Наше село таке маленьке і чарівне, батьківське гніздо де ми народилися і виросли – що може бути дорожче в житті людини.
Наші жителі з давніх часів прагнули оточити себе красивими речами, які можна було зробити з того матеріалу, що давала матинка-природа. Наші пращури любили жити в оточені не лише корисних, а й красивих речей. Тому кожну зроблену річ намагалися прикрасити.
Кожна людина милується і любить природу, батьківське подвір’я рідного села. А також відпочити під старим дубом, який ріс недалеко від нашої хати. Пригадати цікаві оповідки та легенди, які розповідали нам батьки, а також спогади про цікаві ігри у дитинстві. Кожен з нас ким він не був має свою маленьку батьківщину. Це місто де народилися і зростали. Вона для нас найдорожча і найрідніша.
Саме тут ми почуваємося спокійно та впевнено, саме тут усе до болю знайоме і рідне. І куди би не закинула доля кожного з нас, ми завжди пам’ятаємо свій рідний куточок і щоразу прагнемо повертатися туди.
Підвальне (Бєчєшть) – це невелике село, яке розташоване в 14-ті км. від районного центру та 36-ті км. від обласного центру. Село межує з такими селами, як Байраки, Хряцька, Над’ярне, Тернавка, Великая Буда. У селі проживають близька 700 осіб.
Перша згадка про с. Підвальне (Бєчєшть) датується 1633 роком. Згідно записів архівних документів з Румунії, в яких є запис про акт купівлі-продажу підписаний між румунськими дворянами Орхеянул зі своєю дружиною, Одокією з Могошешти (Байраки) з Ісаку де Сінахеу в присутності румунських дворян Патрашку з Луковиці, Пінтилей Барбовські та Дмитро Барбовські з Бєчєшть (Підвальне). Цей акт був підписаний 28 серпня 1633 року та затверджений розпорядженням Молдовського воєводи Мойсе Могила від 2 вересня 1633 року у м. Ясси.
В 2008 році на краю села був встановлений пам’ятник на честь першої писемної згадки про наше село, який відзначив 375 років. Ця благородна справа була здійснена Організацією «Стіндард» з Румунії (голова Олександр Теодоряну), за сприяння Організації «Георге Асарі» з Герци та Байраківської сільської ради. Під час заходу були присутні Дмитро Годорог, голова районної ради, Костянтин Дабула, заступник голови районної ради, Михайло Лис, перший заступник голови районної адміністрації, Юстиніан Фокша, представник Генерального Консульства Румунії в Чернівцях, а також учні, вчителі, мешканці села.
Звідки походить назва села «Бєчєшть»?
За свідченням старожилів, раніше село належало багатим поміщикам, які для зберігання своїх врожаїв мали багато підвалів (румунською мовою «бєчь»). Звідти і назва села Бєчєшть. Але під час радянського періоду назву села змінили на Подвальное (українською «Підвальне»). З проголошенням незалежності України за селом закріпилася назва «Підвальне».
Легенди. За свідченням старожилів, раніше село належало багатим поміщикам, які для зберігання своїх врожаїв мали багато підвалів (румунською мовою «бєчь»). Звідти і назва села Бєчєшть. Але під час радянського періоду назву села змінили на Підвальне. Ця назва збереглася і до сьогодні.
Над розділом працювали творча група Підвальнянського НВК:
1. Албу Ніна Михайлівна, вчитель історії, стаж роботи 20 років, спеціаліст вищої категорії, керівник гуртка «Знавці історії»директор закладу.
2. Албу Дмитро Д., учень 8-го класу, член гуртка «Знавці історії».
3. Дупешка Денис М., учень 8-го класу, член гуртка «Знавці історії».
4. Крупник Васілій В., учень 8-го класу, член гуртка «Знавці історії».
5. Ілаш Анастасія І., учениця 6-го класу, член гуртка «Знавці історії».
6. Панченко Крістіна П., учениця 6-го класу, член гуртка «Знавці історії».
7. Танасе Марина В., учениця 6-го класу, член гуртка «Знавці історії»