Освіта Черепківці

Пошукова група: Карлійчук Анастасія 9кл.
Патраш Олена 9кл.
Старчук Анастасія 9кл.
Жижій Світлалана 10кл.
Керівник пошукової групи: Карп”юк О.Д. вчитель історії.

Історія школи села Черепківці

В самому куточку Чернівецької області, що біля державного кордону з Румунією розкинулось невеличке село Черепківці. В 1774 році і до 1918 року село було окуповане австрійськими властями. За словами старожилів, в цей період була відкрита в селі народна школа. В школі вчилися одна група дітей і вчив їх один учитель. Вчилися лише діти, яки мали одяг взуття, і шкільне приладдя.
Писали на «талах» вуглинками. Директором школи був пан Косієвич, він викладав німецьку та українську мову. Дана школа була з дерева. Для будівництва нової школи потрібна була цегла. Для цього в селі побудували дві цегольні. Навчання в новій школі розпочалося 1912 року. Школу будувала громада, а керував Ткачук Василь Ілліч. Школа була початковою. В листопаді 1918 року територію села захопила боярська Румунія. Життя в селі стало ще гіршим, бідність, голод, експлуатація панування була кругом. 60% населення було безграмотним. Діти селян не мали можливості учитись у середніх і вищих учбових закладах, відвідати театр, дивитись в кіно, читати книги, так як в селі цього не було, а було в Сучаві, Чернівцях, Сереті. Клубу і бібліотеки в селі не було. В період панування боярської Румунії навчання в школі велось на Румунський мові. Директором школи в цей період був пан Самушко Тарапон, який народився в селі Старий Вовчинець. Він був директором школи до 1934 року. Потім пан Самушко викладав в вищій школі в м. Чернівці. 1941 року виіхав в Румунію, там і помер. Школа була семирічна, кожний клас мав свого вчителя, релігію викладав священик Лазаріка, який два рази на тиждень вчив дітей «Закону Божого». Знання учнів оцінювалися за 10 бальною шкалою. Учні ,які вчилися на 9-10 їхали в Сучаву, Радівці, здавати перевідні екзамени. Так діти відвідували кіно, театри. Першими вчителями були: Топало Віоріка, Валентина Скріпкар, Томанюк Іван.
З 1935 р. -1940 р. директором школи був Сарчинський. Дисципліна в школі була «залізна». За невивчені уроки дітей били вербовими прутами. Такі які закінчували клас на один і два не переводили до наступного класу, а залишали на другий рік. Учень міг залишатись в одному класі поки йому не виповниться 16 років, і тоді учня виключали з школи.
Нове горе повисло над Україною. Почалася Велика Вітчизняна війна. Два тижні було оточене наше село. Чотири роки тяжкого гніту тягнулись для мешканців села. В цей період школа працювала. Директором школи в цей час був Барбакару Тодор.
У квітні 1944 року в село вступили радянські війська. Після воєнні роки були для села важкими. Війна залишила в селі свої сліди. В 1944 році директором школи була пані Лісова Марія. Не довго їй прийшлось працювати директором. В 1945 році повернувся з фронту її чоловік Володимир Миколайович Лісовий і приступив до керівництва школою. Він викладав історію. 1947 році пан Лісовий помер, і поховали його в селі Черепківці на кладовищі. Самий страшний рік для жителів села 1947 рік. Засуха, великий неврожай привело до голоду. Важко було з харчуванням. Цей тяжкий час для села, з Чернігівської області прибула, молодий математик Коломіець Олександра Сергіївна, вчителька початкових класів Галина Тимофіївна Зборовець, історик Марія Петрівна, Полош, Коломієць О.С. була завучем школи, а Усевич Данило Никонорович був директором.
Данило Никонорович був учасником трьох війн, інвалідом( без правої руки) людиною доброї вдачі, доброзичливий, справедливий. В 1948 році він виїхав з села і сліди його загубилися.
Директором стала колишній завуч О.Коломієць. Вона любила театральне мистецтво, у школі діяв самодіяльний театр, організовувала
концерти для жителів села. В 1951 році  Олександра Сергіївна після тяжкої операції померла. Поховали в Коломиї.
В 1951 році на посаду директора був призначений Шкуропад Яків Миколайович. Він працював з вчителями: Воронцова – Рештнікова Марія Іванівна (рос.мова та лит.), Холодова Євгенія Іванівна           (математик), з Кіровоградської обл., Бистріцька Надія Петрівна (німецька мова) , Левченко Надія Йосипівна – (початкові класи), Сергієнко Микола Сергійович – (Поч. класи), Авдєєв Олексій Миколайович (співи).
В 1953 році 24 серпня директором Черепковецької семирічної школи став 30-ти річний Москвін Веніамін Васильович. Він був нагороджений медаллю «За відвагу», «за перемогу над Німечиною», «За успіхи в навчанні та вихованні підростаючого покоління». Вениамин Васильович був нагородженний Медаллю ім. Макаренка. Разом з В.В. Москвином працювала завучем школи Пащук Ганна Дорофеївна – (вчитель укр. мови та літ-ри), Бабюк Олексій Євсейович (математику і фізику), Ковальчук Іван Станіславович (історик), Зеленько Анна Артимонівна (біологія), Букатар Валентина Омелянівна (історія), вчитель рос. мови і літератури,Ключник Лідія Василівна, (вчителька математики), Андронійчук Людмила Андріївна, (вчителька поч. класів)  Колотило Олімпія Адамівна, Слабогорська Валентина Дмитрівна, учитель малювання Мазур Любов Михайлівна, вчитель німецької мови – Цуркан Тодор Миколайович, Возняк Леонора Аксентіївна.
В 1980 році Веніамін Васильович вийшов на пенсію і директором школи призначено Чорнея Василя Ілліча, який працював до 1987 року.
А 16 березня 1987 року директором школи було обрано Каменюк Родіку Василівну, завучем Яновську Любов Юріївну.
У вересні 2004 року Родіка Василівна Каменюк розпочала збирання коштів на будівництво спортивного залу і майже завершила виготовлення технічної документації,але несподівана смерть обірвала її намагання.А в листопаді директором обрано Чаплю Дмитра Петровича. У 2006 році почали будувати спортивний зал, який в наступному році було введено в експлуатацію.