Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області історія краєзнавство традиції освіта культура Чернівецької області
Історія села Червона Діброва
Виконавець:Цимбалістий Всеволод
Керівник: Бейко Клавдія Григорівна
Городище
Існує досить вагома система доказів визначної ролі трипільської культури у формуванні сучасного населення України. Це перш за все висновки Вікентія Хвойки, наукові дослідження Миколи Марра, Віктора Петрова, Омеляна Партицького, Вадима Щарбаківського, Миколи Суслопарова, Валентина Даниленка, Григорія Василенка та ін.
За Валентином Даниленком, місцеві племена Поднівстров’я та Побужжя творили трипільську культуру вже за часів неоліту (буго-дністровська неолітична культура)*.
Люди на території села з’явилися в III тис. до н. є. Вони заселили Глибоку і найближчі до неї землі. У VIII – IX ст. тут утворилося городище тиверців, поряд з якими було слов’янське поселення, що розміщувалося в Південно-східній частині села, на погорбі прозваним в народі Василашковим.
Дерев’яними стінами стовпової конструкції було обнесене слов’янське городище IX ст. Його майдан розмірами 150 х 130 м. з трьох боків обмежують круті схили, а з четвертого, відкритого, виступають сліди оборонної лінії: розорений вал і запливший рів.
На місці розореного валу, як показали розкопки, проходила дерев’яна стіна з горизонтально прокладених деревин, закріплених стовпами – стояками. Від неї на глибині 0,3 – 0,4 м. збереглася неглибока канавка – відтиск на землі нижньої колоди, обгорілі деревини товщиною до 10 см, шматки глиняної обмазки з відбитками дерева та стовпові ями.
Із зовні стіна була зміцнена земляним укосом з кам’яною серцевиною -крепідою, а з внутрішнього боку – наземними будинками з деревяно-глиняними стінами. Від останніх на давній поверхні збереглися незначні залишки у вигляді культурного шару шириною 3,5 м, в якому знайдено шматки глиняної обмазки з відбитками сплетіння, вугілля, уламки ліпних та гончарних горщиків. Сліди наземних будинків простежено з усіх боків площадки городища. Але біля обривів мису оборонна стіна проходила понад краєм площадки і не була зміцнена штучним земляним укосом. Тут його функції виконував природний укіс мису.
Укріплений майдан городища не був забудований. Культурного шару на ньому не виявлено ні в розвідкових траншеях, ні на поверхні після глибокої оранки, якою був порушений і материковий грунт. На території мису виявлено плями давніх жител, але вони розміщуються за межами укріпленого майдану. Більше їх виявлено у підніжжі мису, на якому розташоване городище, з його південного боку. Тут розкопано дві зернові ями з обпаленими стінками, знайдено жорнові камені і керамічні шлаки. Керамічні комплекси городища і селища однотипні. Вони відносяться до пізньої фази культури типу Луки Райковецької (фаза В2).
В 1973р. це городище виявила і розкопала експедиція ЧДУ на чолі з Б. Тимощуком . Видано паспорт пам’ятника історії та культури СРСР 26 червня 1975 року.
Історико – географічна характеристика села Червона Діброва
Місце, де було засноване вперше село називається Полем. Чому люди покинули рівнину і пішли на пагорби? Старожили села розповідають, що їх примусили зробити це силою, коли прийшла радянська влада. У селі заснували колгосп, і всі ці землі стали колгоспним полем. Назва «Поле» залишилась до сьогоднішнього дня, а свідченням того є декілька хатинок, які стоять там і досі, в декільках з них живуть люди.
Червона Діброва, село Глибоцького району Чернівецької області, існуючий населений пункт.
Площа становить 314,8 гектара або 0,46 % площі району, населення – 664 особи, густота – дві особи / га.
Географічне розташування села:
• знаходиться на південному заході України (Буковина);
• розташоване в передгірській природно-географічній зоні, між Карпатами та річкою Прут (Прут-Сіретське межиріччя);
Межує:
• з півдня з районним центром Глибокою,
• з півночі з с.Волокою, Глибоцького району,
• зі сходу з с.Михайлівкою Глибоцького району,
• з заходу з с.Тисовець, Сторожинецького району
Протяжність села з півночі на південь близько 3 км, а з заходу на схід – 3,4 км. Протяжність кордонів села 23,8 км.