Home / Герцаївський район / Молниця / Історія Молниця

Історія Молниця

В античності говорили про історію, що вона є вчителем життя. Справді, знання історичних подій, їх правильне научне тлумачення, допомагає нам краще зрозуміти сучасність і дає нам приклади на майбутнє. Ми, молничани, завжди були допитливими і нам було дуже цікаво згадати минуле, шукати давні документи для того, щоб визначити, з яких корінь ми беремо свій початок. В нашому селі зустрічаємо на кожному кроці красу та мудрість минулого поруч з сучасністю. Молничани схиляються з уважністю та пристрастю над історією свого села. Значення багатьох історичних винахідок були з’ясовані. Значення деяких залишаються незрозумілими, чекаючи нових винахідок. Справді, знання історичних подій, їх правильне наукове  тлумачення  допомагає нам краще зрозуміти сучасність і дає нам приклади на майбутнє. Минуле завжди в пам’яті жителів села  як національна гордість. Історія одного села може бути  вивчена  на основі  досліджень  історичних подій. Вони доходять до нас за допомогою дуже давніх  пам’яток, що є  історичними джерелами. 18 листопада 1393 року у Сучаві Роман Воєвод дарує синам Драгомира Албу:  Дмитру, Петрові, Михайлові та Жіуржіу село в Сучаві. Ця пам’ятка цікава тим, що історик Михай Костекеску дослідив родовід цієї сім’ї і прийшов до висновку, що Міку Албу   походить саме  з Молниці. Цей, починаючи з 1403 року, прозвав себе Міку Албу. Ймовірно те, що Міхул Старости є саме Міку з Молниці, який нас цікавить. 29 червня 1400 р. Сучава: цього року виданий перший документ, який зберігся від Олександра Воєводи, що подарував два села – Пояну та Гиртану боярам Строє та Іону. Це перший документ, який засвідчує про появу села Молниця. 12 квітня 1639 р. – документ купівлі-продажу засвідчує  про продаж Іоном Прежеску трьох частин з села Молниця Ісакові з Сінехеу. 16 травня 1755р. – документ,  який документує, що шоста частина Молниці разом з іншими поселеннями мали перейти під владу  Петра Луки замість боргу у сумі 275 лей. 1770 р. –  село Молниця перейшло під владу  Молдови, що була створена Бауром. 1803р. –  село Молниця документується у Герцаївському повіті, мало 67 платників податку, які щорічно платили по 780 лей, 7 осіб були відхилені від плати податків. Господарями  Молницького маєтку був Штефан Холбан. 1829 р. –  у Молниці збудований млин. 1843 р. –  збудована дерев’яна церква святого Миколая. 1912 р. –  населення складало 1315 людей, з яких 646 чоловіків та 659 жінок. Село мало 301 господарство, 287 – будівель населених, 20 – ненаселених. 1932 р. –  були збудовані дві хатинки Молницької школи. 1940-44 р. –  18 чоловіків з села загинули на війні, воюючи у румунській армії, а 43 односельчан  з 77 були репресовані. Вночі 15 червня 1941 року вони стали жертвами сталінського тоталітарного режиму. З них 21 особа загинула у Сибірі, а 22 – в озері Онега. Листопад 1949 р. – рік заснування колгоспу ім.Леніна. 1956 р. – у семирічній школі навчаються приблизно 300 учнів колгоспників. У селі створюється  бібліотека, в якій понад 5000 томів й яка має понад 400 читачів. Бібліотекарем був Дмитро Вієру, керівником будинку культури –  Михайло Чукля, який займав цю посаду з 17 років. Микола Гуцану був кіномеханіком. Директором сільської школи був Віктор Левицький з Новоселицького району. Ілля Чукля був головою колгоспу з початку існування. Пам’ятка свідчить, що Молниця є одним з найстаріших поселень Герцаївського повіту. Сьогодні, як і шість століть тому, село носить ту ж назву – Молниця . 29 червня 1400 року Олександр чел Бун нагородив  панів Строє та Іоана двома селами за справедливість та вірну службу, Міку з Молниці з іншими панами були свідками. Цей Міку був паном при царській думі Олександра чел Бун.  Як свідчить М.Костеску, починаючи з 1403 року,  він назвав себе Міку Албу, як виходцем  з сім’ї Албу. Назва нашого села має декілька версій походження. Одна з них – від прізвища Іона Молничана, який перший оселився в цій місцевості. Згідно іншої версії назва села, бере початок від річки, що простягається вздовж села і розділяє його на дві частини. Інші говорять, що в цих місцях, на березі річки  Прут були розташовані багато водяних млинів, ймовірно від цього походить назва Молниця. Дослідниця Дідіна Церущ – Аштефкулесе автор книги “Molniţa şase veacuri de statornicie românească” вважає, що назва нашого рідного села походить від того, що колись на цій території, де зараз розташоване село, крім буків та дубів росло багато ялинок та сосен. Від корення слово “molid”  (“mol”), що з румунської мови перекладається як сосна і походить назва села. Основним заняттям людей того часу було землеробство, скотоводство. Здебільшого орали легким плугом, який тільки борознив землю, але не перевертав скиб. Плуг тягли самі селяни, рідко коні та бики. Землю розпушували бороною і граблями. Коли достигав врожай, колоски збирали серпами. Молотили палками або дерев’яними ціпами. Зерна, звичайно, мололи кам’яними жорнами і водяними млинами. Врожаї були низькими. Зерно збирали тільки вдвічі – втричі більше, ніж сіяли. У сільському господарстві переважала дрібна худоба: вівці, кози, свині. Вже в ІІ половині ХVІІІ століття територія села належала боярину Горовей. Пізніше, у зв’язку зі змінами, ці землі перейшли до трьох братів – бояр Жиржовяну. За переказами  старих – селяни були задоволені, вони працювали у пана і отримували за це півурожаю. Залишки селяни продавали у містах повіту.

Такими були оселі селян наприкінці  ХVІІІ століття 

У середині 70-х років пані Аштефкулес Дідіна, навчаючись в аспірантурі Московського інституту,  знайшла у бібліотеці ім. Леніна документ, датований 29 червня 1140року, в якому згадувалося про село Молниця. У 2000 році виповнилось шість століть з того часу, як знайшлись в документах перші згадки про село. У своїй роботі “Історія Герцаївського повіту”(до 1940 року), опублікована у 1977 році, Іоан Мураріу спирається на документи, де  згадується  про існування багатьох сіл цього повіту, і  де  датовано  рік заснування нашого села – 29 червня 1400 року. З травня 2000 р. с. Молниця перейшло з Глибоцького району до складу Герцаївського району, населення на цей час складає 2262 осіб, 560 господарств. В селі діють державні установи: Молницька сільська рада, Молницька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Молницький дошкільний навчальний заклад, Будинок культури, сільська лікарська амбулаторія, місцева пожежна команда, відділення зв’язку «Укрпошта». Приватні установи: Торгівельна точка ПП  Маланка Михайло Михайлович, торгівельна точка ПП Кілару Лілія  Іллівна , торгівельна точка ПП Платіка Іван Іванович, торгівельна точка ПП Амураріца Іван Федорович,торгівельна точка ПП Гафу Іван Іванович, торгівельна точка ПП Костя Євгенія Дмитрівна, торгівельна точка ПП Іванюк Віталій Г. Селу належить близько 1700 га, з яких приблизно 500 га належать приватним особам, 80 га видані пасовиську. На території села існує агрофірма ” Молниця”. Селом правлять 15 депутатів та голова сільської Ради

Маланка М.М.


Молницька сільська  рада

ДНЗ с. Молниця був збудований в 1970 році.  Багато поколінь маленьких мешканців відвідували з радістю й захопленням цей заклад, але у 1997 році він був закритий .  Завдяки наполегливості батьків і фінансової допомоги Герцаївської РДА дитячий заклад знов був відкритий у 2002 році  після капітального ремонту. На сьогодняшній день тут працюють 6 вихователів та 8 осіб обслуговуючого персоналу якими керує завідуюча Аштефкулес Тетяна Георгіївна Працівники дошкільного навчального закладу і загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів нашого села тісно співпрацюють задля  досягнення однієї мети – навчання  і виховання підростаючого покоління.

Сучасна будівля школи   була побудована в 1977 році.  В школі  обладнано кабінети фізики, інформатики, хімії, математики, української мови та літератури, є майстерня, спортзал, спортивна площадка, бібліотека, ідальня.

Молничани дуже життерадісні та веселі люди,  багато працюють,але люблять і святкувати. Фестивали, концерти, конкурси, вечори та багато інші заходи організовували колишній директор Будинку культури Матвієвич Іван Георгійович разом із художнім керівником Оларіца Іваном Георгійовичем. Їхні традиції зберігають  і продовжують теперішні директор Брума Георгій Георгійович та художній керівник  Пінтілей  Михайло  Костянтинович.

ФАП був  побудований в 1963 році. У 2005 був перейменований у лікарську амбулаторію. На сьогоднішній день тут працюють 14  людей. Сімейний лікар – Гуцану Ірина Михайлівна, яка, закінчив Чернівецький медичний інститут, повернулась в рідне село, щоб допомогати своїм односельчанам.

Млин в Молниці був побудований у 1829 році. Після розпаду Радянського Союзу цей млин став приватністю Кілару І.М., який є дуже працьовитою людиною, з шаною відноситься до своїх односельчан і обслуговує всіх на високому рівні.

 

 

 

Відділення зв’язку «Укрпошта»

 

Ресторан «Лорі» був відкритий у травні 2009 року, після перебудови колишнього магазину. Пізніше був відкритий і ресторан  «Еліт-Лорі».
Приватний підприємець – родина Сирбу. Тут справляються весілля, хрестини, дні народження. Церква Святої Діви Марії «Радість всіх   скривджених» та будинок Великої сім´ї  отця Жара Михайла були побудовані у 2002 році. Тут проживають 300 дітей та 50 черниць,  які   піклуються про цих дітей.


Церква Вознесіння Христа побудована у 1808 році.

Ми дуже пишаємось тим, що проживаємо в такому мальовничому селі,  яке розташоване на правому березі річки Прут, яке має свою історію, свої  неповторні традиції та  обряди.  Люди  тут дуже працьовиті, веселі та життерадісні, тут є всі умови для гідного проживання і село процвітає:

Література:

1. Didina Ţăruş-Aştefculese, Molniţa – şase veacuri de statornicie românească, Chişinău, 2000. 2. Th. Codrescu, Uricarul sau Colecţiune de diferite acte care pot fi servi la Istoria Românilor, Iaşi, Tipo-Litografia Buciumului Român, vol. III, 1886, p.297-299. 3. Gh. Ghibănescu, Surete şi izvoade, Iaşi, 1924, vol. XII, p. 8-109. 4. Corneliu  Istrati, Condica Vistieriei Moldovei din anul 1816, Iaşi, Editura Academiei, 1979, p. 88-90. 5. Arhivele Statului din Regiunea Cernăuţi, Fondul nr. 665 (comuna Lunca), Registrul 1, Folia 1/1916.

P.S. Наша дослідницька група продовжує пошук цікавих матеріалів про с.Молниця. Ваші рідкісні  архівні фото та спогади старожилів стануть цінним надбанням нашої сторінки. Заздалегідь вдячні всім, хто долучиться до цієї великої справи. Ваше особисте фото та подані матеріали знайдуть своє відповідне місце в історичному описі нашого села.

Контактна інформація: Тел. 0-240-3-33-10

Над проектом працювали:

Керівник: Житарашу Г.В. – педагог-організатор


Координатор:  Сувейка Н.О. вчит. румунської мови та літератури
   

Творча група : Антон  Раїса Іванівна 8 кл., Кілару Христина Іванівна  – 8 кл., Платіка Віталіна Віталіївна – 8 кл.,Гочу Юлія  Дмитрівна– 8 кл., Жар Ірина  Михайлівна- 8 кл., Жар Юлія  Михайлівна - 8 кл.