Пошукова група в складі: Гниди В.Є. (керівник групи, вчитель географії)та Білецького Олександра (учень 9-го класу) працювали над темою
Духовні святині села Слобідка
Церква села Слобідки носить ім’я святомучениці Параскеви. 27 жовтня відзначають свято Парасковеї. Цей день є храмовим святом у селі. Церкві вшановує святу Параскеву за те, що вона – одна з найголовніших на Україні жінок – великомучениць. З грецької Параскева означає «п’ятниця». За легендою, Параскева народилися в п’ятницю, звідки пішло її друге ім’я.
У середньовіччі воно асоціювалося зі Страсною П’ятницею і, власне, з муками – «страстями» Ісуса Христа.
Сучасна споруда церкви має цікаву і давню історію, оскільки вона не була збудована новою, а перевезена з села Опришени у 1927 році.
Можна припустити, що будова церкви бере початок з 1490 року, оскільки перша згадка про церкву у селі датується саме цим роком. Пізніше, в ХІІ ст., церква в селі Опришени була відреставрована. А також, є відомості рпо те, що в 1902 році вона знову реставрувалася, матеріали до неї привозили з церкви села Станнівці і міста Сірет. Доказом цього є те, що декілька ікон датується саме цим роком.
У 1927 році жителі села Слобозія просили подарувати їм стару церкву с.Опришени, мотивуючи це ще й тим, що вони дали 35 тис. лей на будівництво нової церкви. У 1928 році відбулось перевезення церкви. Церква дерев’яна, зроблена з дуба в заруб. Під розміри церкви був забитий фундамент, на місці старої церкви, і на протязі 5 років йшло спорудження церкви. Деякі матеріали довелося замінити, оскільки вони були зіпсовані часом. По-новому була зроблена підлога і обшиті дошками з середини стіни. Було зроблено новий верх церкви з центральним куполом. Верх було покрито бляхою, зроблено залізні хрести. Іконостас привезли цільним, а коли його встановлювали знову реставрували.
Для спорудження церкви були потрібні кошти, які надходили від самої громади, церковного фонду, пожертв.
У липні 1929 року був створений церковний комітет: священник Леон Рошка, голова Іван Гуцуляк, директор школи Алексій Стругару і господар Петро Романюк.
31 серпня отримано 25 тис. лей від церковного фонду, але ця сума була недостатньою для здійснення робіт, тоді Леон Рошка призначив комісію, щоб ходила по селах для збору допомоги. Ця акція тривала 1 рік, було зібрано близько 55 тис. лей.
8 жовтня протопоп Сіретський Аурелян Теуту просив митрополита Буковини бути присутнім на освяченні церкви. Церква була освячена у суботу, 14 жовтня 1933 року.
Разом із церквою було перевезено дзвіницю. Проте дзвонів не було. Тому громада купила один дзвін у Чернівцях, а пізніше у 1953 році був куплений ще один дзвін у Білій Криниці. Він був із дзвіниці монастиря. Але, оскільки він був тріснутий, то у 1957 році його зняли і обміняли на два дзвони привезені з села Петрівці, з недобудованої польської церкви.
У 1962 році радянська влада вирішила закрити церкву у селі Слобідка. Вона була перетворена на склад колгоспу ім.Чапаєва.
У 1989 році на вимогу громади села церква була відкрита знову.