Рендюк Теофіл Георгійович
„ Одне життя, а вчинків багато ”
Народився 7 липня 1955 р. у с. Цурень Глибоцького району Чернівецької області. Батько Георгій Ілліч (1923—2006 рр.) та мати Стефанія Георгіївна (1928—1997 рр.) Має братів: Івана, Віорела (1960—1993 рр.) та Віктора, а також сестер: Марію та Єлену.
Після навчання в Цуренській (1962—1966 рр.), Острицькій (1966—1968 рр.), Радгоспівській (1968—1970 рр.) та закінчення середньої школи № 10 у м. Чернівці, 1972 р. вступив на історичний факультет Чернівецького державного університету.
Після короткого періоду вчителювання у с. Багринівка Глибоцького району Чернівецької області, з лютого 1978 р. перейшов на наукову роботу — став співробітником Інституту історії Академії наук УРСР, а згодом — Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.
З 1979 р. по 1981 р. — військова службою офіцером: командиром взводу, командиром батареї та начальником розвідки артилерійського дивізіону.
У 1991 р. Т. Рендюк у м. Москва захистив кандидатську дисертацію з румунської проблематики.
З 1990 року — на державній службі: спеціаліст 1 категорії відділу з питань національностей, науки, вищих і середніх спеціальних закладів Чернівецького облвиконкому; консультант відділу у справах національностей та міжнародних зв’язків Чернівецької обласної державної адміністрації.
З жовтня 1992 р. Теофіл Рендюк працює в системі Міністерства закордонних справ України. Він належить до першої хвилі українських дипломатів, які заснували та розпочали роботу Посольства України в Румунії: був консулом та першим секретарем з питань внутрішньої політики, преси, культури, освіти та національних меншин, брав безпосередню участь у трирічному переговорному процесі та підписанні Договору про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією (2 червня 1997 р., м. Констанца, Румунія), сприяння його ратифікації Парламентом Румунії (7 липня 1997 р.) та Верховною Радою України (17 липня 1997 р.) та організації обміну ратифікаційними грамотами (22 жовтня 1997 р., м. Київ)
За участю Т. Г. Рендюка розпочалася нова форма регіонального співробітництва Української держави — тристороння співпраця Україна-Республіка Молдова-Румунія, початком якої стали тристоронні зустрічі президентів трьох країн у м. Ізмаїл (3-4 липня 1997 р.) та у м. Кишинів (22-23 жовтня 1998 р.). Він же був учасником перших 10-ти раундів українсько-румунських переговорів (1998—1999 рр.) з прикордонних питань та делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон України та Румунії у Чорному морі, а також двох перших засідань Змішаної міжурядової Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.
Після завершення своєї дипломатичної місії в Бухаресті, Т. Г. Рендюк, з серпня 1997 р. по січень 2000 р. працював в МЗС України, де обіймав ряд посад: першого секретаря та радника Управління Європи та Америки МЗС; радника, начальника сектору «Румунія-Республіка Молдова» ІІІ-го Територіального управління. У період з січня 2000 р. по серпень 2003 р. працював радником та радником по посаді радника-посланника Посольства України в Республіці Молдова, виконував обов’язки Тимчасового повіреного у справах України в РМ. За цей час надав сприяння ратифікації Парламентом Молдови Договору про державний кордон між Україною та Республікою Молдова (14 липня 2001 р.) та започаткуванню процесу демаркації цього кордону. Цікаво відзначити, що перший прикордонний стовп було встановлено 29 січня 2003 р. саме на кордоні між Чернівецькою областю України (с. Мамалига Новоселицького району) та тодішнім Єдинецьким повітом РМ.
10 листопада 2003 р. був призначений начальником відділу з питань української діаспори, національних меншин та віросповідань Управління культурно-гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України.
У серпні 2005 р. Т. Г. Рендюк стає начальником відділу з питань національних меншин та віросповідань Департаменту культурного та гуманітарного співробітництва МЗС України. З 4 листопада 2005 р. по 25 січня 2006 р. та з 14 квітня по 27 травня 2008 р. був Тимчасовим повіреним у справах України в Румунії. З 26 січня 2006 р. до 31 травня 2009 р. працював радником-посланником Посольства України в Румунії. На цих посадах забезпечив здіснення понад 15-ти офіційних та робочих зустрічей президентів, міністрів закордонних справ, оборони, внутрішніх справ, культури, охорони навколишнього середовища та інших офіційних осіб України та Румунії. 30-31 жовтня 2007 р. брав безпосередню участь у реалізації офіційного візиту Президента України до Румунії, а 3-4 квітня 2008 р. сприяв участі української офіційної делегації найвищого рівня у роботі Бухарестського саміту НАТО.
З червня 2009 року працює в центральному апараті МЗС України на посаді Заступника Директора Департаменту-Начальника відділу національних меншин та віросповідань Департаменту зв’язків із закордонним українством та культурно-гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України.
Одружений, має двох дітей.