Культура Чагор

Керівники пошукової групи Чагорської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Яловко Володимир Сергійович – вчитель історії, завідуючий шкільною кафедрою історії, археології та історичного краєзнавства.
Миронко Інна Іванівна – вчитель історії.
Топольницька Ірина Олексіївна – вчитель біології та географії.

Список
пошукової групи Чагорської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Семенюк Віталій Георгійович               Унгурян Сергій Васильович
Булезюк Вадим Вікторович                    Кулагіна Тетяна Володимирівна
Мандрик Віктор Лазарович                    Мафтіяк Юрій Іванович
Семенюк Ярослав Миколайович           Кушнір В’ячеслав Васильович
Кушнір Сергій Васильович                     Чинчук Ірина Миколаївна
Циганаш Віталій Віорелович                   Лункашу Іван Дмитрович
Семенюк Олександр Володимирович   Стримбу Юрій Георгійович
Циганаш Анастасія Володимирівна        Ільницький Степан Сергійович
Репчук Микола Васильович                    Томащук Ігор Ярославович
Чорней Євген Вікторович                        Бордіян Каріна Іванівна
Пислар Віталій Дмитров                          Чувик Діана Віталіївна
Павлюк Крістіна Іванівна                        Джур Іван Миколайович
Руснак Василь Вікторович                       Стримбу Микола Георгійович
Факас Анна Дмитрівна                            Савчук Валентина Валеріївна

Село Чагор славиться майстрами, які володіють старим мистецтвом – різьбленням по дереву.
Різьблення по дереву це мистецтво, яким славилися стародавні слов’яни ще в ХІ столітті. Проте саме мистецтво виникло набагато раніше. Різьбленням прикрашалися трони єгипетських фараонів, вікінги гойдали своїх дітей в різьблених колисках, у франції різьблення по дереву стало невід’ємною частиною бароко.
У ті далекі часи найчастіше для виробництва різьблених композицій використовували деревину горіха. Після цього стало популярне червоне і чорне дерево. У незалежності від матеріалу, різьблення прикрашали позолотою, після чого покривали білим лаком.
Збереглися до наших часів нечисленні зразки об’ємної української народної скульптури ХУІІІ – ХІХ століття. Головне зображення – розп’яття, фігури святих. Різьбленням оздоблювали деталі будівель – одвірки, сволоки, балки, калічники, піддаш ні дошки, горішні вікна. В інтер’єрі житла різьбленням прикрашали віконниці, одвірки, полички, мисники.
Гордістю нашого села є майстри мистецтва Косташ Василь Миколайович
та Косташ Дмитро Миколайович.
Ці люди закохані в свою роботу, мають золоті руки та добре серце. На сьогоднішній день відомі не тільки Чагру, але й місту Чернівцях та сусіднім селам.
Брати Косташі незважаючи на те, що ще здобувають свою професію навчаючись в БДФА, мають великий успіх серед своїх односельчан та замовників їхніх виробів. Вони умільці по виготовленню дитячих дерев’яних ліжечок, колисочок, шкатулочок та багато інших дерев’яних виробів. Уміють оздоблювати деревом барні стойки, дахи та піддашшя хат.

Їхні здобутки тільки починаються, але ми переконані, що доля буде до них прихильною і вони стануть знанні та не тільки на Буковині, але й за межами нашої держави.
Сьогодні, як і сотні років тому, не старіє стародавнє мистецтво тканин і вишиваних рушників, які є традиційною прикрасою українського народного житла. Виникла вишивка в глибоку давнину, археологічні знахідки свідчать, що найдавніший одяг людей, які жили на території нашої України оздоблювали намистом із бивня мамонта.
Український рушник можна порівняти з піснею. Його використовували при будівництві житла. Сволок піднімали на рушниках, а потім дарували майстрам. Рушником прикрашали образи в хаті, вони служили оберегом від зла і напасті. Коли син вирушав з дому у далеку дорогу мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. Рушник використовують на весіллі.
У нас у селі живе народна умілиця Марія Роман. Для виконання вишивки Марія каже, необхідно знайти, які потрібні нитки, тканина, інструменти. Основну роль відіграє виріб, який завдяки вишивці набуває художньої цінності. Його зовнішній вигляд від матеріалів, з яких він виготовлений. Для вишивання скатертин бере лляне полотно; серветок – бавовняне, лляне, шовкове, штапельне. Найчастіше використовує лляне полотно, бо на ньому легко вишивати лічильні шви; для пошиття чоловічих і дитячих сорочок льону з лавсаном.
Нитки для вишивання підбирає при денному освітленні (електричне змінює колір нитки). Вибір якості і товщини залежить від тканин на якій буде вишиватися вишивка.
Але перед тим, як працювати з ними, нитки потрібно перевірити на міцність фарбування. Для виконання вишивки потрібен узор, малюнок, гармонійне поєднання кольорів. Вишивка – самостійного значення не має. Основну роль виконує виріб, який завдяки вишивці набуває художньої цінності. Його зовнішній вигляд також залежить від матеріалів, з яких він виготовлений, та інструментів, які використовували при роботі.
Вишивальниця всі свої сили віддає роботі над творами, гідними величних звершень нашого народу. Вона широко використовує найвидатніші здобутки мистецтва інших народів, найкращі традиції національного мистецтва золотим дощем вливають у загальну скарбницю багатонаціонального мистецтва.
В Чагорському Будинку творчості та дозвілля також працюють 10 кружків художньої сомодіяльності :
1. Вокальний ансамбль гурт «Соколи», керівник – Габор В. Шт.
2. Чоловічий хор, керівник – Андоній Г.Ст.
3. Троїсти музики та оркестр народної музики, керівник – Габор В. Шт .
4. Гурток естрадного танцю, керівник – Чорней Ярослав.
5. Драматичне та художнє читання, керівник – Габор В. Мик.
Наш Будинок культури нагороджений дипломами, грамотами, подяками. Неодноразово брали участь в обласних та районних конкурсах та отримували призові місця.
Брали участь на обласному конкурсі української народної пісні «Пісенний край Буковини» з Гуртом «Соколи». Стали переможцями другого туру обласного огляду народної творчості «З любов’ю до рідного краю Буковини» вокальний гурт «Соколи».
Чоловічий хор був нагороджений дипломом за участь в обласному огляді народної творчості та високу виконавчу майстерність. Таким же дипломом був нагороджений танцювальний колектив «Каприз».
Ми пишаємося нашими славними, працьовитими, наполегливими людьми, котрі приносять славу і гордість нашому селу.

Джерела та література.
1. Косташ Василь Миколайович.
2. Косташ Дмитро Миколайович.
3. Роман Марія