Духовність Велика Буда

Храм душі

Чому люди відчувають таку велику потребу будувати храмові споруди? Скоро не залишиться на землі ні одного міста і села, де б вони не вивищувалися і не обожнювалися. Можливо це тому, що великий пророк написав такі слова: “Небо – престол Мій, а земля – підніжжя ніг Моїх;де побудуєте ви для Мене, і де місце спокою Мого?” І на кого я спогляну: на смиренного, сокрушенного духом, і трепетного над Моїм Словом. Отже, коли Бог буде оцінювати збудовані людьми храм, то не на матеріальну і вимог будівлі буде дивитися, а шукатиме в храмі смиренного християнина.
Більшість християн продовжують хвалитися одним перед одним своїм величними культовими спорудами. Люди не повинні приносити в служіння щось своє,не властиве задуму Бога, бо це приводить до втрати єдності з Богом. Ми повинні захищати духовні цінності від матеріальних. Тільки тоді побудуємо істинно храмове служіння. 

Як нам відомо від наших пращурів церква села Велика Буда була споруджена у 1793 р. Десь у 90-х роках ХУІІІ ст. брати Холбан (самі вони з села Великосілля) вирішили залишити на згадку про себе наступним поколінням деякі духовні споруди.

Першим почав будувати церкву старший з братів Тоадер Холбан у селі Байраки (Могошешть) і святить її 1 вересня 1792, іменем «Різдва Пресвятої Богородиці». Його батько, Ілля, разом з Василем та Андрієм Холбан, будує церкву у селі Велика Буда. В його душі виникло бажання побудувати церкву, яка не була б нічим гіршою за ту, що побудував старший брат. Під його керівництвом розпочалися будівельні роботи. Населення села брало участь у спорудженні церкви: деякі люди розбивали каміння, інші возили його за допомогою запряжених волів до місця будівництва. Коли все було підготовлено – почалося саме будівництво.
Діаметр внутрішнього кола церкви становить 20 метрів, ширина церкви становить 7-8 метрів. В результаті, церква отримує зовнішній овальний вигляд. Каміння з якого складений мур церкви має вшир один метр.
15 серпня 1794р. були завершені будівництво та освячення церкви. Цій церкві дали назву « Успіня Пресвятої Богородиці». Того ж дня, в олтарі прозвучало перше богослужіння. Тому, односельчани, 15 серпня святкують день храму.
Церква складається з гарного олтаря, великої зали, ганка, двох купол та однієї дзвіниці. Олтар має довжину у 6 метрів. Там знаходяться найгарніші та найсвятіші ікони. Всередині є стіл на якому розміщені старі та нові писання.

Там знаходяться і святі дари. Поруч знаходиться святий хрест. Після кожного богослужіння благословляється цей дар. Висота церкви становить близько 10 метрів, дах прикрашають дві високі куполи. Висота найвищого купола становить близько 17 метрів. В одній з цих веж знаходиться дзвіниця. Тут є три великі дзвони. Вони тут висять від моменту відкриття церкви.

У 1898-1902 рр. відбувся ремонт церкви під керівництвом Григорія Холбана. Була оновлена споруда храму. Варто зазначити, що село на той час знаходилося у жудеці Дорогой, Королівство Румунія. У ремонті брали участь такі християни як Василь Мілєску, Іон Герман, Іон Даміан, Онофрей Олару т. і. Після 1940 року, коли Герцаївський район потрапив до складу СРСР, Успенська Церква села Велика Буда, на щастя, не була закритою. Останній ремонт церкви відбувся у 1999 році. Були відреставровані ікони. На стінах церкви зображені Ісус Христос та Пресвята Богородиця,

Три Патріарха (Василь Великий, Іоан Златоуст та Григорій Богослов). У дворі церкви знаходяться могили жертв сталінських репресій 1940-1950 рр. та могили героїв Великої Вітчизняної Війни. Навколо церкви знаходиться паркан з каміння. Цей паркан був споруджений наприкінці ХУІІІ століття та є найдавнішою архітектурною пам’яткою села Велика Буда.
В Успенській Церкві прослужило багато священників. На превеликий жаль, нам не відомі імена священників, які служили протягом ХІХ ст. На початку ХХ ст., парохом церкви був Дубеу. Так, священик Тартакан прослужив до 1939 р. Після нього парафує Михайло Стерніоале, родом із села Волока. Він прослужив до 1989 р. Цього ж року, після закінчення інституту теології з Саудівської Аравії приїжджає Георгій Меринюк, який родом з села Чагор. Будучи хворим, він перестає бути священиком у 1991 р. У короткий шлях у церкві служили декілька священиків: Іоан, Павло т. і. Але у 1992 р., парафію бере у свої руки Михайло Маращук з села Мала Буда. У цій споруді виконував свої обов’язки дяк Василь Біля із села Круп’янська. У цій церкві знаходяться два великі світильники, багато підсвічників, а у 1999 р. у церкву був принесений прапор названий в честь «Божого війська». В іншому кінці церкви з правого боку знаходиться підніжжя, звідки лунають пісні, що славлять Бога.
У центрі є балкон та ікони, які були придбані людьми села Велика Буда. На ганку при вході знаходиться ікона Божої Матері. Тут були похоронені засновник церкви Ілля Холбан зі своєю жінкою та перший священик церкви.
Церква була побудована зусиллями народу. Ікони також були придбані самими жителями сіл. Цю святу спадщину треба зберігати для наступних поколінь, оскільки вона є носієм історії краю та відображенням життя працьовитого народу.

Над проектом працювали: Юря Л.Г. – заступник директора з виховної роботи та учні 10 класу: Кудрік Вероніка, Неделько Валентин, Крішу Віолета, Горда Дмитро, Олар Маргарета, Русу Діана

Твір “Храм душі” підготувала: Олар Маргарета, учениця 10 класу