Історія Остриця Герца

ЕНІГМА ОСТРИЦІ
За матеріалами професора, доктора історії
Сучавського університету «Штефан чел Маре»
Штефана Пуріча
(випускника Острицької школи)

Село розташоване на правому березі Прута та на окрайні регіонального центру отримав назву Остриця тільки наприкінці ХVIII ст., однак його історичне минуло сягає давніх-давен.

Відповідно до археологічних досліджень, село Остриця існувало ще у ХІІ ст.
Серед документів Штефана Великого (Молдавський воєвода у період 1457-1504 рр.) можна знайти акт про передання Монастиря Путна від 25 квітня 1472 р. із заголовком „Село Остриця на березі Прута з усіма доходами та місця для мільниці на Пруті”. Штефан Великий викупив село Остриця від боярина Табучь та його родини, які володіли селом з усіма привілегіями ще від Александра Доброго (1400-1432 рр.), заплативши 200 татарських злот.
Проте в іншому документі Штефана Великого від 6 березня 1490 р. зазначено, що цей воєвода Молдови викупив „село Клішківці на Пруті, на гирлі Дерелуя, Чернівецький повіт” від дітей Дасче з Клішківців та онуків Гроза та Міхайла за 250 татарських злот. Таким чином, відповідно до другого документу, на території сучасної Остриці, у „ гирлі Дерелуя” було розташоване інше село – Клішківці. Чи можливо, що село Остриця було перейменовано на Клішківці.
Документ від 15 березня 1490 р. затверджує права Монастриря Путна на ряд поселень, на Клішківці та Острицю в тому числі. Таким чином, у XV ст., на території сучасної Остриці, одночасно існували два села – Клішківці та Остриця. Цю констатацію можна знати ще і у реєстраційну кригу молдавського воєводи Штефана Великого датовану 2 лютого 1503 р., в якій серед інших поселень зауважено „і про село Клішківці, і про село Остриця на Пруті”. Одночасне існувала сіл Клішківці та Остриця і їхня приналежність до Монастиря Путна засвідчують і документи Петра Рарешя (воєвода Молдови у період 1527-1540 рр., 1541-1546 рр.).
Села Клішківці та Остриця як поселення, що належали до Монастиря Путна були незалежними від податкової та адміністративної служб молдовських воєвод. Таким чином, акт імунітету наданому Монастирю воєводою Штефаніце (1517-1527 рр.) зазначено, що в „усіх селах, які належать до Монастиря Путна позбавлені прав державні судді, старости та збирачі податків, ніхто з них не мають право збирати податки у населення, всі зібрані податки належать нашому святому Монастирю Путна”.
У більшості документів починаючи з 1490 р., села Клішківці та Остриця згадуються як різні села, що існують паралельно. Можемо вважати, що село Клішківці було більше, ніж Остриця, адже Штефану Великому довелося заплатити більше, ніж за Острицю. Необхідно зауважити, що село Клішківці вже не існує у наш час, а село Остриця розташоване на березі Прута та Дерелуй протікає через Острицю та витікає у річку Прут. Вперше село Клішківці зазначається у документі Молдовської держави у першій половині XV ст. Таким чином, в одному із документів від 10 лютого 1434 р. воєводо Штефан ІІ подарував село Клішківці Грозі та йому братові Міхаїл.
Якщо зважати на місце розташування села Клішківці в історичних документах – „на гирлі Дерелуя” – з цього виходить, що село Остриця не знаходилося на території її сучасного розташування. На жаль, у документах молдовських воєвод та Монастиря Путна XV-XVІІ ст. не було знайдено жодного історичного акту, в якому б було чітко зазначені географічні межі сіл Клішківці та Остриця.
Проте у 20 рр. XVІІІ ст. між Монастирем Путна та власником села Бояни (сучасний Новоселицький район) воєвода Іон Некулче почався територіальний конфлікт. Іон Некулче захопив частину земель села Остриця. Однак сучасні села Остриця та Бояни розташовані на різних берегах Прута.
У історичному документі датованому 1737 р. боярами Тоадерем Карп та Мироном Гафенко, зафіксовано, що села Остриця та Бояни „розташовані на березі Прута у Чернівецькому повіті, Остриця у верхній частині, а Бояни у нижній, а проблемна територія між ними, у центрі”. У іншому історичному документі, в якому описані межі села Бояни зауважується, що кордони Раренчі (сьогодні село Рідківці Новоселицького району) межують з Острицею.
Таким чином, можна стверджувати, що село Остриця було розташоване на березі Прута та межувало з Боянами та Рідківцями.
Після захоплення у 1775 р. Буковини від Молдови, австрійська влада здійснювала систематизацію території та населення. Таким чином, у 1782 р. було здійснено інвентаризацію власності Монастиря Путна. На основі пояснень наданих представниками Монастриря австрійській комісії, був складений відповідний протокол. Із повідомлень ігумена Монастиря Путна дізнаємося, що Монастир Путна не володіє чіткими кордонами села Клішківці, більше того,Монастир володів у мирі цим селом, у старих межах, до часів Калімаха Воде (існує імовірність, що йде мова про Іона Теодора Каллімакі, воєвода Молдови у 1758-1761 рр.). Цей Калімах Воде, ще 20 років раніше, подарував Монастирю Хореча частину місцевостей міста Чернівці. Після цього Калімах Воде направив туди людей, які разом з місцевими жителями мали вимірювати території, які Калімах Воде подарував Монастрирю Хореча. Ці люди здійснювали делімітацію та демаркацію території без участі Монастиря Путна, що призвело до захоплення великої частини села Клішківці, що знаходилося під керівництвом Монастиря Путна, та приєднали її до територій Монастиря Хореча, в складі якої існує і до тепер. Також у цьому документі зауважено, що село Остриця межує з Магалою та сучасною новоселицькою Острицею. Але „село Клішківці зникло і на його місце сьогодні розташовано село Остриця”.
Отже, можна констатувати, що у середньовіччі на території сучасної Остриці існували два села Остриця – Клішківці,яке було розташоване на річні Дерелуй та на Пруті, а також власне Остриця, яке межує з Боянами та Рідківцями.
Чому зникла назва Клішківціь і чи відбулося поширення назви Остриця над всією територією цілого поселення?
У праці „Die Bukowina”, видана ще у 1899 р., зауважується, що назва села Остриця проходить від слова остра – довгий острів. Таким чином, село Остриця сформувалося на острові по середині Прута.
З давніх-давен, на Буковина географічна назва Остра була дуже поширеною: гора Остра; річна Остра; село Остра (сьогодні знаходиться в Сучавському повіті, Румунія) і ще одне село Остра, яке сьогодні знаходиться у Кіцманському районі, між Нижніми Станівцями та Драчинцями. Для того, щоб не сплутати ці географічні назви, село було назване Остриця.
На жаль, ми не можемо відповісти на запитання, яка ж із вищенаведений версій є вірною? Адже не існують документи, в яких дається визначення назви села. Однак, вважаю, що всі варіанти мають право на інування.
Однією з серед останніх згадок про село Клішківці датується у документі Іоана Каллімакі від 11 липня 1760 р. Цей господар закріплює за Монастирем Путна ряд території, серед яких „і Клішківці”. Про село Остриця у цьому документі мови не йдеться.
У 1770 р. на Буковина почався голодомор з причин ранніх заморозків, що призвели до знищення молодих культур ланів Молдови. Холера яка була після року голодомору вбила велику частину населення Клішківців. Про цю трагедію нагадує нам і назва однієї місцевості в Остриці – Холяра (розташоване на 1 км. Від гирла Дерелуя). Тож, населення Клішківців було здебільшого знищене, і село, відтак, не було в змозі відродитися.
Проте село Остриця було розподілено на дві частини річкою Прут. Цілком можливо, що остричанам пощастило і їм вдалося вижити. Частина Остриці, яка залишилася на лівому березі Прута отримала назву – Кот Остриці, а більша частина села – правий берег Прута продовжує називатися Острицею. З часом, село Остриця розширилося на території колишніх Клішківців.
Географічне розташування села Остриця Герцаївського району Чернівецької області
Село Остриця розташовано у західній частині Герцаївського району й межує у західно-північній частині – з обласним центром Чернівці. На сході Остриця межує з с. Цурень та с. Маморниця, на півдні – з селом Молодія Глибоцького району, на заході – з селом Чагор того ж району, на південно-західній території – з містом Чернівці. З півночі на південь вздовж села протікає ріка Прут. Село розділяє на дві частини річка Дерелуй, а також дорога, що з`єднає місто Чернівці з західним кордоном України. Остриця відрізняється від інших сіл тим, що не має центру.
Село Остриця знаходиться у зовнішній зоні Прикарпатського крайового прогину, який має вікову тенденцію до занурення. Тут широко розповсюджений зсувний рельєф.

Легенди. Остриця – це давнє буковинське село, розташоване по обидва боки притоки Пруту – річки Дерелуй.
Історія села починається в далекі часи. Багато років тому на глибині 3м від поверхні було знайдено залишки кремінних пластинок і обгорілих кісток тварин. Встановлено, що це була палеолітична стоянка первісних людей, яка нараховує десятки тисяч років.
З давніх часів виникає питання: чому на обох берегах річки Прут розташовані села з однаковим топонімом – Остриця? Дослідники знайшли в архівах, що перша письмова згадка про це село датовано 10 лютого 1434р. в документах Молдавського воєводства під назвою Клішкауць. Село бере свій початок в долині річки Дріхалуй (Кучур – кривава річка), де знаходяться залишки дакської фортеці Кодень, яка описується Дмитром Кантеміром у своїй роботі «Descrierea Moldovei”. Припускається, що довгий час існували два поселення – Клішкауць та Остриця. Остриця була розташована на правому березі Прута, де оселилися перші мешканці, які утворили майбутнє село. Невідомо з яких причин частина жителів переселилася на лівий берег Прута, створивши нове поселення з тим же топонімом.
Вважається, що найдавніший кут села Остриця – Бажура, розташований близько 800м від фортеці Кодень. Знайдені артефакти свідчать про зв`язки мешканців села з фортецею.
З історії відомо, що перші поселення виникали на берегах річок, озер тому, що там було легше вижити. Так як село знаходилося на березі Прута, найпоширенішим заняттям було рибальство. Для рибальства існували різні приладдя. Один із них було остреце – затон, яким перегороджували річку, для ловлі риби. Через деякий час господарі приходили до «остреці» за рибою. Можливо, це і вплинуло на назву села.
За другою легендою Остриця походить від слова острів, який і на теперішній час існує на 300 – 400 м вище впадання річки Дріхалуй в Прут.
Цікавим є те, що топонім Остра зустрічається в Кіцманському районі та в Сучавському повіті.
Допускається ще одна версія походження назви Остриця – від слова гострий, так як село, розташоване вздовж ріки , мало вигляд гострого спису.
Не має значення в якому з цих варіантів прихована істина, але до сих пір залишається таємницею, що ці два села, розділені Прутом, зберігають однакову назву, традиції, звичаї та родинні зв`язки.Ці два села, розділені Прутом, зберігають одинакову назву – Остриця. Чому? Це залишається таємницею.

Координатор проекту Пуріч Олена Федорівна. Пошукову діяльність здійснювали: Боднараш Юлія, учениця 7-Б кл., Банарь Семен, учень 6-А кл., Будник Алла, учениця 10-ого кл., Гарабажів Іван, учень 7-Б кл., Гаврилюк Анастасія, учениця 7-А кл., Головач Вероніка, учениця 7-Б.