Перлини села Синівці
Керівник пошукової групи:Панчук Олена Іванівна – вчитель українознавства
Культура – одна з найкоштовніших перлин скарбниці світового мистецтва. Люди нашого села Синівці спадкоємці давньої та надзвичайно багатої культури. Ми зберігаємо велику кількість пам’яток матеріальної і духовної культури, які посідають гідне місце серед культурних надбань.
На території сільської ради є середня школа, клуб в с.Верхні Синівці, дві бібліотеки, стадіон, амбулаторія в с. Нижні Синівці
В 1980 році в с. Синівці відкрито пам’ятник воїнам визволителям.
Діюча Свято-Воздвиженська церква 1745 року – пам’ятка архітектури.
Традиційні народні промисли:
1. Пошив національних костюмів.
2. Столярство.
3. Гончарство.
4. Лозоплетіння.
5. Художня вишивка.
Чим пишається громада?
• Культурною спадщиною, збереженням обрядів, звичаїв, традицій.
Синівецькі таланти
Синівці– село красиве, хазяйновите і талановите.
Усну народну творчість нерідко називають квітами рідної землі. І в цьому є великий смисл. Дійсно, барвистий і неповторний світ людських почуттів та уявлень розкривається в багатому за своїми жанрами і мотивами народному фольклорі.
З глибокої давнини дійшли до нас хвилюючі народні пісні, в яких відбувається характер людей, виливаються думи і прагнення народу. А скільки в них б’ється ніжних і чистих почуттів! Скільки в них щирості і душевних уболівань!
Фольклорний колектив села «Legenda» (кер.Сташеску Т.К.) – учасник обласного фольклорно-етнографічного фестивалю.
Учасники фольклорного колективу – бажані гості районного свята “Різдвяні зустрічі”
Жителі села пам’ятають своїх земляків, що загинули на фронтах Великої вітчизняної війни, тому 9 Травня – День Перемоги – є особливим святом, на яке збирається все село. Шану пам’яті загиблим воїнами завжди віддають як ветерани війни, так і молодь.
Сьогоднішня праця з фольклором набирає нової форми і змісту, де традиційно поєднуються минуле і сучасне.
Досить почути чи побачити виступ нинішнього фольклорно-етнографічного колективу, як одразу перед очима в усій красі постає наше село. Особливого значення набуває сьогодні розквіт народного ремесла. Тут і вишивка нитками і бісером, ткацтво, вироби з дерева і лози та інші.
Неперевершеними майстрами є виконувачі криниць Фодор Пантелей Васильович та Фодор Руслан Пантелейович які успадкували цю справу від своїх батьків.
Тернисті дороги поезії живого слова. То пишеться все у мандрах, то під самотнім сонцем, то під вишнею у затінку, то поза межами рідного краю. Але написані рядки стають дорогими для нашого села.
Майстри слова нашого села:
Зегря Ілля Тодорович – головний редактор обласного радіо мовлення (рум.мовою). Поет, член спілки письменників Молдови і Румунії, голова спілки письменників Буковини.
Лучак Ілля Васильович – доктор історичних наук, член спілки письменників Молдови, заступник редактора журналу «Glasul Bucovinei».
Тарицану Василь Дмитрович – головний редактор газети „Arcașul”, „Curierul de Cernăuți”. Член спілки письменників Молдови і Румунії
Як висловився поет І.Т. Зегря на зустрічі з видатними особистостями села «Наше село не є краєм держави, а її початок»
Я закоханий в рідне село,
Що є краще від отчого краю?
І куди б мене не занесло,
Кожен раз я до тебе вертаю.