Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Яловко Володимир Сергійович – вчитель історії, завідуючий шкільною кафедрою історії, археології та історичного краєзнавства.
Миронко Інна Іванівна – вчитель історії.
Топольницька Ірина Олексіївна – вчитель біології та географії.
пошукової групи Чагорської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Семенюк Віталій Георгійович Унгурян Сергій Васильович
Семенюк Ярослав Миколайович Кушнір В’ячеслав Васильович
Циганаш Віталій Віорелович Лункашу Іван Дмитрович
Семенюк Олександр Володимирович Стримбу Юрій Георгійович
Циганаш Анастасія Володимирівна Ільницький Степан Сергійович
Репчук Микола Васильович Томащук Ігор Ярославович
Чорней Євген Вікторович Бордіян Каріна Іванівна
Пислар Віталій Дмитрович Чувик Діана Віталіївна
Павлюк Крістіна Іванівна Джур Іван Миколайович
Руснак Василь Вікторович Стримбу Микола Георгійович
Факас Анна Дмитрівна Савчук Валентина Валеріївна Велич кожного краю — в людях, які тут живуть.
Ярослав МудрийЧи хтось задумувався над тим, скільки талановитих, добрих, роботящих людей навколо нас. Видатна людина не тільки та, що уславилася на весь світ. Кожна людина – це особистість, кожна людина робить і робитиме свій внесок у розвиток господарства, науки, культури рідного села, району, міста. Кращі працівники підприємств, освіти, культури, науки – це також видатні люди рідного краю. І про них теж треба знати, розповідати, збагачувати їхній досвід.
Наше село Чагор також славиться видатними особистостями, які тут народилися, вчилися і працюють, вносячи своєю невтомною працею чималі здобутки села. Серед них є багато : вчителів, лікарів, музикантів, майстрів, матерів – героїнь, ветеранів праці, ветеранів війни, чорнобильців, афганців.
Але все починається з учителя. Ці люди творять велику справу, навчаючи дітей.Багато залежить від того, яке зерно вкладе вчитель у маленьку дитячу душу.
У нашому селі є такі творчі педагоги. Це корінні жителі села Чагор, ветерани вчительської праці Павлович Вероніка Дмитрівна, Вівчар Сільва Іванівна, Пінчук Маргалина Степанівна.
Це – яскраві творчі педагоги, що вміло вводять дітей у світ. Діти тягнуться до них, завжди чекають з нетерпінням зустрічей, стараються наслідувати їх. А саме основне- вони люблять дітей і діти люблять і поважають їх.
Хочеться сказати кілька добрих слів і про лікарів та весь медичний персонал, які народилися в селі Чагор і дбають про здоровя людини. Це Перепічка Андрій Петрович, Ткачук Віталій Степанович, Паньків Оксана Іванівна, Бужениця Тетяна Іванівна, Гой Вероніка Іванівна.Ці люди, памятаючи клятву Гіппократа, завжди приходять на допомогу вчасно і з добром у душі.
Та ніщо на цьому світі не може бути без матері. Матерів – героїнь у нашому селі знають і поважають. За материнську самовідданість, народження і виховання дітей, цим жінкам присвоєно почесне звання «Мати – героїня».
Без пісні та музики не може жити жодне село. Музикантів у нашому селі є небагато, але такі люди, як Андоній Георгій Степанович, Косташ Микола Степанович та Габор Віталій Штефанович вміють підняти настрій та звеселити людське серце. Вони з радістю заграють т а заспівають веселу пісню чи то на весіллі, чи то на хрестинах, чи просто на святі села.
Люди, які зуміли своєю працею досягти великих успіхів за межами рідного села, також стали для односельців гордістю.Це Котик Віорел Дмитрович, Грицьку Вероніка Степанівна.
На цьому історія нашого села не закінчується. Рік за роком підростатимуть нові покоління, які прославлятимуть та примножуватимуть наше неповторне село. Тому хочу сказати завершальне слово поетичними рядками:
Рік за роком спливають століття,
Ось пробігла вже тисяча літ.
На зустріч сонцю простягує віття,
Мій Чагор – моя доля і цвіт.
Котик Віорел Дмитрович – український дипломат.
Кандидат політичних наук, магістр з міжнародних відносин, відмінник народної освіти України.
Народився 15 вересня 1952 року в селі Чагор Глибоцького району Чернівецької області. Дитячі та юнацькі роки Віорела пройшли на теренах чудового буковинського села Чагор. Підвалини творчого потенціалу майбутнього педагога, науковця та дипломата закладалися в Чагорській восьмирічній школі, Чернівецькій музичній школі №1, Чернівецькому педагогічному училищі. У 1971-1975 роках навчався у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті, згодом у Молдовському державному університеті.
Після 20 років педагогічної діяльності, з проголошенням незалежності України, перейшов на державну службу і працював у Відділі міжнародних зв’язків Чернівецької обласної державної адміністрації, директором Представництва Чернівецької торгово-промислової палати у Румунії. Виховання у толерантному буковинському середовищі, де завжди панувала гармонія етнічних культур, мов, традицій і звичаїв, стало життєвим підгрунттям для опанування тонкощами дипломатичної науки.
З 1996 року працює в системі Міністерства закордонних справ України. Обіймав посади першого секретаря Територіального управління, начальника Відділу державного кордону, другого секретаря Посольства України в Республіці Молдова, радника-посланника Посольства України в Румунії. З жовтня 2011 року – Тимчасовий Повірений у справах України в Румунії.
Розпорядженням Президента України призначався главою української делегації Спільної українсько-молдовської комісії з демаркації державного кордону. Був членом делегації України у Підкомісії з прикордонних питань Українсько-Російської міждержавної комісії, учасником переговорів щодо Договору між Україною і Румунією про режим державного кордону, нині – член української делегації Змішаної українсько-румунської прикордонної комісії.
За особистий внесок у захист інтересів Української держави неодноразово відзначався почесними грамотами, подяками та цінними подарунками МЗС України, медаллю Прикордонної служби України, має звання почесного геодезиста України, почесного гідроенергетика України.
Віорел Дмитрович активно займається науковою роботою. Він автор низки наукових публікацій у сфері етнополітики та конституційного права.
Захоплення: історія, музика, поезія, краєзнавчий туризм. Володіє грою на музичних інструментах, автор низки поезій та пісень, перекладів з румунського фольклору.
Одружений, має доньку і сина.
Грицьку Вероніка Степанівна
Вероніка Степанівна Грицьку народилася в селі Чагор, Глибоцького району Чернівецької області в сім’ї селян Степана Тодоровича та Євгенії Дмитрівни Андоній.
В 1966 році вступила на навчання до Чагорської середньої школи, яку закінчила в 1976 році з відзнакою. Працювала в місцевому колгоспі «Маяк», на фабриці художніх виробів імені Юрія Федьковича в місті Чернівцях
В 1978 році вступила на навчання до Чернівецького державного університету, який закінчила в 1983 році.
В 1981 році, будучи ще студенткою університету, почала свою пошуково – наукову діяльність. В цей час В.С. Грицку бере участь у ряді експедицій, організованих міжнародними науковими організаціями спільно із Чернівецьким державним університетом по програмі «Alpeks». Появляються перші наукові публікації.
Після закінчення у 1983 році університету, В. С. Грицку працює інженером – синоптиком Таджицької гідрометео служби при Середньоазійській науковій обсерваторії.
З 1986 по 1994 роки працює в Молодіївській середній школі Глибоцького району на посадах вчителя географії та помічника директора школи по організаційно – виховним питанням.
З 1994 року працює в Чернівецькому Національному університеті імені Юрія Федьковича.
В 2002 року В. С. Грицьку займає посаду доцента кафедри економічної географії та екологічного менеджменту ЧНУ.Джерела інформантів.
1. Котик Віорел Дмитрович.
2. Грицьку Вероніка Степанівна.