Історія Горбівці

                                                       Історія села Горбівці

Одним із мальовничих куточків України є Буковина – край чарівної природи і багатих народно мистецьких традицій. Поетична вдача буковинців і їх природній потяг до краси проявляються в найрізноманітніших сферах: чудових, мелодійних піснях, в життєрадісних танцях, барвистому одязі та вишиванках, килимарстві тощо.
Протягом століть Буковина перебувала під владою Туреччини, Австро-Угорщини, Румунії, а відповідно душилося тут українське слово, українська пісня, звичаї і традиції.
Одним із мальовничих куточків Буковини є село Горбівці, що на Глибоччині. А щоб торкнутися витоків, побачити його коріння, треба звернутися до історії.
Горбівці розташовані за 45км від міста Чернівці та за 2км від кордону з Румунією. Перша згадка про село 1564 року. Відстань від села до райцентру – 24км. Село Горбівці відноситься до Тереблеченської сільської ради. Площа села – 318 км2. Це давній населений пункт Північної Буковини. Назва села походить від місцевості горбистої рівнини, на якій воно міститься. Старші люди розповідають, що перші жителі села селилися довкола гуральні, яку тут збудував пан Цуркан. Він же, приймаючи на роботу, роздавав людям відповідні ділянки землі.
Вважають, що першими хто посилився в Горбівцях приблизно 300 років тому були – брати Василь та Дмитро Косовани.
Горбівчани сповідають православну віру. У 1887 році із села Черепківка Глибоцького району була перевезена до Горбівців церква, яку в 1889 році освятили і з того часу вона по нині діє.
Село українське, хоча всі навколишні населені пункти: Тереблече, Верхні та Нижні Синівці – румунські. Горбівці порівняно малі. Тут нараховується 320 дворів з населенням 950 мешканців різних національностей: переважна більшість із них, за паспортними даними – румуни, молдавани, росіяни.
В Горбівцях є дев’ятирічна школа, на 180 місць, клуб, відділення зв’язку, бібліотека, ФАП, 2 стадіони, 2 магазини, ПТК ,,КІМАРСЕ” (магазин-бар-сауна), магазин-бар ,,ТВІНС”.
За останні роки село стало ошатнішим, його прикрашають чисельні нові будівлі, а довкола зеленіють ліси, колосяться пшеничні поля.
Горбівці – село з давніми і гарними традиціями. Неоцінним скарбом є те, що горбів чани зберегли старовинні види народного мистецтва – вишивання, токарство, писанкарство.
Найширше побутує в Горбівцях такий жанр народної поезії, як лірична пісня. Мабуть, через пісню народ краще передає своє ставлення до дійсності.
Обряди Горбівців досить яскраво представлені в основному календарно-зимового циклу (колядки, щедрівки, свято ,,Меланки”). Весільний обряд села зберіг в своїй основі старовинний сценарій, який включає значну кількість пісень.
Горбівецький народ – народ мужній і гордий, завзятий і сміливий, дотепний і веселий.