Глибока

Щирі вітання гостям нашого сайту!

Глибоцька земля обдарована Божою ласкою, щедрістю її талановитих людей, незрівняною красою дивовижної  природи, таємницями стародавніх слов’янських городищ та укріплень, неоціненних археологічних знахідок.
Є щось особливе у невеликих селищах із їх затишними скверами, неквапливими розмовами літніх людей, діловитістю молоді та срібним передзвоном дитячих голосів. Тут живуть люди, закохані у своє містечко.
Глибока приваблива в усі пори року: і влітку, коли її вулиці потопають у розкішній смарагдовій зелені, даруючи усім благодатну прохолоду; і восени, коли багряними загравами палахкотять клени і берези; і взимку у мережеві чудернацьких візерунків із біло-синього інею; і навесні, коли безтурботний гомін дитячих голосів перегукується із щебетом птахів що купаються у сонячній ясі безжурного неба.
А ще наше селище славиться талановитими людьми, щедрими на добре слово, дотепний гумор, щиру розмову.
Ми пишаємося  своєю Глибокою, любимо і бережемо її.
Красива і неповторна, з чудовою аурою багатонаціональних духовних традицій, приваблює своїм сьогоденням. Про історію селища, його видатних мешканців, про пам’ятні міста, про творчі та трудові здобутки глибочан ми розкажемо вам на сторінках сайту «історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області».
Бажаю усім прагнення і вміння берегти і примножувати славу рідного краю, його самобутній дух толерантності та багатокультурності.
Ласкаво запрошуємо до співпраці усіх, хто:
– любить свій край, цікавиться його історією та культурою;
– займається науково-пошуковою діяльністю, працює творчо, натхненно;
– популяризує національні та духовні цінності буковинців;
– готовий поділитися власними науковими розвідками з історії Буковини;
– прагне примножити національну скарбницю духовності, увійти до нової генерації її  творців.
Щастя і радості всім на кожен день! Живіть і працюйте з вірою у майбутнє та з надією у добро!

 

З повагою,

директор Глибоцького ліцею                                                          Д.І.Глобак

 

 

Глибоцька школа – знань ріка глибока
                                                                           Тут вчать не тільки ручки нас тримать,
                                                                                   А бачить все, що недоступно оку,
                                                                                     Всі барви світу серцем відчувать

 

Глибока – селище міського типу, центр району (в 1919-1940 рр. – Адинката). Розташоване на південному заході області. Назва селища походить від його розміщення в глибокій низовинній місцевості. Територію його заселено здавна. На високому місці в урочищі Замчище досліджено рештки глинобитних жител поселення трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.). У добу раннього заліза (VIII-VII ст. н.е.) стояв замок Вперше про Глибоку було згадано в 1438 році. В літописному документі за 1490 рік говориться про церкву села Глибока, яка ввійшла до Радауцького єпископства.
У 1491 році молдавський господар Стефан ІІІ своєю грамотою ствердив передачу села Глибокої придворному Юдці.
Глибока зі своїми землями і угіддями протягом довгого часу була власністю феодалів і монастирів. Про багаторічну боротьбу проти турецького гніту в народі існує чимало переказів. В одному з них розповідається, що в 1621 році козацький загін, очолений Миколою Мельником, разом з селянами Глибокої довгий час захищав Замчище від турків. У 1747 році в Глибокій проживало близько 30 сімей. Буковина переходить під владу Австрії. Село, як і раніше, часто перепродувалося поміщиками. Селяни при цьому залишалися в особистій залежності від панів.
З другої половини ХІХ століття село починає економічно розвиватися. Будується спиртовий завод, залізна дорога, розвивається сітка ґрунтових доріг, які зв’язують Глибоку з Стороженцем, Вижницею та іншими містами Буковини.
Пануючі класи австрійської імперії посилено колонізували край. Перші німецькі поселенці в Глибоці з’явились в 1857 році. З метою заохочення їм виділяли кращі землі, надавали пільги.
На розвиток освіти і культури в нашому краї у 19 ст., коли Буковина знаходилася під владою Австро-Угорщини, не зверталася увага. Але наші земляки мали великий потяг до знань, іще у 1816 році почали добиватися відкриття школи у Глибоці, зібравши для цього необхідні кошти.
Школа була одноповерхова, знаходилася у приміщенні, розташованому на Німецькій вулиці (сучасна вул. Центральна,71, корпус молодших класів), вулиця називалася Німецькою, оскільки на ній проживали німці.
Місцева влада довго зволікала з відкриттям школи, тільки у 1871 році було відкрито початкову школу для хлопчиків. Викладання велося на німецькій мові. З 1902 року до школи почали приймати дівчаток.
Будівля школи була одноповерховою, в ній було 5 класних приміщень( саме вона стала основою для добудови другого поверху у 1958 році). В цьому ж році розпочато будівництво основного корпусу нашої школи, перший випуск з якої був в 1962р.
Наша школа гордиться своїми випускниками:
Майщук Зиновій Миколайович – доктор сільгоспнаук
Золотарюк Олександр Васильович – доцент інституту теоретичної фізики м.Києва
Цибух Валерій Іванович – очільник Буковинського земляцтва у м.Києві
Крючко Ольга Миколайївна – професор хімії Гензелівського університету, штат Флорида
Дибкалюк Сергій Володимирович – завкафедрою Петербургзького авіаційного-інженерного технічного військового училища
Супрович Олександр Миколайович – генерал митної служби
Ністрян Леонід Варламович – віце-адмірал Балтійського флоту
Гуцуляк Василь Миколайович – професор, доктор географічних наук ЧНУ
Коновчук Віктор Миколайович – доктор медичних наук
Столярський Геннадій Юхимович – кандидат технічних наук
Франчук Тетяна Леонідівна – доцент Чернівецької філії КНТУ
Ви маєте прекрасну можливість дізнатися більше і глибше про наше рідне селище, яке має багату історію. Так, відвідати залізничний вокзал, який був побудований на початку 70-х 19 ст., маєток пана Скібіневського, який входить в категорію найвизначніших споруд кінця 19 початку 20 ст., краєзнавчий музей початку 20 ст. У райцентрі проживають люди понад 40 національностей. Упродовж століть вони дбайливо культивували між собою етнічне взаємопорозуміння, злагоду та відому усьому світові буковинську толерантність. Завітайте до нас на календарно-обрядові свята, на весілля, на культурно-мистецькі фестивалі і ви почуєте автентичні румунські, українські, російські, польські, молдавські пісні, побачите іскристі танці, серцем і душею доторкнетесь до краси духовних скарбів. Туристів приваблюють у нашому краї і дивовижні букові ліси, які є окрасою та гордістю землі нашої. Пам’ятки історії, архітектури, археології сповнять ваші серця гордістю за славні сторінки минулого, за людей, які тут жили і творили яскраве сьогодення.

 

Директор

Глибоцької гімназії                                                    Ю.Д.Блисенко