Автор: Гищук Лідія Петрівна, Лукян Ніна Іванівна
Виконавці: Осіпов Павло, Дядюшка Ірина
ХАРЧУВАННЯ СТАРООБРЯДЦІВ, ПОСТИ У ЇХНЬОМУ ЖИТТІ

Їжа липован в основному була вегетаріанською і складалася зі стручкових та інших овочів. М’ясо вони споживають тільки взимку, переважно на святки. Монахи і монашки взагалі м’яса не їдять. Особливе місце у житті липован займали і тепер займають пости. Впродовж року встановлено чотири пости: Великий, Петровський, Успенський та Різдвяний. Пости дуже суворі і тривають 186 днів протягом року. Перший тиждень Великого посту-суворий (строгий) піст. У деякі дні суворого посту («сухого» посту) не дозволялось навіть пити воду. В перший тиждень Великого посту їжа споживалася лише сира,
В останні дні Страсного тижня багато віруючих відмовляються від їжі повністю. Це голодування, підкріплене молитвами та внутрішньою зосередженістю, переноситься досить легко,світле Воскресіння людина зустрічає просвітленою.
Липовани переконані, що піст для віруючого – це праця душі, осмислення своїх вчинків, це покаяння. Витримати таку дієту неможливо без віри, без молитв,без допомоги Церкви.
Існували і абсолютні заборони щодо вживання деяких продуктів у їжу. Наприклад, 
Взагалі кулінарне мистецтво липован досить просте. Основні страви липован у ХІХ ст. перераховує Йоган Полек:борщ, мамалига, картопля з огірками або конопляним маслом, пиріжки з капустою, маком, або зі сливовим повидлом. Пили молоко, а в пости- компот із сушених фруктів. Щоб молочні продукти не пропадали під час постів через заборону їхнього споживання, жінки уміло висушували їх та засолювали. В кінці ХІХ ст. почали пити чай та каву. Між іншим, донедавна чай пили із грудочками цукру «вприкуску», що характерно для росіян.
Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області