Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Загальна довідка
Географічні координати:
48°06′10″ пн. ш.
26°14′34″ сх. д.
Площа – 1970 га;
Населення – 1203 мешканців;
Відстань до обласного центру – 37км;
Відстань до районного центру – 7 км;
Адреса ради – Чернівецька обл., Герцаївський р-н, с. Тернавка,
тел. 4–13-48;
Поштовий індекс – 60544.
У центрі села знаходиться:
Село моє рідне… Щодня бачу я тебе, любуюся тобою й не можу намилуватися. Кожна людина згадує прекрасні дні й вечори, проведені на твоїх вулицях. З усіх сторін село оточено лісами. Вони схожі на темно-зелений сосновий паркан, що захищає жителів Дяківці від негараздів і влітку, і взимку.
Ось чому люблю своє село Дяківці.
На карті Герцаївського району в південно-східної його частини впродовж Українського-Румунського кордону 
розташовано наше рідне село Проботешть. З географічного розташування, воно сусідує з півночі з райцентром Герци, селом Могилівка та на заході з с. Тернавка. Перша історична загадка про наше мальовниче село датується серединою XVI століття та вміщаються у збірці «Документи щодо історії Румунії » ( А Молдавія XVIст. (1501-1550Т.1 Бухарест) на сторінці 585 де відмічається: «Я, князь Молдавії, Іліеш Рареш, 3 лютого 1549 року подарую Юрію Спатару тільки п’яту частину села Проботешть зі сторони Помирли, з обох боків струнка, знизу. А також видав йому частину біля кордону Герци». Таким чином, наше село входить до найдавніших населених пунктів Герцаївщини.
Перші мешканці села поселились у східній його частини (Букова, Царінка та Будей). Припускається, що поселились вони тут десь на межі XV – XVII ст. з Ардялу (Румунія) після нападу турків на ті землі. Взагалі якраз на цей період припадає заснування ще декілька сіл Герцаївщини, тому можна обґрунтуватися на цій версії про заселення вільних територій нашого краю арделянами.
Також з інших джерел дізнались що на той час більшість територій поселень належали молдавським монастирем. Стосовно нашого села то більшість його земель були власністю монастиря Пробота. Цей монастир діє і понині недалеко від м. Сучава (Румунія). А був збудований молдавським воєводою Петром Рареш десь у 30-х рр. XVI ст. на руїнах колишнього X римського легіону, головнокомандуючим якого довгий час був знаменитий римський полководець Пробус. Дослужив в римської армії до генерала, а з 276-282 рр навіть був імператором. Також знаємо, що керівництво тодішніх монастирів на всіх землях які належали їм, будували невеликі церкви, які іменували ім’ям даного монастиря.
У нашому селі, в уроче Букова ще довго зберігались рештки фундаменту першої церкви « a Probotei» (Проботьска). Швидше всього, що від те ім’я і перша назва села, яку як святу Трійцю можна розташувати.
«Пробус – Пробота – Проботешть»
На даний час офіційно село має назву Дяківці. Ця назва була дана у 1946 році під час перших радянських виборів, коли перша виборча дільниця села була названа Дескелень, від більшості прізвищ, які там мешкали. Новій владі не дуже було до подоби назва Проботешть і хтось з керівників району перекладав слова «даскал» (діакон) на російську мову та зробили його Дяківці. У 1994 році в селі пройшов референдум для повернення історичної назви села. Мешканці проголосували однозначно за це, але ще і зараз офіційно село поки є Дяківці.
Легенди. Досліджуючи історичні джерела виникнення багатьох Герцаївських мисцевостей, про погодження села Дяківці (Проботешть) легенда безпосередньо пов’язана з подіями, що відбулися в XV – XVI століттях в молдавський державі. Якщо ми проаналізуємо назву «Proboteşti» з стилістичної точки зору само собою розуміло «З Проботи ти є ». Тим більше, що в округах Ботошань і Сучава ( Румунія) існують шість сіл з такою ж назвою – Проботешть. Саме Ця обставина визначає. що належали монастимрям у подальшому вивчали їх зменшували ім’я. Але насправдь цікавою є легенда про будівництва монастиря Пробота в Сучаві. Сьогодні монастир існує у тій же формі яка була побудована в 1530 році. Засновником монастиря був син Стефана Великого – Петро Рареш. Але її зовнішній вигляд поніс великі руйнування від військово-політичних подій в Молдові. Цікаво що монастир Пробота був збудований на руїнах військових казарм 10 римського легіону, голова якого довгий час був генерал Пробус. Після довгої служби в Дакії (римська провінция в ІІІ-му столітті нашої ери). Протягом 276 – 282 роках Пробус правив як імператор Риму. Передбачається, що саме подвиги цього блискучого імператора і привабили Петра Рареша і він назвав цей монастирь Пробота. Для кожного монастиря у той час було виділено ландшафтні поверхні. Так велика площа нинішного села Проботешть Герцаївського району належала цьому монастирю протягом XV – XVI столітть. В якості речового доказу цього посилання приносимо руїни невеличної церкви на Букові (східна частина села). До кінця 40-х років ідентікували камені з мармуру фундаменту церкви Введення тракторів для обробки земель поховали глибокого під землею унікальні докази цих припущень. Священник Микола Сандовіг говорить у своїй книзі про своє життя і діяльність: «Тріумор праці та права про існування села залишається нашою першою святою обителі, яку люди називають «Пробота» яке пізніше перетворилось в успішніше ім’я – «Проботешть». І, як Свята Трійця узагальнюючи сказане можемо подати нерозривний зв’язок між словами Пробус – Пробота – Проботешть.
Над розділом працювали: Іоніца Захарії та Апетрі Діана – учні 9-го класу.
Керівники: вчитель історії Манолакі Лариса Михайлівна та педагог організатор – Іоніца Соріна Захарівна.
