Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Існують багато звичаїв, пов’язаних із святом весілля. У кожному селі – різні обряди. Але нам здається, що найкраще весілля святкують саме у Молниці. Люди похилого віку говорять, що «шлюб – це на все життя», тому селяни з вірою в душі бережуть традиції і обряди пов’язані з весіллям. Весільний обряд с. Молниця поділяється на три етапи: передвесільний, весільний, післявесільний.
Передвесільний – це заручини, коли знайомляться батьки хлопця і дівчини. Це відбувається в будинку майбутньої нареченої. На заручинах обидві сторони обговорюють час і місце весілля, підшукують вінчальних батьків. Весільний – це день весілля (субота або неділя), розпочинається у молодого, який разом з молодими хлопцями та дівчатами ідуть до вінчальних батьків. Зазвичай на подвір’ї вінчальних батьків грає музика і молодий запрошує на танець вінчальну матку. Потім всі разом ідуть до нареченої. Гостей зустрічають батьки нареченої, які виливають відро води перед ними щоб молоді в шлюбі мали чисті помисли та довіряли один одному, і пригощають медом щоб життя було солодке. Після приходу молодого ворничеї (молоді неодружені хлопці) виводять наречену на подвір’ї.
Молоді танцюють танець з ворничелом і дружкою (незаміжня дівчина), після чого повинні сісти на два стільці один проти одного.
Наречений тримає перед молодою дзеркало,а матка одягає їй фату на голову.
Після обряду одягання фати, наречена ставить вінчальному батькові квіток, а наречений – матки і знов всі танцюють.
Ворничелул де касе, або староста, після танцю вінчальних батьків з молодими запрошує їх разом з батьками молодих стати у ряд,
щоб молоді мали змогу цілувати їм руки та просити благословення, і при цьому каже( три рази):
Buna ziua horă frumoasă, cinstita casă, blagoslovită masă!
Unde vă sunt statornicii de acasă înaintea noasră să ne iasă.
Cinstiţi nuntaşi de noi chemaţi şi de Dumnezeu adunaţi.
In picioare sculaţi, pălăriile din cap luaţi
și vre-o două-trei cuvinte ascultaţi.
Căci nu-i începutul de la noi şi nici de la fiii iştea doi.
Dar e începutul de la Adam, care ne-a făcut din viţă şi neam.
Din viţă-n viţă, a ramas treaba la aceste două mlădiţe.
Căci aceste două mlădiţe, fiind gata de a se căsători,
ca doi pomi de-a inflori.
Stau smereniţi şi aşteaptă blagoslovire de la părinţi.
Căci blagoslovirea părinţilor intăreşte casa fiilor,
Dar blestemul părinţilor risipeşte casa fiilor.
Sa fie făcută temelie de piatră, se risipeşte din vârf si până-n talpă.
Sa fie făcută temelie de os, se risipeşte din vârf si până-n jos.
Sa fie făcută temelie de argint, se risipeşte din vârf si până-n pământ.
Căci pasarea ce-i pasăre in pădure trăieşte, în pădure locuieşte
şi înaintea lui Dumnezeu tot greşeşte.
Dar nu aceşti doi fii
Care pieptul v-au supt
Braţele v-au rupt
Din somn dulce v-au deşteptat
Linguriţa de la gură v-au înturnat.
Dar voi iubiţi părinţi, toate in samă nu luaţi
In picioare le călcaţi,
Si fiii dumneavoasră iertaţi.
Iertaţii
Cu pâine, cu sare si darul cel mare.
Hura, flăcăi.
Hura, flăcăi.
Hura, flăcăi
Після батьківського благословення наречені разом із батьками та вінчальними батьками ідуть у церкву, де вінчаються за християнським звичаєм. У церкві молоді клянуться бути вірними один одному, обмінюються обручками.
Донедавна за кілька днів до весілля ставилася палатка, дівчата, найближчі подруги молодої, прикрашали палатку квітами, килимами. За день до весілля хлопці, друзі жениха, на воротах ставили дугу, яку покривали гілками ялинки, потім також прикрашали квітами, на неї клали ляльку у весільному вбранні, або великі обручки. Тепер, нажаль, весілля проводять не вдома, а у ресторанах, де після обіду збираються гості. Гостей зустрічають всі разом: наречені, батьки, вінчальні батьки.
За запрошенням старости гості сідають за стіл. Після першого столу молодята виконують першій танець, після чого танцюють всі запрошені. Раніше молоді неодружені хлопці та дівчата сідали за стіл після вінчання молодих і потім танцювали поки приходили на весілля одружені пари. Вважалось негарним молодим хлопцям та дівчатам бути на весіллі коли вже стемніло, тому вони дарували гроші нареченим й шли додому. Тепер на весіллях неодружені й одружені разом сідають за стіл. Після третього столу батьки, вінчальні батьки та гості вітають молодих та дарують їм гроші та подарунки.
Закінчується весільний обряд покриттям молодої хусткою, як майбутню господиню.
Післявесільний обряд має назву «від’їдини». Запрошують тільки близьку родину, сусідів і друзів. На від’їдинах молодята дякують весільним батькам за їх службу і віддають їм весільний калач, котрий весільні батьки ріжуть по шматочкам і роздають всім присутнім.
Хрещення. Таїнство хрещення започатковане Ісусом Христом. Він наказав своїм Апостолам після Свого воскресіння, кажучи: «Ідучи, навчайте всіх родичів, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа».
Хрещення проводиться у церкві священиком. Наповнюється водою спеціально підготовлений для хрещення чан, який названий хрещельницею. Після освячення води та читання молитов, священик опускає три рази немовля у воду і при цьому каже: «Хреститься раб(раба) Божий (називає ім’я) в ім’я Отця, амінь, і Сина, амінь, і Святого Духа. Амінь.» Хрещення, будучи поєднання із Христом у святій Церкві, обов’язкове для християн. Христос сам сказав: «Якщо не народиться хтось з води і з Духа, не зможе увійти в царство Боже». Тому Церква, наслідуючи прадавню традицію з часів Святих Апостолів, хрестить немовлят.
Після того, як немовля опускається священиком у купіль Хрещення, з його рук дитину бере хрещений. Хрещені батьки повинні завжди, до кінця своїх днів, молитися за хресників, навчати їх вірі. Хресники, у свою чергу, мають все життя шанувати хрещених батьків як своїх рідних.
Новорічні свята. З давніх-давен і по сьогоднішній день Новорічні свята в нашому селі святкуються починаючи з 25 грудня по 7 січня. На Різдво Христове – 25 грудня, діти ходять з хати до хати і колядують, прославляючи народження Христа. Раніше господарі віддячували колядувальникам колачами, горіхами, яблуками, а тепер – грошима. У Свят Вечір господині зазвичай кладуть на стіл 12 страв, для того, щоб цілий рік в домі був достаток.
31 грудня та 1 січня діти щедрують і вітають всіх людей зі святом, а молоді хлопці та дівчата, одягнені в національному одязі, вітають селян танцюючи «Калул», «Арделянка».
На Водохрещі люди ходять до церкви. У цей день освячується вода, якою господині окроплюють криниці, хату, домашню худобу, і яку зберігають в хаті цілий рік. Також, цією освяченою водою жінки окроплюють дітей коли хворіють, від зглазу.
Пасха. Молничани кожного року з вірою у Бога святкують головне православне свято Пасху. За 7 тижнів до Свята починається Великий Піст. В цей період не можна їсти м’ясо, рибу, молочні продукти, яйця.
У Великий Піст та неділю після Пасхи не святкуються весілля, куметрії, не організовують танці. В цей період, за християнським звичаєм, люди повинні ходити до церкви, молитись, сповідатись та причаститись. У Страсну Неділю господині прибірають хату, у четвер пекуть пасху та козонак. У суботу вечером, господині готують різноманітні страви, але їх не можна їсти, доки не освячується пасхальний кошик. Цей кошик, наповнений крашанками, пасхою , козонаком та різноманітними стравами, які молничани бажають бачити на своєму столі кожного дня, освячують у церкві.
.
Над сторінкою прцювали: Керівник: – Житарашу Г.В. педагог-організатор
Творча група: Арій Діана Сергіївна – 9 кл., Маноле Михаєла Михайлівна– 9-кл., Тимофті Міхаєла Михайлівна – 9 кл., Градінару Федір Федорович- 9 кл., Оларіца Віллі Романович– 9 кл., Чокобок Олександр Олександрович – 9 кл.
