Купка

Люблю осінній листопад та барвистість наших лісів, люблю весняні квіти і легенький травневий  вітерець, обожнюю сонячне літо і спів птахів, любуюсь червоними щічками наших маленьких учнів взимку. Люблю Тебе, моє рідне село Купка! Кажуть що все в житті колись набридає. А я думаю що  не все, бо мені ніколи не набриднуть мальовничі пейзажі мого рідного села, тихий шепіт річки Сірет і стежки якими крокую щодня. Цей райський куточок любили, люблять і будуть любити наші батьки, діти, онуки та правнуки.

Рідне село завжди асоціюється з домом, з матір’ю, родиною, друзями. Саме звідси починається освоєння і пізнання світу, тут проходять перші кроки в навчанні, перше почуття та перші найсильніші враження. Тому таким дорогим він є для кожної людини – як спогад про дитинство, як зв’язок з минулим. Рідне село – невід’ємне від рідної мови. Це мова бабусиної казки,  маминої пісні, батькової розповіді. Для кожної людини назавжди залишаються в пам’яті ті місця, де вона народилась і провела своє дитинство. І як далеко не закидала б нас доля, але кожного манить до себе рідна домівка, рідна вулиця. Після довгої розлуки все видається милішим і дорожчим нашому серцю. Бог обирає місце народження для кожної людини і ми щасливі що народилися в цих краях. Дякуємо,  Тобі Боже , за наше рідне, неповторне і найкраще село Купка!

Запрошую Вас на сторінку мальовничого буковинського села Купка.

                           Директор Купського НВК            М.І. Лазурка