Видатні особистості Кам’янка

Матеріал підготували учні 11 – Б класу
Керівник – вчитель математики Білійчук С.І.
Білічук Сергій Васильович
Білічук Сергій Васильович народився 20 лютого 1980р в с.Кам’янка Глибоцького району, Чернівецької області. У 1995р успішно закінчив 9 класів Кам’янської загальноосвітньої школи та поступив на перший курс денної форми навчання Чернівецького індустріального технікуму в м. Чернівці. У березні 1999р закінчив технікум, здобув кваліфікацію техніка-електрика та одержав диплом з відзнакою за спеціальністю «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд». У тому ж році поступив на 3 курс стаціонару (на скорочену форму навчання в рамках продовження навчання в електроенергетичному напрямку) Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на фізичний факультет кафедру фізичної електроніки і нетрадиційної енергетики. Під час навчання в університеті з 07.2001р по 05.2002р працював інженером-конструктором, за сумісництвом, на ВАТ «Чернівецький радіотехнічний завод». У червні 2002р закінчив університет за спеціальністю «Нетрадиційні джерела енергії» та отримав диплом магістра енергетики. З 07.2002р працював інженером-технологом на заводі ВАТ «Кварц» м.Чернівці. 10.2002р звільнився з заводу за власним бажанням у зв’язку з зарахуванням до аспірантури Чернівецького національного університету на денну форму з відривом від виробництва. У жовтні 2005р закінчив аспірантуру з достроковим захистом кандидатської дисертації та отримав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук зі спеціальності – фізика напівпровідників і діелектриків. З листопада 2005р працював фахівцем Ікат. кафедри електроніки і енергетики ЧНУ. З лютого 2006р переведений на посаду асистента тієї ж кафедри де працює по даний час. Читає лекційні курси по інженерних спеціальностях: «Теорія електричних і електронних кіл», «Пристрої автомобільної електроніки», «Електронна медична апаратура», «Електроніка перетворювальних систем». З того ж року працює за сумісництвом старшим науковим співробітником кафедри електроніки і енергетики по різних тематиках. У рамках міжнародного наукового співробітництва провів наукове стажування в закордонних університетах: м.Любляна (Словенія) – 2007, 2008рр, м.Будапешт (Угорщина) – 2007, 2008рр, м.Яси (Румунія) – 2008, 2009рр, м.Русе (Болгарія) – 2011р. Є автором двох патентів України, більше 20 публікації у вітчизняних та закордонних наукових журналах. У серпні 2010р одружився на дівчині зі свого села. З серпня 2009р. за сумісництвом працює інженером-енергетиком (проектантом електропостачання та електрообладнання цивільних споруд) на ТОВ «Цивільпромпроект» в м.Чернівці.

Воробець Георгій Іванович
Посада: доцент, заступник завідувача кафедри.
Вчений ступінь: кандидат фізико-математичних наук.
Вчене звання: доцент
Тематика наукових досліджень: Синтез   і   корекція   параметрів   первинних   перетворювачів   інформації   та функціональних   елементів   обчислювальної  техніки   імпульсним   фотонним опроміненням.
Додаткова інформація:
Дата народження: 8 вересня 1962 року.
Місце народження: с.Кам’янка, Глибоцького р-ну, Чернівецької обл.
Навчальний заклад, який закінчив: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, фізичний факультет, кафедру напівпровідникової мікроелектроніки у 1985 році за спеціальністю „фізика”, зі спеціалізацію з мікроелектроніки та напівпровідникових приладів – з відзнакою.
Аспірантуру кафедри фізики напівпровідників радіофізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю 01.04.10 – фізика напівпровідників і діелектриків у 1988 році.
Працює в Чернівецькому національному університеті з 1988 року: 1988 -1990 – науковий співробітник кафедри напівпровідникової мікроелектроніки; 1990-1995 – асистент, 1995-2003 – доцент кафедри радіотехніки; з 2003 -доцент кафедри комп’ютерних систем та мереж.
За роботу в університеті у 2005 році відзначено подякою Міністерства освіти і науки України.
Кандидатська дисертація: Кандидатську   дисертацію   захистив   за   спеціальністю   – фізика напівпровідників і діелектриків у 1989 році.
Тема дисертації: Модифікація властивостей шарів і характеристик структур А1-Si, PtxSiy-Si імпульсним лазерним  випромінюванням.
Наукові керівники – доктор фіз.-мат. наук, професор Стріха Віталій Іларіонович та доктор фіз.-мат. наук, професор Бузаньова Євгенія Вікторівна. Установа, де проведено захист – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, радіофізичний факультет.
Наукові інтереси: Фотонні   методи   синтезу   і   корекції   параметрів   бар’єрних,   в   тому   числі нанорозмірних структур метал-напівпровідник, метал-діелектрик-напівпровідник та їх застосування для первинного перетворення інформаційних сигналів автоматизованих систем керування та створення і вдосконалення функціональних елементів і пристроїв обчислювальної техніки.

Воробець Олександр Іванович
Олександр Іванович народився 21 лютого 1974 р. У 1990 р. закінчив Кам’янську СШ із золотою медаллю. Цього ж року вступив на фізичний факультет ЧНУ, який закінчив у 1995 p., де і почав свою трудову діяльність інженером.
У 2000 р. учні Кам’янської школи познайомилися з новим учителем фізики. За 3 роки вони здружилися і згадують Олександра Івановича як доброго вчителя, який майстерно доводив їм фізичні істини.
У 2003 р. вступив до аспірантури, рік ще викладав і паралельно навчався. У 2006 р. закінчив навчання і 28 грудня 1996 р. захистив дисертацію на тему: «Модифікація властивостей халькогенітних бар’єрних структур імпульсивним лазерним опроміненням». З 2008 р. працює виконуючим обов’язків доцента на кафедрі комп’ютерних систем і мереж факультету комп’ютерних наук, який відзначив свою 7-ну річницю.

Матеріал підготували учні 9 – А класу
Керівник – вчитель української мови та літератури Чижемська О.В.

Дмитро Тодорович Панцир
Дмитро Тодорович Панцир народився 1943 року в селі Кам’янка Глибоцького району Чернівецької області.
Після закінчення сільської десятирічки працював токарем у колгоспі, відслужив строкову службу в пустелях Середньої Азії.
Закінчивши Харківський юридичний інститут, понад тридцять років працював у правоохоронних органах Харківської області. Має спеціальні звання полковника міліції та старшого радника юстиції. Він – Заслужений юрист України.
Його перша книжка про працівників міліції «Конвой вилітає завтра» побачила світ у 2000 році. Наступні його книги «Зустрічі далекі і близькі», «На відстань серця», « Розплата за легковажність». Продовжує писати Дмитро Тодорович і сьогодні.
Ниточка за ниточкою автор тче полярні трагедії життєвих орієнтацій – зради, помсти, заздрощів тощо. Заради єдиного, найсокровеннішого в нашому існуванні – Життя. Заради добра, честі, почуття обов’язку. І, поза сумнівом, – нашої Свободи.

 

Матеріал підготували учні 7-А клаку
Науковий керівник –  Вчитель фізики Карлійчук О.Ф.

«Людина  народжується не для того,
 щоб зникнути безвісною пилинкою.
 Людина народжується для того, щоб
 лишити по собі слід вічний.»
                                        В. О. Сухомлинський

Анатолій  Васильович Єрема  народився 4 грудня 1959 року. Батьки його працювали в Кам’янській школі вчителями.   Ще з дитинства  Анатолій  був працелюбним і самостійним. Він збирав і здавав лікарські рослини. Батьки вважали, що він стане біологом.
Та його заповітною мрією була журналістика.  Свою першу статтю в районну газету «Будівник комунізму»  Анатолій  написав   у шостому класі про роботу  агіткультбригади.  Другою була критична стаття про стан збереження художньої літератури у сільській бібліотеці. Так він став позаштатним кореспондентом  районної  газети. Його статті друкували і в обласній,  і навіть у республіканській газеті.

У 1976 році Анатолій  закінчує школу і поступає на філологічний факультет
Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.  Під час здачі вступного екзамену з історії він показав глибокі знання з цього  предмету і йому запропонували  навчання на історичному факультеті. Та Анатолій відмовився. Такий вибір він зробив завдяки своєму вчителю російської мови та літератури  Гаряїнову Миколі Олександровичу. Після закінчення університету  в 1981 році він здобув спеціальність філолога-славіста. Та Анатолій не зупиняється на досягнутому.  У 1990 році  закінчив  аспірантуру  Інституту  мистецтвознавства, фольклору та етнографії  ім. Максима  Рильського АН  УРСР і захистив  дисертацію на здобуття ступеня  кандидата мистецтвознавства та лінгвістики.
Після захисту він їде працювати  вчителем у Бучанську школу – інтернат для дітей – сиріт. Потім працював викладачем української мови та літератури у середній школі  № 219  міста Києва. Анатолій досконало володіє шістьма мовами і розуміє споріднені слов’янські мови. Це дає йому можливість працювати  гідом – перекладачем  Бюро міжнародного молодіжного туризму   «Супутник». У 1990 році його запрошують  на кафедру  славістики  у Київський національний  університет, де він пропрацював до 1996 року викладачем, а згодом заступником декана.  За програмою обміну  їде  викладачем української мови  у Ягеллонський  університет  у Польщі.  Там він пише, а згодом видає,  підручник  «Уроки української мови  в польській  школі».
Анатолій не зупиняється на досягнутому. Він досконало вивчає англійську мову, перемагає у конкурсі і їде  на викладацьку роботу у Пенсильванський університет.
У 1996-1997 роках працював на  дипломатичній роботі другим секретарем
Управління міжнародних організацій  МЗС України та помічником прес-аташе  Посольства США в Україні.  Там він одночасно є перекладачем газети  «День» на англійську мову. Але мрія про журналістську роботу не покидала його.
3 грудня  1997 року він стає автором, ведучим програм  і  редактором  телерадіокомпанії  «Студія 1+1».  Всі пам’ятають його програми   «Телеманія», «Сніданок з 1+1»,  «Документ»,  «Гарем», «Форт Буайяр».  Також він був продюсером  та співавтором спецпроектів про Каннський, Венеційський та Берлінський кінофестивалі.
Анатолій любить подорожувати. Його подорожі  насичені зустрічами з визначними  особистостями сучасності. Репортажі з цих зустрічей цікаві та насичені різними подіями.  Він є член  відбіркової  комісії  Київського міжнародного кінофестивалю  «Молодість».

10 березня 2006 року  кабельні мережі  США та Канади запустили для глядачів української діаспори Північної Америки  канал  «1+1 International», генеральним  продюсером якого був Анатолій  Єрема.  Та туга за Батьківщиною і сім’єю сильніша понад усе і він повертається назад.  Його  творча душа не знає спокою і на екранах каналу «1+1» з’являється  програма  «Без табу», яку веде  Ольга Герасимюк.  На даний час він є продюсером  програм  «Міняю жінку»  та «Суперняня».
«Бути найкращим у тому що робиш, і допомагати іншим» є його головним життєвим  кредо.

Матеріал підготували учні 9 – А класу
Керівник – вчитель української мови та літератури Чижемська О.В.

Марія Петрівна Козуб – математик за професією, а поет за покликанням.
Народилася в с. Лівинцях Кельменецького району Чернівецької області. Після закінчення середньої школи Марія Петрівна вступила на математичний факультет Чернівецького університету. Отримала диплом і почала «орати учительську ниву».
У Кам’янці – з 1977 року. Багатьом учням вона зуміла прищепити любов до математики, продовжує робити це і сьогодні.
У поезію закохана з дитинства. Ще у шкільні та студентські роки декламувала вірші на вечорах, а згодом спробувала писати. Нині вона член літературно-мистецької студії «Витоки». Її поетичні доробки друкуються на сторінках районної газети, у 2006 році побачила світ перша збірка поезій «Осінній спалах».
Усе викликає у неї подив: і світанкова зоря, і розквітлі мальви, і галас дітвори. Її хвилюють вічні проблеми: кохання і зрада, любов і ненависть. Свої вірші вона присвячує батькам, дітям, друзям, учням, Україні й буковинському краю, де народилася і живе.

                                                                         Життєві дороги, веселі й сумні,
                                                                         І лаврами вкриті, й тернисті,
                                                                        Та люба дорога додому мені,
                                                                        Де мальви обабіч барвисті.

…Людина спершу працює на себе, на своє ім’я, а тоді – ім’я працює на неї. У Кам’янці Марія Петрівна – шанована Людина.

 

Матеріал підготували учні 9 – А класу
Керівник – вчитель української мови та літератури Чижемська О.В.

Володимир Кирилович Морванюк

Народився Володимир Кирилович Морванюк 10 липня    1919 року в селі Михайлівцях  Мурованокуриловецбкого району, що на Вінничині.
Початкову освіту здобув від батька, згодом закінчив семирічку. Як відмінника його зарахували до сільськогосподарського технікуму без вступних іспитів. Повчився два роки і залишив, бо не відчував себе агрономом.  Закінчив десятимісячні педкурси при Вінницькому педінституті і став викладати російську мову.
Призив до армії, Війна у Фінляндії, визволення Бессарабії, Велика Вітчизняна, відступ, гіркий полон, повернення додому. Поступив на філфак Чернівецького університету. З 1948р. почав працювати в школі с. Кам’янка Глибоцького району.
Знають його як директора в м. Герцах, в Кострижівці, що на Заставнівщині, там отримав звання «Відмінник освіти», працював директором у смт Вороновиці, що на Вінничині. Та найкраще пам’ятають його в с. Луковицях та кам’янчани.
Віддав школі 43 роки життя, з них на посаді директора – 34.
Вийшов на заслужений відпочинок, спробував писати. Тривалий час друкувався в газеті «Новий день». Удостоєний премії ім.Г.Ковальчука. Автор книг «Дорога до себе», «Життя прожити – не поле перейти».
Матеріал підготували учні 7-А класу
Науковий керівник – вчитель фізики Карлійчук Ольга Федорівна

Панцір Юрій Іванович. Народився 10 травня 1975 року в селі Кам’янка Глибоцького району Чернівецької області. Проживав за адресою с. Кам’янка вул. Б.Хмельницького, 29.
З 1982 по 1990 рік навчався у Кам’янській середній школі. Закінчивши вісім класів поступив на навчання до Глибоцького середнього професійно-технічного училища на спеціальність «Тракторист-машиніст широкого профілю», в якому навчався один рік.
У 1991 році поступив на навчання до Снятинського сільськогосподарського технікуму за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Закінчивши технікум та отримавши диплом молодшого спеціаліста з відзнакою у 1995 році поступив на навчання до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині Подільський державний аграрно-технічний університет) на денне відділення за вище вказаною спеціальністю.
Після закінчення вже Подільської державної аграрно-технічної академії у 1998 році був направлений на навчання до аспірантури Національного аграрного університету м. Київ.
Після успішного закінчення аспірантури у 2002 році захистив дисертацію на отримання наукового ступеню кандидата технічних наук за спеціальністю «Застосування електричних технологій у сільськогосподарському виробництві».
З 2002 року працював асистентом кафедри фізики Подільського державного аграрно-технічного університету. З 2003 року – завідувач кафедри енергетики сільськогосподарського виробництва. У 2007 році отримав вчене звання доцент кафедри енергетики сільськогосподарського виробництва.
З 2005 року і по нині працює на посаді заступника директора інституту механізації і електрифікації с/г виробництва Подільського державного аграрно-технічного університету. Одружений. Має трьох дітей.

Матеріал підготували учні 9 – А класу
Керівник – вчитель української мови та літератури Чижемська О.В.

Я не можу не писати.
                                                                                                                       Р. Загарюк
Так, Родіка Загарюк не може не писати, бо цього вимагає її душа і добра натура, мрійливі очі і гаряче серце.
Народилася 9 листопада 1959 року в селі Кам’янка Глибоцького району Чернівецької області. Закінчила Чернівецький кооперативний технікум, працювала у сфері торгівлі. Нині вона за кордоном, але думки, душа, серце – в Кам’янці.
Хвилини радості й печалі спонукали Родіку раніше, спонукають і тепер братися за перо. Зрозуміло, що відчуття слова й мови зародилося не сьогодні, цей потяг до прекрасного був зронений ще давно. Однак, ніхто не збагне, що саме наповнило серце Родіки Загарюк тими соками, які творять поезію. Це – таємниці людської душі.
Вірші поетеси здебільшого ліричні, навіть інтимні, побудовані на конкретних картинах. І там, де автор якомога конкретніше висловлює їх, вдаються вдалі віршовані мініатюри. Характерні для Родіки Загарюк незавершеність думки, обірваність рядка, що надає її творам більшої утаємниченості.
Вона автор збірки віршів «Поцілунок росистих жоржин»(1995). Має намір видати ще не одну збірку. Хай збудеться все, що задумано.
Плач, моя доле, й на гострі мечі
                                                    Сміло розлий свої сльози невдач.
                                                    Осені рушать холодні дощі
                                                    З ними тихенько засмійся й заплач…