Освіта Коровія

Історія моєї школи

Керівники пошукової групи:  Флюндра Ірина Георгіївна, Постевка Надія Георгіївна

Виконавці: Косован В.І., Рюхтіна Ю. В. учні  10 класу

 Багато в світі гарних шкіл,
                                                                                            І десь далеко, і ось тут довкола,

                                                                                           Та всі ми стверджуємо із усіх сил,
                                                                                            Що кращою для нас наша школа.

З давніх – давен людина прагнула до знань. Невідоме завжди вабило, захоплювало, спонукало до пізнання. Цей природній потяг до знань задовольняли мудреці, жреці, старійшини. Вони були першими вчителями людей. Але бажаю¬чих навчатись ставало все більше і більше. Тому почали виникати школи — місця, де людей навчали премудрим наукам, та розкривали перед ними таємниці природи.
Школа в нашому селі, створена дуже давно, бо і село давнє. Воно пам’ятає і австро – німецький уряд, і ру¬мунську окупацію, і радянські часи. Ще до 1905 року в селі була невеличка хата – школа, де дітей заможних селян навчали читанню, арифметиці, граматиці. У 1905 році, за сприяння уряду Австрії, у селі завершилось будівництво нової церкви, і почалося спорудження нової школи – вели¬кого і просторого двоповерхового будинку. У 1918 році Бу¬ковину окупувала Королівська Румунія, і школа стала ру¬мунською. Навчальний рік поділявся на три триместри, канікули, і вихідні давались відповідно до релігійних свят та польових робіт. Один клас навчав один вчитель. Серед шкільних предметів були : історія, релігія, арифметика, граматика, читання, географія, біологія, еллінська (грецька) мова. Навчались у школі всі діти, не залежно від соціального статусу. Робочий день починався з доповіді старости класу про відвідування та з молитви «Отче наш». Вимоги до учнів були дуже жорсткими,   і рівень  знань у цей час був досить високим. У 1940 році румунська окупація змінилась радянською, і це, звичайно, відбилось на нав¬чанні . Викладання велось українською мовою, школа стала восьмирічною. Сільських, місцевих вчителів, ще не було. У важкий воєнний час та роки післявоєнної розрухи навчання в школі продовжувалось. Вчителів не було, тому навчання взяли на себе дві прості сільські жінки — Веренко Сільвія та Габор Домніка.
Коли економічний та політичний стан на Буковині дещо стабілізувався, це — кінець 40-х поч. 50-х років, у школу приїхали вчителі на чолі з директором     Верещаком. Серед вчителів були Шевченко Ніна Тихонівна та Чорна Марія Гнатівна, які зробили, все можливе, щоб школа почала свою нормальну роботу. У цей час, на кінець 50-х років, у школі вже навчались і майбутні її вчителі. Кілька сільських дівчат, які відрізнялись допитливістю, гарно вчились, і мріяли стати вчителями. І ось, цей час настав. На початку 70-х років Коровійська школа з радістю зустріла колишніх своїх випускниць, які стали вчителями. Це — Сидор Марія Дмитрівна, Блассі Маргаліна Миколаївна, Руснак Елеонора Василівна, Мартинюк Домніка Ністорівна, Рюхтіна Юліана Василівна, Зіневич Віра Петріна, Косован Віра Іванівна.
З особливим захопленням, навчали вони дітей, адже цим вчителям належала важлива місія — підняти рідну школу і село на належний рівень. Щоденна невтомна праця дала свої великі результати — призові місця на районних  і   обласних
олімпіадах.   Серед   випускників   з’явилися   студенти   вузів, технікумів,   про школу  знали вже  і  в районі,   і  в  області. Школа зажила,   виросла.   І. там,   звичайно,   стало  тісно.
Директорами за часи існування школи були: Петро Верещак, Іван Похольчук, Грімберг Й.Ф., Рижий І.О., Ігнатенко В.А., Лазаренко М.П. Тому,  директор школи Рижий Іван Олексійович вирішує побуду¬вати  нову   сучасну  школу.   І   в   1989  році,   у   селі   Коровія свято першого  дзвінка  було   особливим —  дітей   зустрічала нова школа.  Велика,    з   просторими  класами,   з   обладнаними кабінетами,   величезним подвір’ям та спортивною площадкою. І  результати, покращення  умов  навчання  не   заставили  себе чекати  :  перемоги в олімпіадах,   спортивних змаганнях,   те¬атральних та фольклорних фестивалях,   високий рівень  знань учнів.   Багато   випускників   школи   здобули   вищу   освіту,    і вже є нове покоління вчителів,  випускників нашої школи.
    З 1992 по 1997 роки директором школи був Ігнатенко Володимир Анатолійович. З 1997 по 2003 роки працював директором Лазаренко Микола Петрович. Учні школи не забувають дорогу до храму науки і повертаються до рідних стін молодими вчителями: Простебі М.М., Німіжан Г.Д., Лупуляк  О.Г., Чимчинська О.І. із цих прекрасних випускниць слід відзначити Лупуляк О.Г., яка займає посаду директора.
Ось така, звичайна історія звичайної сільської школи, де всі зусилля вчителів направлені на виховання справжньої  людини.