Культура Кам’янка

Написано пошуковим загоном гуртка «Етнографічне краєзнавство» Глибоцького ЦТКСЕУМ на базі Кам’янської школи під керівництвом Стрілак Надії Петрівни, керівника гуртків Глибоцького ЦТКСЕУМ.
Склад загону:
1.    Тріфан Олена                   11кл.
2.    Мицак Мар’яна                  8кл.
3.    Ватричук Юрій                   8кл.
4.    Звоздецька Євдокія            8кл.
5.    Столярчук Любов               8кл.
6.    Загарюк Богдана                 8кл.
7.    Зеленівський Антон            7кл.
8.    Мазур Віталій                       6кл.

Розвиток культури
Кам’янка рідна моя,
                                                                                                     Краще село Буковини.
                                                                                                     Люди твої, їх діла
                                                                                                     Славлять тебе на Вкраїні.
                                                                                                                         М. Козуб

Край, де світять зорі дитинства, є близьким і зрозумілим кожному. Це – його епіцентр всесвіту. Але в кожного народу своя доля і свій світ широкий. Українці, чи не єдиний народ у світі, котрий завжди і скрізь повинен доводити свою ідентичність, самобутність. Впродовж  століть, не маючи власної держави, ми зберегли свою ідентичність. Постає питання: завдяки чому український народ не зник, не злився з масою своїх сусідів і недругів? Що об’днувало і тримало вкупі українців в особливо важкі моменти історії? Відповідь проста – оригінальна і глибока культура, система знань і уявлень про себе і оточуючий світ, світогляд, формування якого сягає у глибину тисячоліть задовго до приходу на цю землю християнства. Ми безупинно творили своє, тільки нам властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами осягався навколишній простір, закладалися засади історичної пам’яті Чим багатий мій народ? Насамперед талановитими ,творчими, працьовитими людьми. Серед них відомі письменники , поети, місцеві композитори, майстри та мисткині. Саме такі люди прославляють  своє рідне  село, зберігають та примножують культуру  та традиції краю.
Народилася ця чудова жінка у жовтні 1959 року. Після закінчення школи  навчалась в 10-му училищі на кулінара. Має посвідчення про закінчення курсів медсестер. Важко навіть збагнути, що ця жінка любить більше: ткати, вишивати,виьивати голкою килими та картини, займатись бісероплетінням, чи вирощувати троянди.  У світлиці Євдокії Дмитрівни милують око вишиті і виткані рушники, килими, ліжники, картини, подушки, скатерті, серветки, боярки, тайстри. Своєю фантазією, вмінням ця обдарована Богом жінка створює справжнє диво. З-під  її чарівних рук стеляться весільні рушники .
картини, пояси та прикраси з бісеру. У кожну роботу мисткиня вкладає свою світлу і добру енергію, знання, витончений смак, вміння і велике-велике терпіння. Її роботи знаходяться у приватних колекціях як в яукраїні так і за кордоном. Серед поціновувачів творчості Є. Д. Візнюк – дует ,, Писанка’’, для яких створила панно ,, Весняні квіти’’ і картину,, Писанки’’.
Євдокія Дмитрівна  неодноразово брала участь у різних фестивалях, виставках, майстер-класах:  всеукраїнський зліт юних майстрів народних ремесел (1984р.),  фестиваль ,, Карпатський вернісаж’’(2005),міжнародний гуцульський фестиваль(2003-2009), у 2008 році  на запрошення культурно-мистецького фонду,, Ватра’’ представляла наш край у Білорусії.
Славиться майстриня і своїми  карукованими писанками  .Використовує для виготовлення карук, акрилові фарби, віск та лак. Розмальовує гусячі, перепилині, качачі яйця. Особливість цих писанок в тому, що двох однакових ніколи не буває.
Євдокія Дмитрівна є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, у 2000 році удостоєна звання ,, Майстра народного мистецтва’’.
Є таланти  і серед молоді.
Випускники Вижницького коледжу декоративно-ужиткового мистецтва.  Хлопці  з дитинства бачили та відчували красу форм, кольорів, звуків. Для того, щоб народилось мистецтво, вони навчились не тільки вправно працювати інструментами та з їхньою допомогою відображувати бачене на полотні, дереві,  але художньо-образно сприймати дійсність .Їх  художня творчість це водночас пізнання світу, образне  мислення і практична  дія.
У народних піснях , легендах оспівана доля українського народу.  Звичаї, традиції, обряди, пісні  збирають, вивчають, популяризують та пропагують залюблені  в місцеву культуру учасники фольклорного колектив ,,Кам’янчанка’’.
Створений при будинку культури створений у 1982 році з ініціативи Віоріки Георгіївни Семенюк. Згодом колектив очолила Кузик Домніка Олександрівна. З 2011 року ансамблем керує молода, енергійна, залюблена у фольклор Бадло Галина Василівна.
За високу виконавську майстерність,і  активну концертну діяльність у 2007 році колектив отримав почесне звання «Народний».
Репертуар колективу складають українські народні пісні, відтворюються старовинні обряди, зберігаються звичаї та традиції, притаманні саме селу Кам’янка, народні костюми.
Жодне свято села не проходить без участі «Кам’янчанки”. Зараз колектив складається з 25 учасників різної вікової категорії. Всі виступи супроводжуються троїстими музиками, керівником яких є Пукай І.В.
Народний аматорський фольклорний колектив «Кам’янчанка» постійно бере участь у різноманітних масових заходах  не тільки району та області, а і за межами області та України. Змогли побачити та оцінити виступи колективу жителі Івано-Франківської обл., Польщі, Румунії, Молдови.
Репертуар колективу постійно поповнюється новими піснями, мелодіями та хореографічними сценками. Ведеться робота по залученню молоді для участі у роботі колективу. За високий художній рівень виконання, колектив неодноразово нагороджувався грамотами та дипломами районного відділу культури .