Культура Великосілля

Культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Культура є складною системою буття.

Людина почала відокремлювати себе від оточуючого середовища вже на початку свого існування. Першими свідченнями цього процесу є примітивні малюнки на стінах печер, на ранньому етапі наші пращури просто лишали відбитки своїх рук або малювали пальцями «хвилі», що, ймовірно, вже свідчить про бажання змінити навколишній світ за допомогою власних творчих сил.

Хист і виняткова майстерність були притаманні нашим будівничим. Вони зводили чудові споруди з дерева, каменю й цегли. Основним будівельним матеріалом слугувало дерево.  Та головна окраса нашого села — церква Різдва Пресвятої Богородиці. Була збудована  з дерев’яних  балок у 1767р. у центрі села Великосілля Михайлом Холбаном та спільними  зусиллями мешканців села.

Це єдиний пам’ятник архітектури у нашому селі.

Як і інші церкви Буковини, наша церква має багато спільного з церквами північної Трансільванії. Це доказ того, що наш край є чисто румунською землею, що прагне до культурних та релігійних взаємозв’язків між румунами.
Після того як радянська влада стала господарювати на наших землях, деякі люди намагались зруйнувати цей пам’ятник архітектури, який для інших був символом віри і мали страх перед  Божою карою. Ці повторні  спроби були марними, оскільки у сусідньому селі Лунка стався трагічний випадок.

Сталося так що ворог стародавньої віри, бажаючи демонструвати свою героїчність та атеїстичні погляди, піднявся на дах церкви Св. Параскеви з села Лунка , щоб демонтувати хрест, але впав і розбився на смерть. Ця трагічна подія вплинула на свідомість усіх мешканців села Великосілля, і церква Різдва продовжує існувати і сьогодні (фото) .

Біля церкви знаходиться старий цвинтар, де були поховані  найбільш віруючі люди села.

Наша Церква і сьогодні радує око і переконує – румунська культура давня і прекрасна.

Творцем культури завзди був насамперед народ. Саме цей народ і зберіг культуру давніх прадідів у скрутні часи, саме він зміг відродити її та передавати нащадкам.

Над сторінкою працювали:
Керівник: Винту Олена Василівна

Пошукову діяльність здійснювали:

         Анастасія Аміхалакіой                                   Думитраш Василь