Село моє! Для мене ти – єдине.

Для мене ти найкраще на землі.

 

Так, моє село для мене найкраще. Тут я народилася, тут уперше побачила сліпучу синь українського неба і золотаві пшеничні поля.

Біла… таке маленьке слово, таке маленьке село. Але як тріпоче серце, коли почуєш його. Це моя маленька Батьківщина, моє рідне село, частинка великої України.

image003

Я щаслива, що народилась і живу на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій Україні. Тут жили мої прадіди, діди, тут живуть мої батьки, тут корінь роду українського. І де б я не була, скрізь відчуваю поклик рідної землі, хвилююся аж до сліз, зачувши рідне слово.

Час від часу перед очима постають краєвиди рідного села: жовто-багряний ліс, де подекуди зеленіють одинокі ялини; дуб-велетень, ніби воїн стоїть на сторожі, ледь-ледь похитуючи своїм бронзовим листям;

image004

зелена левада, яка манить до себе, промовляючи: «Заходь, полюбуйся моїми квітами, грибами, суничками».

image005 image006

image007 image008

image009

Річка, з своїм тихим плесом в окремих місцях і з бурхливим руслом в інших;

image010 image011

пагорби, вкриті соковитою травою, ніби зеленим килимом з розкішними ромашками та дзвониками; пахучі луки, на яких яскраво полум’яніють ніжні маки;

image012

маленький лісовий струмочок, який ні на мить не припиняє свою веселу дзюркотливу пісеньку. Вслухаєшся і почуєш все: спів пташок; то веселу, то сумну пісню вітру; таємні розмови лісових мешканців; лагідні слова теплого сонечка; тривожні думки дощових хмар;

image013 image014

радісне шепотіння пустотливої різнобарвної веселки; журливу пісню журавлиного ключа.

image015

Я дуже люблю своє село. Любуюсь ним завжди: весною і літом, восени і взимку. Ось яскраво засвітило сонце, задзвеніли весняні струмочки, звеселяючи своєю пісенькою всіх. Іде селом красуня-весна, вдягаючи його в зелені шати і даруючи молодість. А коли зацвітають садки біля людських осель, а на пагорбах акації, то село ніби купається в білому цвіту.

image016 image017 

image018

Не дарма його назвали Білою.

Навесні багато людей приїжджають в село відпочити і полюбуватись гарними краєвидами.

image019 image020

image021 image022

А ще біліше село взимку, коли білий сріблястий сніжок вкриває все: ліс, поле, леваду, річку, будинки, дерева, пагорби.

image023 image024

 

image025 image026

 

Весело і цікаво прокататись зимовим лісом:

image027 image028

 

А ще більше радості та задоволення приносить катання на санках:

image029 image030

 

Моє село чарівне і загадкове ввечері. Ось вона Біла вечірня:

 

image031 image032

image033 image034

Про мою маленьку батьківщину можна ще дуже багато розповісти. А ви приїжджайте до нас у село і самі побачите красу і чарівність наших місць, познайомитесь з нашими людьми.

image035 image036

 

image037 image038

 

У нас живуть працьовиті люди. Іду селом і милуюся тим, які нові будинки виросли за останні роки, з’явилися нові вулиці.

image039

 

Особливо гарне село восени. Майже біля кожного будинку садочки, де червоними ліхтариками дозрівають яблука, а груші попідпирані кілочками, щоб не обламалися гілки від важких соковитих плодів. Червонобокі яблука та соковиті груші – окраса садків:

image040 image041

Важко втримати гілкам рясні солодкі черешні, абрикоси.

image042 image043

image044

Пахощі від полуниць, суниць та винограду заполонили садки.

image045 

 

В багатьох людей в саду красується калина. Дивлячись на неї, вчуваються слова: «Я – калина, я – краплина твого серця, Україно!»

 

З давніх-давен і до сьогодення на полях вирощують зернові культури, овочі:

 

 

 

 

Багатий урожай цибулі, кропу збирають селяни.

 

 

Рясно вродили і гарбузи.

 

 

Ох, як пахнуть гарбузами і кропом, свіжістю огірків і зеленю петрушки городи.

А ось біля кожного будинку односельчани пораються по господарству.

 

У ставках та потічках безтурботно купаються качки та гуси, на осонні вигріваються поросята.

Неквапливо походжають кури та індики.

Іду далі. Крутими горбами випасаються вівці, кози, яких з давніх-давен розводили на Білій. А яку овечу бринзу робили наші бабусі! А з вовни ткали барвисті килими.

Підхожу до узлісся. Вже сонечко повернуло на захід. Останні промені ніжно торкаються зеленої трави, строкато виграють у невеличких калюжках води, що залишилися після осіннього, але ще теплого дощу. Червоніє обрій.

Хлопчики-пастушки повільно женуть з пасовиська стадо корів, підходять ближче до потоку, напувають худобу та неквапливо вертаються додому. А там корівки дадуть смачне молоко, настояне на цілющих травах і осінньому, але ще гарячому сонці.

Мої односельчани гарні господарі. Вони добре знають, що

«у щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград – красиве і корисне».

З ранньої весни до пізньої осені на їхніх подвір’ях цвітуть і милують око різнобарвні квіти.

 

 

 

  

 

 

 

 

Милуюся чарівною природою села, його хазяйновитими людьми, які своєю працею творять і примножують красу і славу свого мальовничого села Біла.

 

 

 

 


 

ТВОРЧА ГРУПА ВЧИТЕЛІВ БІЛЯНСЬКОЇ ШКОЛИ-САДУ,

ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НАД ПРОЕКТОМ

 

image083                                image085

                                          Дутчак Алла Іванівна                                      Калинюк Марія Миколаївна

 

image084                                image086 

                                 Похивка Юлія Олександрівна                             Дмитрюк Наталія Дмитрівна

 

 

ТВОРЧА ГРУПА УЧНІВ, ЯКІ ДОПОМАГАЛИ У ЗДІЙСНЕННІ ПРОЕКТУ:

Антонюк Тетяна

Ватрич Валентин

Голодрига Олег

Краснюк Ангеліна

 

Copyright 2012. All Rights Reserved.