Освіта Червона Діброва

Освіта у селі Червона Діброва

Виконала: Одайська Леся
Керівник: Бейко Клавдія Григорівна

Шкільний корпус №1 збудований ще за часів панування у нашому краї Австро-Угорщини  у 1894 році. Фундамент та підвал  викладені із спеціального каменю, а не з бетону. Ще до 2010 року на покрівлі будівлі лежала австрійська бляха. На території школи було посаджено великий яблуневий сад. Дерева-старожили ще й до нашого часу пригощають нас соковитими плодами. Під владою Австро-Угорщини освіта в нашому краї мала розвиток. Школа була початковою, учнів навчали українською мовою.
Після приходу Румунів у наш край, корпус добудували, згадує Бейко Іван Костянтинович (із розповідей свого батька Бейка Костянтина Іларіоновича). «Директор жив на території школи. Біля садиби була і стодола, в якій директор тримав корову, курей. Навчання вже велося румунською мовою. Дуже на той час прискіпливо відносилися до вивчення румунської мови: хто погано знав румунську, того били різками по пальцям».
До 1970 року всі діти села вчилися у цьому приміщенні у дві зміни. При школі була кролеферма.
Звичайно, за стільки років існування корпус почав розсипатися, «косметичні» ремонти мало що допомагали: вікна і двері прогнили, обсипалися фасадні стіни, потріскався фундамент, не утеплені стіні та стелі, дах старий і потребував капітального ремонту. В таких умовах працювала шкільна їдальня, бібліотека та два навчальні класи. Саме тому його негайно треба було ремонтувати, як тільки віднайдуться  кошти.
Громадська організація, створена директором Бейко Клавдією Григорівною і батьками, взялися за роботу. Згадує Клавдія Григорівна: «Працювали з Проектом ЄС і Програмою розвитку громад населених пунктів «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». 9 тис.грн. зібрала громада, 68 тис.грн. дала Глидоцька держадміністрація, 78 тис.грн. – ООН. Розробили проект «Енергозберігаючі технології у школі села Червона Діброва», за яким у шкільному корпусі №1 замінено вікна (17 штук) та двері (2штуки) на метало пластикові, утеплено стелю та стіни будівлі; перекрито та відремонтовано покрівлю; стягнули фундамент; зробили євроремонт приміщень; отримали нові меблі. В результаті таких робіт мета енергозбереження була досягнута, а діти вчаться в теплих, світлих класних кімнатах».
У 2011 році було схвалено рішення відкрити у цьому корпусі одну дитсадкову групу. Вже у 2012 році Червонодібровська школа стала НВК.

Скориставшись ситуацією, що у районі розпочала роботу програма Українського фонду соціальних інвестицій, директор та батьки вирішили співпрацювати  з фондом.
Батьки створили ініціативну групу, що керувала цією співпрацею.
Напружено працювали протягом одного року з громадою села, спонсорами.
УФСІ виділив 606 901 грн., громада села зібрала 39 495 грн., спонсори перерахували 27 494грн., відділ освіти виділив 16 000 для придбання спортивного спорядження та меблів.
За ініціативою батьківського комітету кожен батько відпрацював на будівництві спортивного залу один день, тобто вніс посильний внесок у важливу справу.
Така співпраця дала великі результати. У школі збудовано сучасний типовий спортивний зал з роздягальнями, душовими кімнатами, внутрішніми туалетами, кімнатою для зберігання спортивного інвентарю, з сучасним кабінетом для вчителя та великим залом для проведення фізкультурної роботи.
Було придбано спортивний інвентар, який дає можливість вчителям виконувати навчальну програму з фізичної культури на належному рівні.
У співпраці з батьками зроблено оформлення спортивного залу (інформаційні стенди для дітей по фізичній культурі та спорту). Завдяки цьому учні школи вже четвертий рік поспіль займають перше місце на районні спартакіаді.