Духовність Чагор

 Керівники пошукової групи Чагорської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Яловко Володимир Сергійович – вчитель історії, завідуючий шкільною кафедрою історії, археології та історичного краєзнавства.
Миронко Інна Іванівна – вчитель історії.

Список
пошукової групи Чагорської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Кулагіна Тетяна Володимирівна                      Мафтіяк Юрій Іванович
Семенюк Ярослав Миколайович                     Чинчук Ірина Миколаївна
Стримбу Юрій Георгійович                              Циганаш Анастасія Володимирівна
Стримбу Микола Георгійович                          Факас Анна Дмитрівна
Савчук Валентина Валеріївна                            Андоній Крістіна Георгіївна
Горощук Мар’яна Петрівна                                Гуменюк Василь Миколайович
Загарюк Владислав Васильович                        Звоздецька Віра Василівна
Кірілаш Владислав Олександрович                   Козачок Юлія Валентинівна

Духовність села Чагор
Історія церковного життя на селі є важливим фактором історії села в цілому. Як зазначає історик Василь Лаба, вивчення історії села є немислимим без вивчення історії церковного життя у ньому.
До 1880-х років в селі Чагор була дерев’яна церква, яку згодом розібрали і подарували громаді села Привороки.
Натомість в селі побудували нову, кам’яну церкву. За одними даними шематизмів будівництво велося з 1876 по 1884 рр., за іншими – з 1880 по 1884 рр., освячена у 1884 році. І сьогодні церква Святого Дмитрія знаходиться в центрі села.
За часів Австро-Угорської імперії це була німецька кірха, а в 1919 році стала православною.
Церква мурована, отинькована, на низькому фундаменті. В плані має форму хреста з півциркульним трансептом та апсидою і видовженим бабинцем. З півночі та півдня церкви між трансептом і бабинцем, а також між трансептом і вівтарем зведені пілони, а з північно-східної сторони – вежа, з дверима і вікном, що завершується наметовим дахом; північно-західний пілон завершується люкарною.
Церква крита схилим етернітовим дахом. Дах, що над південним раменом трансепту, має люкарну. Над квадратною у плані навою підноситься шестигранний барабан з куполом, що вінчається восьмигранним світловим ліхтарем з наметовим верхом. Стіни храму членовані декоративними контрфорсами, накритими схилими плитками, а на рівні верхнього ярусу оформлені лопатю, поєднаними вгорі аркатурним поясом. Цокольний ярус відділяється від верхнього тягою з дашком, покритим бляхою. Вікна церкви – різних розмірів, переважно видовжені, з півциркульними перемичками. Головний вхід до церкви влаштований з заходу та оформлений порталом, над яким прорізані великі здвоєні вікна. Ще одна пара здвоєних вікон розміщена у трикутному фронтоні, який вінчає західний фасад церкви.
В інтер’єрі домінує висотно-розкритий простір. Бабинець, трансепт та вівтар перекриті циліндричним склепінням, у бабинці склепіння з підпружними арками. Гранчасті ззовні купол та барабан в середині мають круглу в плані форму. Вони спираються на здвоєні підпружні арки. Невеликий присінок по сторонах має два приміщення, з яких двері ведуть у бабинець, а також з північного приміщення можна попасти на дерев’яні хори, які спираються на дерев’яні стовпи.
Стіни трансепту і вівтаря над вікнами оздоблені глухим аркатурним фризом. Вздовж стін бабинця і трансепту стоять високі дерев’яні лави. Іконостас з кінця ХVІІІ ст.., традиційний, чотириярусний, різьблений.
З південно-західної сторони від церкви знаходиться двохярусна, квадратна у плані, дерев’яна дзвіниця, перекрита схилим наметовим дахом. Стіни першого ярусу ззовні укріплені цегляною кладкою та отиньковані. Дзвони з початку ХХ ст..[1.с.41; 2.с.52].
Церква протягом всього існування була постійно діюча, навіть в роки радянської влади храм був відкритий для відвідувачів.
Могила о. Борчі Володимира
Службу правили: 1843 – 1863 рр. митрополит Буковини Сільвестр Морару-Андрієвич, 1864 – 1922 рр. – протопоп Берару Антоній, 1895 – 1934 рр. – о. Берару Олександр, 1935 – 1940 рр. – о. Григорович Ісідор, о. Харик Василь, 1941 – 1944 рр. – о. Бута Іоан, 1946 – 1948 рр. – о. Мардарій Федосік, 1946 – 2000 рр. – о. Борча Володимир, о. Олієвич Іоан. З 31 грудня 2000 р. службу Божу править настоятель-протоієрей Блага Петро Михайлович.
Під час ремонтних робіт у 1990 р. з південної сторони апсиди прибудували невелике прямокутне у плані приміщення (паламарна), що сполучається з вівтарем, та розписали інтер’єр.
На початку 1990-х років дороблено розпис церкви.
У 2003 році поруч із церквою збудовано обідню, в 2012 році в приміщенні зроблено сучасний ремонт. 19 лютого 2012 обідню було освячено владикою Мелетієм.
Протягом останніх років проводяться ремонтні роботи церковних приміщень. Зокрема у 2006 році перекрито церкву, у 2007 році поміняно іконостас, вставлено нові вікна, оновлено розпис, у 2008 році відремонтовано дзвіницю.
Всередині церкви на стінах та на іконостасі знаходяться як старовинні, так і нові ікони.
3 червня 2009 року владика Онуфрій освятив відремонтовану церкву.
Жителі села за власний кошт звели кілька капличок. Зокрема у 1995 році освячено каплицю Святої Трійці, збудованої коштами Чолака Георгія Васильовича; у 1997 році освячено каплицю Пресвятої Богородиці, яку збудував Косташ Василь Михайлович. На кошти Тощук Глікерії Артемівни збудовано дві каплички. У 2002 році освячено каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, у 2007 владика Мелетій освятив каплицю Святого Пророка Іллі. По вулиці Головній знаходиться ще одна каплиця – Святого Архангела Михаїла, але вона ще не освячена, оскільки ще не завершені всі роботи.
В селі мирно співіснують представники різних віросповідань.
На території села знаходиться ще одна духовна споруда – Духовний Центр Церкви Адвентистів Сьомого Дня Реформаційного Руху.
Після офіційної реєстрації Унії Церкви Адвентистів Сьомого Дня Реформаційного Руху за № 205 від 6.05.1992 р., і Відділі Релігії при Кабінеті Міністрів України в м. Києві, з офіційною адресою в с. Валя-Кузьмін, Церковна Рада вирішила будувати Духовний Центр. Пресвітер Церкви М.К.Демян звернувся до Облдержадміністрації, Глибоцької РДА та сільської ради с.Чагор. після вирішення всіх питань виділено 30 соток землі з придорожньої смуги та необроблюваного поля.
Будівництво Духовного Центру розпочали в жовтні 1992 року. Будівництво велося силами будівельної організації МПМК № 261 та членів громади. Значну долю в будівництво вклав технаглядач Волощук Г.Т. Але в основному проектуванням цього об’єкту та генеральним будівництвом в цілому, керував досвідчений молодий Пресвітер та Проповідник-Євангеліст Церкви АСДРР – Михайло Костянтинович Демян, який в свій час навчався в Чернівецькому Будівельному Технікумі.
І ось 6 липня 1996 року Духовний Центр з оточуючою земельною ділянкою, при велелюднім зібранні був освячений. Освячення відбулося в урочистій формі Святого Богослужіння.
Саме з цього часу продовжує свою діяльність Духовний Центр. В Будинку Молитви регулярно, тричі на тиждень, проводяться богослужіння. Щоденно діє відділ допомоги бідним та знедоленим людям. Для цього в церкві, в цокольному приміщенні, є кухня, яка виконує служіння.
Також проводиться спеціальне масове зібрання Євангелізації. Де всі бажаючі мають можливість почути живе Слово Боже і побачити кольорові слайди на Євангельські теми.
В Будинку Молитви є постійно діючий молодіжний та дитячий відділи, де вивчається Закон Божий та Святе Писання. Крім того, є хоровий та музичний відділи, де члени громади розвивають музичні здібності та навчаються церковно-хоровому мистецтву. Постійно відкрита церковна бібліотека для читачів духовної літератури. Діє медичний кабінет, де досвідчені лікарі надають безкоштовну допомогу всім страждущим.
В Духовному Центрі діє Місійна Школа – Духовної Семінарії Церкви, де молоді служителі, а також юнаки та дівчата вивчають Біблійні історії Старого і Нового Заповітів Священного Писання, християнську етику та ряд інших релігійних дисциплін під керівництвом Директора Місійної Школи М.Демяна.
Отже, сьогодні в розвитку демократичних начал у суспільстві церква відіграє велику роль. Церква виступає суттєвим фактором демократизації життя суспільства на засадах християнських цінностей, формує соціально активну позицію віруючих у справі відстоювання ними своїх громадянських прав, що в кінцевому підсумку прямо служить інтересам формування й розвитку громадянського суспільства в Україні.

Список використаних джерел і літератури.
1. Schemastismus der Bucovinaer gr.-or. Archiepiscopal-Diocese, fur das Jahr, Chernoviz. 1889.
2. Schemastismus der Bucovinaer gr.-or. Archiepiscopal-Diocese, fur das Jahr, Cernauz (Chernoviz). 1899.

Список інформантів
1. Блага Петро Михайлович – настоятель-протоієрей церкви Святого Дмитрія.
2. Тощук Дмитро Миколайович
3. Савчук Іван Дмитрович
4. Косташ Василь Михайлович
5. Чолак Георгій Васильович
6. Козачок (Чорней) Наталя Степанівна
7. Семенюк Микола Степанович
8. Дімітріу Іван Костянтинович