Освіта Опришени

Розвиток освіти села Опришени

Керівник: Боднарюк Микола Іванович – вчитель історії Опришенської ЗОШ І-ІІІ ст.
Виконавець:  Піцул Мірела Теофілівна учениця 8 – А класу.

Село Опришени вперше згадується в грамоті молдовського господаря Олександра Доброго 17 березня 1418 року. Вже на той час село було дуже розвинутим, в селі були майстерні ремісників, церква в центрі села, яка вперше згадується в грамоті Штефана Великого у 1490 році.
На подвір’ї  сільської церкви  у 1886 році було побудовано першу школу. Школа була збудована з дерева з двома класними приміщеннями, коридором по центру та маленькою вчительською. Відомо, що одним з перших вчителів в школі був Петро Фуртуне з сусіднього села Поени.
У 1894 році дітей шкільного віку було 311 (147 хлопців і 164 дівчат). З них 267 румуни, 8 – українців, 6 – поляків, 30 – німців. Але до школи ходили тільки 188 (111 хлопців і 77 дівчат). Мова викладання румунська, директор Корнел Василович, 1864 р.н. Священик Емануіл Ісопеску викладав релігію для православних а Станіслав Краусс для учнів романо – католиків. У 1904 році директором школи стає Ніколає Проданюк з Роши.
У 1913 році шкільного віку в селі було 324 дітей з них 289 православних (румун), 28 романо – католики (поляки), 2 греко -католики (українці), 5 – баптистів (німці). Директором школи став уродженець Опришен  Петру Попович.
З початком І світової війни заняття в школі припинились. У 1916 році російські вояки розібрали будівлю школи на укріплення траншей. Після закінчення війни діти з Опришен навчались у три зміни в трьох хатах господарів  села. Очолив навчальний процес після закінчення війни Петру Попович, який у червні 1919 року був переведений до Чернівецької гімназії Арон Пумнул.
У 1923 році в селі здана в експлуатацію нова двох поверхова цегляна школа. Нова школа була збудована на місці старої школи за кошти держави та громади села. Але, нажаль, у 1925 році тільки два класи були закінчені і працювали. Всі роботи по закінченню внутрішніх робіт були закінчені у 1926 році за величезними зусиллями директора Теодора Білецького.
У 1929 році кількість дітей шкільного віку в селі досягала до 308, на навчання записались 277, (134 хлопчиків і 143 дівчинки). У 1931 році в школі працювало 6 вчителів. З 1940 по 1941 роки в школі працювали нові вчителі, директор – росіянин Добралежа і вчителя євреї: Холз, Хорінстейн і Пермутер.
1941 році в село повернулись вчителі, які працювали в школі до першої окупації Радянськими військами Буковини.
Навесні 1944 року вчителі, які викладали ще з румунських часів були змушенні покинути школу і село.
На початку І семестру 1945/1946 рр. у 8 класних комплектах школи навчались 249 учнів. До 1958 року школа залишалась семирічною. У 1961 році зі стін школи вийшов перший випуск учнів восьмирічної школи. У 1973 році школа отримала статус загальноосвітньої. 1976 році, школу закінчили перші випускники десятикласники.
2000 році розпочалось будівництво нового корпусу школи на 10 класних приміщень. Будівництво тривало чотири роки. В будівництві активну участь брало громада села. 1 вересня 2004 року новий корпус школи відкрив двері для учнів школи. Учні отримали можливість навчатись у більш хороших умовах і тільки в одну зміну.