Проект підготувала пошукова група «Юні християни»
Керівники проекту :
Голунга Віорел Ілліч,
вчитель історії та правознавства
Загарчук Ємілія Георгіївна, заступник директора з виховної роботи
Пентелейчук Мар’ян Божеску Ірина Раду Вадим
Онофрейчук Марія Кутюк Маргарита
До світла віри всі ми йдемо
Сільський голова Глопіна Валентин Іванович на фоні Свято-Миколаївської церкви
Поблизу міста Чернівці, на річці Дереглуй, знаходиться мальовниче село Волока – село, яке виховало багатьох відомих людей: вчителів, лікарів. Вчених, інженерів, архітекторів, майстрів будівництва, діячів театру та культури, інструментальної музики, співаків народної музики, письменників, художників., скульпторів, священників, трудолюбивих робітників та селян.
Вперше про Волоку було згадано в оповіді Ігумена монастиря Путна Йосафа, який стверджував, що у 1488 році одночасно з селом Коровія , на території села Великий Кучурів та Космін виникло село Волока, а його мешканців називали волочанами. Волока – це село, яке поважає церкву, зберігає свята, культуру, історію та традиції своїх предків. Офіційна дата заснування села Волока знайдена в документі від 30 березня 1775 року, в якому вказано, що ці землі були підпорядковані монастирю Путна.
На території села Волока знаходяться кілька історичних пам’яток, які можна занести до туристичних маршрутів Буковини: храм Святого Миколая, який знаходиться на найвищому пагорбі села; Городище – зруйноване місце –фортеця, яка знаходиться на висоті 517 метрів над рівнем моря.
Гордістю Волоки є збудований 1831 року храм Святого Миколая.
Найбільш відомі історичні згадки надійшли до нас про храм Святого Миколая та про заснування і розвиток школи. Храм святого Миколая відомий тим, що є найбільшою дерев’яною церковною спорудою на Буковині. Як і два століття тому, храм Святого Миколая запрошує у всі свята мешканців села Волока та сусіднього села Грушівки, які тут шукають розради у щасті та горі.
У 2006 році в селі відбулася видатна подія, яка увійшла у славну історію нашого села. Божий храм святого Ієрарха Миколая відсвяткував 175-річчя від дня свого заснування. На цьому святі були присутні малі й дорослі мешканці села, сусідніх сіл, гості з Молдови та Румунії. На освячення храму також було запрошено багатьох священників Буковини і самого митрополита Чернівецького – Онуфрія.
Село Волока славиться не тільки віковою історією, культурою, традиціями, а ще й прекрасною природою, яка чарує кожного, хто хоч один раз побував тут. Приваблюють зелені пагорби, ліс, який охороняє село з двох сторін. Не кожний населений пункт має таке гарне розташування, місцевість, де здіймаються пагорби та дерева. Саме на одному з таких пагорбів височіє храм Святого Миколая або,Як ще кажуть Свято –Миколаївська церква, яка є релігійною та духовною скарбницею нашого села. З пагорба можна роздивитися майже все село: будинки, школу, прекрасну природу. Наше село красиве у будь –яку пору року і кожна з них до нас ласкава.
Історія села цікава та багата, і приховує багато таємниць: від створення церкви аж до будівництва школи.
За відсутністю джерел, ми не можемо відтворити дату будівництва першої церкви у селі Волока на Дереглуй. За переказами нам відомо. Що священики деякий час проводили Службу Божу в одному із приватних будинків. У 1785 році в селі вже була побудована маленька церква. Майже 200 років ця церква прослужила мешканцям села Волока.
В 1829 – 1831 роках була побудована нова церква у нашому селі. Стару церкву розібрали та перенесли у село Кічюра, на сьогоднішній день –кут у селі Червона Діброва, де вона стоїть і сьогодні.
Нова церква була побудована з дуба та на даний час є найбільшою церковною дерев’яною спорудою на Буковині. Церква побудована у вигляді корабля і є схожою на Ноєвий ковчег. Свято – Миколаївську церкву побудували з дуба, не використовуючи жодного залізного цвяха.
Іконостас був створений в 1833 році за кошти Теодора Чепішка, а також профінансував створення іконостаса церкви у селі Великий Кучурів (церква Успеніє Пресвятої Богородиці).
Вид церкви з двору (вхід)
Волочани дуже віруючи, з їхньої ініціативи у селі було сконструйовано багато капличок.
Каплиця біля школи Каплиця біля млину
Нова церква у селі Волока була побудована на честь святого Ієрарха Миколая, на відстані декількох метрів на південь була побудована дзвіниця із трьома дзвонами. У 2006 році дзвіницю облицювали камнем. Церковні дзвони Волоки можна почути на відстані 16 кілометрів. Якщо сприяють погодні умови – ще далі.
Церква святого Миколая (двір) Дзвіниця церкви святого Миколая
Неподалік від церкви, де колись знаходилась стара церква, відкрили сільський цвинтар, який був закритий у 1880 році. Через 20 років на цьому цвинтарі знов почали хоронити померлих мешканців села.
Старий цвинтар у Волоці
З 1774 року по даний час багато священнослужителів відправляли службу у наших церквах. Нами вивчено діяльність майже всіх служителів, які проводили службу в новій церкві та навіть деяких у старій церкві. Ми зупинимось на розгляді діяльності найвидатніших, на наш погляд, священнослужителів, які не тільки проводили службу, але і дбали про історію, розвивали економіку та культуру села Волока.
Один з цих священиків – Касіян Стратулат (1836-1914) родом з Малого Кучурова, почав свою діяльність у 1873 році. До цього він викладав російську німецьку мову та математику, був церковним адміністратором в селі Глибока, викладав богословіє в Чернівецькому інституті богослов’я.
Касіян Стратулат вніс великий внесок і в економічний розвиток жителів села Волока, він був серед засновників і керівників «Фонду збереження та кредиту», який допомагав бідним селянам вийти зі скрути. За 41 –річний період роботи пастирства села Волока, Касіян Стратулат багато зробив для культурного розвитку села, наприклад у 1905 році були проведені свята, на яких виступали фольклорні товариства волочан.
Іншим священиком та колекціонером буковинського фольклору був Сімеон Флоря Маріян (1847-1907). Ще з молодих років він збирав пісні та балади, які потім були надруковані в місті Ботошани. Крім того він надрукував працю «Румунська народна орнітологія», яка була видана 2 томах. За цю працю його нагородили премією в розмірі 4000 лей від Румунської Академії. Також він надрукував працю «Народна хроніка», в якій він описує, якими фарбами працювали народні майстри у буковинських селах. Крім цього до нас дійшли надруковані рукописи з ботаніки та декілька історичних праць. В місті Сучава видали політичний журнал, з яким співпрацював Сімеон Марян. На жаль, цей фольклорист працював у нашому селі мало часу –з 1876 по 1878 рр.
Багато священиків проводили службу у храмі села Волока. З 1991 року в нашому селі почав вести богослужіння священик Іоан Горда.
Отець Іоан Горда під час богослужіння
в церкві святого Миколая
У 2000 році сільська рада надала землю на відкриття нового цвинтаря в селі.
Новий цвинтар у Волоці відкритий у 2000 році
Окрім Свято – Миколаївської церкви, у селі є два будинки молитви. У 2006 році в церкві святого Миколая були проведені внутрішні оздоблювальні роботи. Був відреставрований Іконостас.
Храм у селі Волока завжди готовий прийняти мешканців села, сусідніх сіл та усіх бажаючих відвідати цю святиню.
Список відомих нам священиків церкви святого Ієрарха Миколая села Волока:
1. Іоан Балмош 1847 – 1856
2. Артонович (служив разом із сином Мелітом) 1846
3. Касіян Стратулат 1873 – 1914
4. Іоан Попеску, зять Касіяна Стратулата
5. Ніколай Нікітович 1900
6. Петру Дєляну 1914 – 1922
7. Ніколай Філієвич 1974 – 1875
8. Сімеон Флоря Маріян 1876
9. Теодор Добош 1880
10. Александру Попшор 1883 – 1886
11. Грігорій Крецу
12. Гавриїл Теляге 1886 – 1891
13. Іоан Янович 1893 – 1903
14. Георгій Велехорский 1906 – 1919
15. Резуш 1914 – 1923
16. Міхаїл Стерніоала 1967 – 1990
17. Іоан Горда 1991
Окрім Свято-Миколаївської церкви, у селі є два будинки молитви.
Існує легенда про зведення першої церкви у селі. Штефан чел Марє ші Сфинт (Штефан Великий і Святий) після битви з польськими військами в Кодрі Козмінулуй проходив із своїм військом урочище Козмін. Стріла ворога, наздогнавши Штефана, попала у гомілку, і на місці де пролилася його кров, він наказав побудувати церкву.
Ласкаво просимо до церкви святого Ієрарха Миколая у Волоці!!!