Духовність Стерче

Духовність села Стерче

Виконавці: Лукаш Н. І.- 10 кл.Никифорець Л. С.- 11 кл.
Керівник роботи: вчитель історії- Зарубайко М. А.

Релігія і церква в селі Стерче

Релігія – фундаментальний елемент культури, її зв’язок зі сферою духовної культури. Релігія – явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним. Релігія є однією з найдавніших форм суспільної свідомості –однією з форм відображення світу.
Релігія завжди посідала значне місце в житті українського народу . Слово «релігія» перекладається з латинської як благочестя, святиня, предмет куль-ту.Релігія є не тільки уявленням про Бога, не тільки свідомістю , це й реальне життя , дії людей – культ богослужіння.
У ст.4 Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. усім громадянам України було гарантовано право сповідувати свою релігію. Розкол у православ’ї призвів до виникнення в багатьох населиних пунктах Української Православної Церкви (УАПЦ ). Наше село не стало виключенняням. В селі УАПЦ була відкрита однією з перших в районі. На даний час в селі існує дві православні церкви. Українська православна церква підпорядкована Московському Патріарху, і Українська Автокефальна православна церква. Діють також церкви протестантів: об’єднання євангельських християн баптистів , п’ятидесятники.
Українська православна церква московського патріархату була побудо-вана в 19 ст. в селі Берлінці, що знаходилася за 2 км від сучасного села Стер-че, поблизу р. Сірет. Але у зв’язку з тим, що річка розливалася і це становило загрозу для сільського господарства населеного пункту , то село було перене-сене далі від річки . Приміщення церкви було перенесено у село Тереблече , а пізніше у село Стерче ( 1886 р.). Засновником церкви і першим священиком у селі був Віктор Володимирович Пашкан (Пашканюк).Церква носить назву Святого Михаїла, так у цей день відбулося відкриття і освячення церкви. У цей день жителі села Стерче святкують храмове свято.З часів заснування в церкві змінилося багато священиків. За словами сучасників , священиками в церкві були :
Бєльца (1934- 1935 рр) ;
Мітрік ;
Остріловський ;
П. Козачук (50-ті рр.) ;
Амарій ;
З 1988 р.священиком був Василь Іванович Топало.
З 2002 р.священиком церкви є Іван Анатійчук.
Протягом 1928- 1940 рр., за панування Румунії , церковна служба проводи-лась на румунській мові.Церковні записи також велися на румунській мові. Церква працювала і в довоєнні роки, і під час війни,  коли село було окупо-ване німецькими і румунськими військами. Під час радянської влади церква продовжувала свою роботу і була підпорядкована московському патріарха-ту.
Зараз більшість православних християн відвідує церкву. Служба веде-ться як на українській так і на румунській мові. Церква Святого Михайла належить до матеріальної культури села Стерче. Вона є найдавнішою будовою села (кінець 19 ст.). Церква відноситься до так званого « хатнього типу»: велика зрубна хата без куполів. Дерев’яні зрубні церкви є особливою цінністю архітектури України, так як були побудовані досить давно. Збереглося таких церков не багато, тому їх потрібно оберігати. Стіни церкви складені з дубових брусів. Вкрита споруда шатровим дахом. На даху розміщений хрест, який вказує на справжнє призначення церкви. Стіни церкви товсті і мають елементи оборонного характеру – маленькі вікна – бійниці. Церква побудована у вигляді хреста. В церкві є кілька стародавніх ікон. Церква прикрашена витворами народного мистецтва – вишивкою, рушниками, серветками. Цим приміщення церкви нагадує українську хату, створює домашню обстановку.
Українська автокефальна православна церква була заснована у 1996 р. Знаходиться церква в центрі села у приміщенні колишнього поштового відділення, яке було перебудоване силами прихожан. Було побудовано також дзвіницю. Церква прикрашена куполом з великим хрестом. Церква носить назву Святого Михайла , так як у цей день відбулося освячення церкви. У цей день прихожани святкують храмове свято. Служба ведеться українською мо-вою. Приміщення церкви містить багато ікон, прикрашених вишитими рушниками.
На території села діють протестантські церкви :
–    об’єднання євангельських християн баптистів ;
–    п’ятидесятники.
До села Стерче євангельська звістка прийшла з міста Сірет , що зараз знаходиться на території Румунії. За різними даними це було приблизно в 20 р. В ті часи Буковиною правила Румунія . Державна релігія була – православна. На чолі релігійних громад стояли священики , які суворо забороняли всяке, як вони називали «інаковірство». Але незважаючи на заборони, погрози, катування та всілякі знущання, євангельська звістка дісталася і нашого села. Першими євангельськими віруючими були прості, бідні селяни, які щиро прийняли Ісуса Христа і незважаючи на жорстокі переслідування несли свою віру іншим людям. Їх били, кидали в тюрми, гнали босих і голих взимку по снігу.
Серед перших християн були такі :
–    Тодоріка Бежан ;
–    Ілля Миронюк ;
–    Буждуга Танасій ;
–    Крайнічук миколай ;
–    Данилюк  Олекса;
–    Миронюк Дмитро ;
–    Оларь Ананій ;
–    Зарубайко Петро ;
–    Хмельницька Леонтина ;
–    Будей Андрон ;
–    Боднарюк Зиновія.
Перші зібрання проходили по хатах. Збиралися в хаті сестри Саулихі та брата Олекси Данилюка. З боку влади були великі переслідування. Під час зібрань віруючих розганяли, били шибки у вікнах , кидали до підвалів і вимагали відректися від віри. Багатьох навіть судили на 25 років. За словами очевидців такі жителі села Стерче були засуджені :
–    Зарубайко Петро ;
–    Боднарюк Георгій ;
–    Миронюк  Катріна ;
–    Брат Ананій ( 4 рази був в тюрмі ).
Румунська влада забороняла хоронити віруючих (сектантів ) з православ-ними на одному цвинтарі . Пізніше видали ділянку землі подалі від села , там віруючі хоронили своїх рідних. Цей цвинтар стоїть і по нині, його називають  «покаїнским».
В 1930 році румунська влада зареєструвала першу церкву, яка мала назву «Євангельські християни». Церква поступово зростала. Першим пресвітером було обрано Царика Шілипа . Після його смерті пресвітером було обрано Лукаша Василя. За його пресвітерства почалося будування но-вого «Дому молитви». До того часу Богослужіння проходили в приватному будинку Постевки Георгія. Наступним пресвітером був Никифорець Василь . Під час його керівництва було добудовано «Дім Молитви». Церква зростала її відвідувало багато молоді та дітей. Це були часи перебудови. Переслідувань за віру не було. У1999 році пресвітером було обрано Данилюка В’ячеслава. Він і є нинішнім пресвітером. На даний час в общині нараховується 150 членів.
Отже , в нашому селі представлені дві гілки християнства православ’я та протестантизм. Православ’я в свою чергу поділено на дві гілки : Пра-вославна Церква Московського патріархату (УПЦ МП ) , Українська Автоке-фальна  Православна Церква (УАПЦ).

Література:
1.    Свідчення та спогади жителя села Стерче Миронюка Назарія.
2.    Архівні дані УПКП.
3.    Клопотання жителів села Стерче до Радовецького уїзду про дозвіл на реєстрацію «Дому молитви».