Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
КУЛЬТУРА СЕЛА ЛУКОВИЦЯ
Я, Коняк Діна Максимівна, приїхала на роботу в село Луковиця по направленню обласного Чернівецького відділу культури на посаду бібліотекаря сільської бібліотеки. До цього часу я в селі не жила, бо народилася у великому районному центрі Дніпропетровської області, навчалася спочатку в Дніпропетровську, а потім у м. Чернівці, де і проживала останній час. Приїхавши в село, я зразу ж відчула всі незручності села: не було радіо, електрики, про газове отоплення ніхто і не чув, але люди села – це був справжній скарб: привітні, щирі, веселі, доброзичливі і з таким потягом до культури, що можна лише позаздрити.
Щонеділі клуб і бібліотека були переповнені людьми, сюди приходила не лише молодь, але й люди різного віку, майже всі мешканці села стали активними читачами бібліотеки. Під час збирання врожаю в поле виїжджав агітфургон, це підвода, яка привозила фургон з книгами, журналами, газетами в поле, де працюють люди, і під час перерви всі люди приходили до фургону, читали. Клуб у полі перед колгоспниками виступав з агіткультбригадою. Один раз на тиждень в село привозили кіно. Клуб був переповнений, місць не вистачало. А молодь, яка це була молодь! З яким великим потягом до культури, з любов`ю до свого села. Вони насаджували дерева по селу. посадили красивий сад на хуторі Фундоя, були учасниками художньої самодіяльності клубу. Був організований танцювальний колектив, який зайняв перше місце на обласній олімпіаді художніх колективів. Учасниками цього колективу були: Павлюк Василь Іванович, його дружина Павлюк Маргарина Михайлівана, Романюк Василь Іванович, Коняк Василь Петрович та інші.
Ми із завклубом були частими гостями на фермі села, там була пересувна бібліотека, в 1956 році організований хор доярок, який займав теж неодноразово призові місця. В організації цього хору дуже допомагали вчителі Мельничук Марія Ілінічна, Маркевич Олена Йосипівна, Грищук Ольга Василівна та інші.
Осередком культури в селі був клуб, бібліотека і школа. В селі появилося світло, електрика, радіо, був відкритий обеліск загиблим воїнам у Великій Вітчизняній війні. Все село зійшлося на відкриття пам`ятника.
Почали урочисто відзначати вступ молодих до шлюбу, День Урожаю, День Перемоги, День Знань та інші свята. Культура села зростала. Багато учнів нашого села пішли та закінчили вищі і середні учбові заклади. У сучасності продовжують піднімати культуру села, дотримувати традиції свого рідного краю. Нам, жителям села, є чим пишатися, бо в клубі працюють і сьогодні колишні наші учні, майже всі вчителі, чудові, знаючи свою справу це – наші випускники, а коли я приїхала, то жодного вчителя з місцевих у школі не було. Медичні працівники – це теж наші учні, а колись це були приїжджі з міста.
Село розвивалось, росло, вдосконалювалось. Культурне життя щороку ставало кращим. Луківчани протягом останніх десятиліть минулого століття завдяки плідній праці педагогічного колективу школи досягли справжніх висот ментальності, а саме: серед них є досвідчені лікарі, програмісти, фінансисти – і просто порядні, закохані у життя і свою маленьку Батьківщину, люди. Завирувало культурне життя в Луковицькій ЗОШ. У 1993 році завдяки аматорській діяльності вчителя музики Андрусяка Григорія Степановича та вчителя – хореографа даної школи Сафрюк Тетяни Василівни, був заснований дитячий аматорський колектив народного танцю « Буковинка». Учасники «Буковинки» – учні 5-х та 6-х класів, захопилися вивченням та збереженням народних традиційних танців. В репертуар входили:
– молдавський народний танець « Коса»;
– гуцульські танці « Гуцулочка», « Горяночка», « Опришки»;
– буковинський танець «Руска»;
– буковинський танець « Буковинські візерунки»;
– молдавський танець « Ла віє»;
– український народний танець « Гопак».
Також Луковицькі зірочки спробували свій талант в сучасних постановках:
– « Танго», « Чунга- Чанга», « Рок-н-ролл», « Ча-Ча-Ча».
Їх творчі досягнення та географія конкурсів незліченна. Є учасниками багатьох районних конкурсів та фестивалів, які мали місце в замітках районної газети:
– учасники та лауреати ІІ туру Всеукраїнського огляду народної творчості по Глибоцькому району;
– переможці ( І місце) фестивалю конкурсу творчих колективів шкіл району;
– учасники весняного свята « Мерцішор» румунської та молдавської пісні, танцю й фольклору в с.Опришени;
– лауреати ІІ туру обласного Всеукраїнського огляду народної творчості. Нагороджені дипломами за вагомий внесок у розвиток української культури;
– переможці (І місце) районного фестивалю – конкурсу юних школярів серед танцювальних колективів народного танцю.
Славиться Луковиця династією творчих особистостей. Живе в селі родина Сафрюків- маленький осередок універсальних творчих особистостей. Батько – Сафрюк Володимир Михайлович – вчитель фізик місцевої школи, яку закінчив із золотою медаллю, випускник ЧДУ ім.. Ю. Федьковича із феноменальним даром науковця- фізика, математика, хіміка і разом з тим – неперевершеного музиканта, композитора, художника і « поліглота» – знавець декількох європейських мов. Мати- Сафрюк Гарафіна Лазорівна- вчитель від Бога. Педагогічна душа, закохана в життя, в своїх учнів і свою професію. Добра і мила до кожного, підсвідомо притягує до себе увагу людей своєю надзвичайною привітністю та оптимізмом. Привели на світ ці дві неординарні особистості трійко дітей – Надійку, Миколу та Ганну. Діти росли в мистецькій атмосфері: музики, живопису, літератури. Тому Надія поєднала в собі два таланти , які гармонійно сплелися в її житті, дві любові: до природничої фізики і любов до пісні. Надія –тонкий лірик і фізик в майбутньому – вчений фізик і композитор.
А найменша Анна чарує село, район і область своїми ліричними піснями, а народні і патріотичні – виконує на бандурі. Така , як мати, закохана у життя, мила людям… і не тільки, тому, що користь приносить їм своєю медсестринською діяльністю. Саме таку професію обрала Анна для життя.
Так і просяться слова М. Рильського з вірша « Троянди й виноград», щоб до кінця висловити вдячність цим творчим особистостям, які вклали безцінний скарб у розвиток культури села Луковиця.
« Ми працю любимо,
Що в творчість перейшла
І музику палку,
Що аж за серце тисне-
У щастя людського-
Два рівних є крила-
Троянди й виноград-
Прекрасне і корисне»
Сафрюк Ганна Володимирівна народилася 5 березня 1991 року. В 2008 році закінчила Луковицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. У 2011 році закінчила Новоселицький медичний коледж. Працює медсестрою обласної клінічної лікарні реанімаційного відділення. Приймала участь у конкурсі “Рідна пісня” в 2009 році, де зайняла ІІІ місце. У 2011 році на районному конкурсі “Нові імена” (смт. Глибока) виборола І місце. 2011 рік – обласний конкурс “Чисті роси” – І місце. Обласний конкурс читців “Хвилююче слово пророка” (2011 р.) – ІІ місце.
Сафрюк Надія Володимирівна народилась 24 червня 1983 року. Школу закінчила у 2000 році. До 2005 року навчалась в Чернівецькому національному університеті ім..Ю.Федьковича на фізичному факультеті. Після закінчення працювала в деканаті факультету. З 2009 по 2012 роки навчалася в Інституті напівпровідникових приладів ім.. Лошкарьова в аспірантурі. У січні 2012 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата фізико-математичних наук. Працює науковим співробітником даного інституту.
Володимир Михайловичнародився 22 січня 1957 року. Випускник Луковицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Після закінчення Чернівецького університету протягом 28 років пропрацював вчителем фізики в рідній школі. В даний час пенсіонер. Самодіяльний художник.